Справа № 308/11909/25
21 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
представника позивача - Ільницького Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ільницький Ярослав Михайлович, до Ужгородської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ільницький Ярослав Михайлович, звернулася до суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра позивача - ОСОБА_2 , у зв'язку з чим відкрилася спадщина на її майно, у тому числі на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 частку квартири належить позивачу.
Разом з сестрою позивача за адресою: АДРЕСА_2 , був зареєстрованим та проживав її син - ОСОБА_3 , який є племінником позивача і який також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав разом із своєю матір'ю ОСОБА_2 , в тому числі і на час відкриття за нею спадщини, то за фактом її смерті в силу ч. 3 ст. 1270 ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину за своєю покійною матір'ю, оскільки не заявляв про відмову від спадщини.
Інших спадкоємців за покійним ОСОБА_3 , окрім позивача, не було і немає. За час життя ОСОБА_3 сім'ю не створив, не одружувався, своїх біологічних чи усиновлених дітей не мав.
Вказує, що позивач до 01.08.2025 не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за покійним племінником ОСОБА_3 і таким чином пропустила як шестимісячний строк, так і додатковий чотирьохмісячний строк, визначений п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
Позивач не звернулася у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини за покійним ОСОБА_4 через сукупність обставин, які об'єктивно перешкоджали їй у цьому.
Зауважує, що позивач втратила власне свідоцтво про народження, тривалий пошук якого не дав результату.
Отримати повторно свідоцтво про народження не було можливим через відсутність актового запису про народження позивача як у електронному вигляді у ДРАЦСГ, так і в паперовому джерелі на території України, оскільки вона народилася на території рсфср.
Крім того, у зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації Законом України від 1 грудня 2022 року №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» Україна вийшла з даної Конвенції, а відтак, листування та співробітництво між органами юстиції країн припинилося, через що отримати документ з актовим записом про народження в рамках Конвенції також не було можливим.
У зв'язку з відсутністю свідоцтва про народження позивач не мала можливості підтвердити свої родинні відносини з покійними сестрою та племінником.
Крім того, при реєстрації смерті племінника ОСОБА_3 було допущено помилку у написанні його прізвища, а саме, замість вірного ОСОБА_5 , вказано ОСОБА_6 , що, своєю чергою, разом з відсутністю свідоцтва про народження позивача стало перешкодою в отриманні свідоцтва про смерть племінника та звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини за покійним племінником.
Вказані обставини вбачаються з відмовної відповіді відділу ДРАЦС у м. Ужгород від 06.05.2023 за фактом звернення позивача з приводу внесення змін в актовий запис про смерть ОСОБА_3 в частині його прізвища.
Представник позивача зазначає, що не маючи можливості подати заяву про прийняття спадщини за покійним племінником, позивач подала заяву про прийняття спадщини за покійною сестрою, на що постановою державного нотаріуса Першої ужгородської державної нотаріальної контори від 28.06.2023 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку подання заяви та відсутністю документів на підтвердження родинних відносин.
Не знайшовши свідоцтво про своє народження, вичерпавши усі досудові способи, спрямовані на прийняття спадщини, за обставин неможливості звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за покійним племінником, який її прийняв за фактом спільного проживання з матір'ю ОСОБА_2 , 27.07.2023 позивач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту родинних відносин з її батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.09.2023 у справі №308/12937/23 заяву задоволено та встановлено факт родинних відносин позивача з її батьками.
Вказаним судовим рішенням, з урахуванням свідоцтв про народження сестри та племінника, свідоцтва про шлюб сестри, позивач отримала можливість підтвердити факт її родинних відносин з сестрою ОСОБА_2 та племінником ОСОБА_3
09.11.2023 позивач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, третя особа: Перша ужгородська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за покійною сестрою ОСОБА_2 (справа №308/19440/23)
Ухвалою суду від 07.02.2024, у зв'язку з необхідністю зміни підстав та предмету позову, позов за клопотанням позивача залишено без розгляду.
28.02.2024 позивач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту неправильності в актовому записі про смерть племінника ОСОБА_3 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2025 у справі №308/3862/24 заяву задоволено та встановлено факт неправильності в актовому записі про смерть ОСОБА_3 . Зобов'язано відділ ДРАЦС у місті Ужгороді внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_3 .
