21.10.2025
Справа № 399/900/24
Провадження № 1-кп/401/185/25
21 жовтня 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , представника потерпілих адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Світловодську в дистанційному режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040790001276 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України,-
На розгляді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває вищезазначений обвинувальний акт.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 09 листопада 2025 року включно.
До збігу вказаного строку суд позбавлений можливості завершити судовий розгляд в зв'язку з необхідністю дослідження документів, проведенням допиту потерпілих та великої кількості свідків, допиту обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор клопоче про продовження дії обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як ризики, наявність яких встановлено при його обранні , передбачені п.п. 1 , 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не змінились. Зазначає, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, місце перебування яких йому відоме, ухилятись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведене свідчить про недостатність застосування відносно нього більш м'яких запобіжних заходів, так як вони не забезпечать його належну процесуальну поведінку.
Представник потерпілих підтримав клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого, посилаючись на відсутність заявлених прокурором ризиків, а також те, що жодні з досліджених на даний час доказів не вказують на особу обвинуваченого як такого, що вчинив інкриміновані йому злочини, вважає , що достатнім запобіжним заходом може бути домашній арешт, оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв'язки та не має намірів ухилятися від суду.
Обвинувачений проти клопотання прокурора заперечував, підтримавши доводи свого захисника.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з наступного.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії нетяжких та особливо тяжких і за які кримінальним законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При обранні під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Зокрема було встановлено, що впродовж двох років у період часу з 14 липня 2022 року по 23 липня 2024 року ОСОБА_8 з метою уникнення відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи переховувався від органів досудового розслідування та суду; у зв'язку із військовою агресією рф проти України частина територій України є тимчасово окупована та відповідно непідконтрольна правоохоронним органам України, тому ОСОБА_8 , усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, відсутність досить стійких соціальних зв'язків, має реальну можливість виїхати на непідконтрольну територію, навіть за умови відсутності в нього належних документів; ОСОБА_8 обізнаний про місце проживання потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому було вручено копії матеріалів кримінального провадження, в яких зазначені відомості про потерпілих та свідків, їх місце проживання.
Встановлені обставини давали слідчому судді підстави визнати, що у справі існують ризики, передбачені п.1, п. 3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність встановлених ризиків для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, встановлені обставини дають суду підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків, продовжити злочинну діяльність, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, а тому вважає необхідним продовжити застосування обраного раніше запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З підстав п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вирішує питання про визначення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд, -
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 19 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали направити до Кропивницького слідчого ізолятора для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 05 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3