Вказане рішення суду надало можливість позивачу отримати свідоцтво про смерть племінника та звернутися до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини за ним, як за тим, хто прийняв спадщину за покійною ОСОБА_2 .
З отриманням свідоцтва про смерть племінника позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу від 15.08.2025 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском нею шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3 .
З отриманням вказаної постанови ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Отже, як вбачається з наведеної хронології подій, позивач фактично перебувала у безперервному процесі вчинення дій, спрямованих на прийняття нею спадщини як за покійною сестрою, так і за покійним племінником ОСОБА_3 , який за час життя прийняв таку спадщину за його матір'ю у відповідності до частини третьої статті 1270 ЦК України - за фактом спільного проживання з нею.
Наголошує, що зазначені обставини та докази на їх підтвердження вказують на те, що з часу відкриття спадщини за покійним ОСОБА_3 позивач не мала об'єктивної можливості в межах обумовленого законом строку належним чином звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини - відсутність власного свідоцтва про народження за неможливості повторного його отримання, неправильність запису прізвища в актовому записі про смерть ОСОБА_3 та неможливість з цієї причини отримати свідоцтво про його смерть, об'єктивно перешкоджали їй у цьому.
На підставі наведеного, представник позивача просить суд визначити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття нею спадщини за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 строком на два місяці.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
05.09.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У поданому відзиві на позов представник відповідача вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка була рідною сестрою позивача. Після її смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_3 . Позивач звернулася до Першої ужгородської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але постановою Першої ужгородської нотаріальної контори від 28.06.2023 їй було відмовлено через пропущення строку прийняття спадщини та відсутність документів, що підтверджують родинні зв'язки ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 . На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на таку причину пропущення нею строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як відсутність документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем та наявність на момент смерті ОСОБА_2 спадкоємця першої черги, а саме сина померлої ОСОБА_3 . Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є днем відкриття спадщини. Тобто, до 30.04.2018 позивач мала право подати заяву про прийняття спадщини. Із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася до нотаріуса після смерті спадкоємця першої черги ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто понад п'ять років після смерті спадкодавця і відкриття спадщини. Також звертає увагу, що в матеріалах справи немає копії заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини або іншого документа, з якого можна чітко встановити дату звернення ОСОБА_1 до Першої ужгородської нотаріальної контори. Зважаючи на викладене, вважає, що доводи позивача про відсутність документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем та наявність на момент смерті ОСОБА_2 спадкоємця першої черги були перешкодою для своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини суд у даному випадку не може брати до уваги, оскільки після смерті спадкодавця ОСОБА_2 позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини лише після смерті ОСОБА_3 , а подання правовстановлюючих та підтверджуючих документів на спадкове майно передбачає собою певну процедуру, яка встановлюється нотаріусом після подання саме такої заяви. Представник відповідача вказує на недоведеність позивачем поважності пропуску шестимісячного строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, починаючи з дня її відкриття - з 29.10.2017. Звертаючись із даним позовом ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини, при цьому їй було відомо про смерть спадкодавця та наявність іншого спадкоємця. Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинила дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини за законом, вона не надала, що, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини. Беручи до уваги те, що у позивача будь-яких перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк не було, підстави для задоволення позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.
09.09.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що представник відповідача помилково стверджує, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на таку причину пропущення нею строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як, зокрема наявність на момент смерті ОСОБА_2 спадкоємця першої черги, а саме сина померлої ОСОБА_3 . Проте такі доводи не відповідають дійсності, про що свідчить зміст позову. В цілому відзив не містить викладу оцінки та заперечень відповідача із посиланням на відповідні докази та норми права стосовно обставин та дій позивача, спрямованих на прийняття спадщини саме за покійним ОСОБА_3 . А саме, відзив не містить оцінки та заперечень стосовно наведених у позові обставин, які у сукупності об'єктивно перешкоджали позивачу звернутися встановленим порядком до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за спадкодавцем ОСОБА_3 , який, з підстав ч. 3 ст. 1270 ЦК України, прийняв спадщину за своєю покійною матір'ю ОСОБА_2 за фактом спільного з нею проживання та незаявлення згідно з встановленим порядком відмови від прийняття спадщини за нею. Такими перешкоджаючими для позивача обставинами були: втрата та відсутність свого свідоцтва про народження, неможливість повторного його отримання і у зв'язку з цим - відсутність доказу родинних з ОСОБА_3 відносин; відсутність та неможливість отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю документу на підтвердження родинних відносин із спадкодавцем; неможливість отримання свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3 у зв'язку з помилкою в актовому записі про його смерть в частині його прізвища. Виходячи з положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, та обставин справи, критичною перешкодою для позивача, яка унеможливила звернення встановленим порядком у встановлений шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини була помилка в актовому записі про смерть ОСОБА_3 в частині його прізвища (записано - ОСОБА_6 ), яка виникла у первинній документації, що слугувала підставою для реєстрації акту цивільного стану. За таких обставин нотаріус не мав реальної можливості перевірити факт смерті спадкодавця, завести спадкову справу, видати свідоцтво про право на спадщину або за наявності підстав видати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском шестимісячного строку, оскільки фізично не існувало і не могло існувати відповідного свідоцтва та актового запису (у тому числі електронного) про смерть саме ОСОБА_3 . З цих причин позивач при зверненні у шестимісячний строк до нотаріуса з проханням подати заяву про прийняття спадщини за спадкодавцем ОСОБА_3 отримала усну відмову з рекомендацією звертатися до суду, що вона і зробила. До позову долучено постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.06.2023 за результатом звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за покійною сестрою ОСОБА_2 виключно з метою підтвердження того факту, що позивач спробувала вчинити усі залежні від неї дії, спрямовані на прийняття спадщини, у тому числі і прийняття спадщини за своєю сестрою, хоч така спроба була помилковою та не дала бажаного їй результату. У той же час, відсутність свідоцтв про своє народження та смерть племінника виключає для позивача можливість звернення згідно чинним порядком до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за фактом смерті ОСОБА_3 . Проте відповідач фокусує увагу виключно на контексті невдалої, помилкової та «простроченої» спроби прийняття спадщини за покійною сестрою позивача, уникаючи при цьому будь-яких правових оцінок та міркувань стосовно дій позивача, спрямованих на прийняття спадщини саме за ОСОБА_3 , що і є предметом позову. Непереборні для позивача обставини, які об'єктивно перешкоджали їй встановленим порядком звернутися у шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за ОСОБА_3 виникли як з моменту втрати позивачем власного свідоцтва про народження, що змусило її звернутися до суду, так і з моменту державної реєстрації акту смерті ОСОБА_3 з помилкою у його прізвищі, що унеможливило отримання свідоцтва про його смерть та перевірки нотаріусом цього факту. Враховуючи характер наведених обставин є усі підстави оцінити їх як поважні причини, за яких позивач пропустила встановлений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини. Тільки після усунення зазначених перешкод у позивача виникла можливість звернутися встановленим порядком до нотаріуса із відповідною заявою. На підставі наведеного, просить позов задовольнити виходячи з наведених у такому підстав та викладених в даній відповіді мотивів.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за даним позовом до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
18.04.2015 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Гончаренко Т.І. видані свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за №2-75 та за №2-77 відповідно, на 1/2 частину спадкового майна після смерті їх матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме, на квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.11.2017.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , видним повторно 17.06.2025.
Згідно з свідоцтвом про право власності на житло, виданим виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області згідно з рішенням від 13.12.2006 №349, посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної, спільної, сумісної власності ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання Департаменту забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.08.2025 №1557/03.4-06 згідно з відомостями реєстру територіальної громади на момент смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , окрім неї був зареєстрований ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою відділу реєстрації місця проживання Департаменту забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.08.2025 №1554/03.4-06 відповідно до відомостей реєстру територіальної громади на момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_3 в силу приписів частини третьої статті 1268 ЦК України, якою визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Постановою державного нотаріуса Першої ужгородської державної нотаріальної контори Ластівки А.В. від 28.06.2023 за вих. №309/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України.
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою в порядку окремого провадження, у якій просила суд: встановити факт родинних відносин між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_9 ; встановити факт родинних відносин між ОСОБА_8 , 1926 року народження, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: що ОСОБА_8 є матір'ю ОСОБА_9 , обґрунтовуючи заяву тим тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_2 , після смерті останньої відкрилася спадщина на частку квартири АДРЕСА_5 , однак оформити спадкові права у встановленому законом порядку заявниця не має можливості у зв'язку з втратою свідоцтва про народження, яке отримати повторно є неможливим через відсутність у державному реєстрі актів цивільного стану актового запису про її народження, так як вона народилася в м. Знаменськ Гвардійського району Калінінградської області росії. Встановлення даного юридичного факту необхідно заявниці для оформлення спадкових прав.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.09.2023 (справа №308/12937/23), що набрало законної сили 19.10.2023, заяву ОСОБА_1 задоволено повністю та встановлено юридичний факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У листопаді 2024 ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша ужгородська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2025 (справа №308/3862/24) вказаний позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що процесуальне законодавство не передбачає право позивача на одночасну зміну предмету і підстав позову, у зв'язку з чим виникла необхідність звернення до суду з новим позовом з інших підстав.
У березні 2024 ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою в порядку окремого провадження, у якій просила суд встановити факт неправильності запису в актовому записі про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в частині відомостей про його прізвище, яке в актовому записі записано « ОСОБА_6 », замість вірного « ОСОБА_5 », зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в частині відомостей про прізвище особи померлого, а саме: в графі «Прізвище» запис « ОСОБА_6 » змінити на правильний - « ОСОБА_5 ».
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2025 (справа №308/3862/24), що набрало законної сили 03.06.2025, вказану заяву задоволено та встановлено факт неправильності запису в актовому записі про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в частині відомостей про його прізвище, яке в актовому записі записано « ОСОБА_6 », замість вірного « ОСОБА_5 ». Зобов'язано відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в частині відомостей про прізвище особи померлого, а саме: в графі «Прізвище» запис « ОСОБА_6 » змінити на правильний - « ОСОБА_5 ».
Постановою приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Васюти В.М. від 15.08.2025 №29/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначена постанова нотаріуса мотивована тим, що згідно з інформацією, наданою відділом реєстрації місця проживання Департаменту забезпечення надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.08.2025 №1554/03.4-06, на момент смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , інші особи не зареєстровані. Спадкоємець ОСОБА_1 не подала заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини та не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Отже, ОСОБА_1 вказаний строк пропустила.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач зазначає, що наведені обставини та докази на їх підтвердження вказують на те, що з часу відкриття спадщини за покійним ОСОБА_3 вона не мала об'єктивної можливості в межах обумовленого законом строку належним чином звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини - відсутність власного свідоцтва про народження за неможливості повторного його отримання, неправильність запису прізвища в актовому записі про смерть ОСОБА_3 та неможливість з цієї причини отримати свідоцтво про його смерть.
За змістом частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі №314/2550/17, провадження №61-41480св18.
Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини,необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №419/3788/17 (провадження №61-2969св19); від 16 березня 2020 року у справі №644/5098/17 (провадження №61-20806св19); від 17 березня 2020 року у справі №683/2587/18 (провадження №61-11406св19).
Оцінка причин пропуску строку на предмет поважності лежить в площині дискреційних повноважень суду, оскільки базується безпосередньо на наданих сторонами та наявних в матеріалах справи доказах та встановлених в ході судового розгляду обставинах.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі №626/274/22.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі №185/777/17.
Як встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже, останній день шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини припав на 19.04.2023.
Позивач не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, оскільки непереборні для неї обставини, які об'єктивно перешкоджали їй у встановленому порядку звернутися у шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за ОСОБА_3 виникли як з моменту втрати позивачем власного свідоцтва про народження, що змусило її звернутися до суду, так і з моменту державної реєстрації акту смерті ОСОБА_3 з помилкою у його прізвищі, що унеможливило отримання свідоцтва про його смерть та перевірки нотаріусом цього факту, про що зазначено у позовній заяві та підтверджується наявними матеріалами справи.
З відповідною заявою до нотаріуса вона звернулася лише у серпні 2025 року.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінив зібрані у справі докази в їх сукупності, врахував обставини, на які посилалася ОСОБА_1 та дійшов висновку, що причини, вказані нею є тими непереборними обставинами, які дійсно перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Принцип «пропорційності» пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі №185/777/17.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявниці в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового двомісячного строку з дня набрання даним рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак позов слід задовольнити повністю.
Керуючись статтями 1270, 1272 ЦК України, статтями 2, 4, 13, 76, 80, 81, 82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий двомісячний строк з дня набрання даним рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 .
Відповідач: Ужгородська міська рада, код ЄДРПОУ 33868924, місцезнаходження: пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська область.
Дата складення повного судового рішення - 22 жовтня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик