Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 405/3913/25
Провадження № 2/391/294/25
22.10.2025р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі судді Ревякіної О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором в загальному розмірі 30805,20 грн, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.03.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 644691984 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі договору відповідач отримав кредит в розмірі 6000,00 грн., які перераховані на банківську карту № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці при укладенні договору. Зазначено, що відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: moneyveo.ua обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку, в подальшому, отримав грошові кошти, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав Кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Кредитний договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора «МNV3D2G7», що узгоджується з вимогами ст. 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач зазначає, що від первісного кредитора за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 право вимоги було передано ТОВ «Таліон Плюс», яке 27.05.2024 за договором факторингу передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу продало право вимоги - ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором факторингу від 29.05.2025. Оскільки позичальник кредит не погашає, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 01.07.2025 цивільну справу передано на розгляд за територіальною юрисдикцією до Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25.07.2025 позов залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, які позивачем було усунуто 31.07.2025.
Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, за наявними у справі матеріалами та задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі.
На виконання вказаної ухвали банком надано виписку по рахунку відповідача за період з 06.03.2023 по 11.03.2023.
Сторони в судове засідання не викликались в ідповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та відповідних доказів.
Клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не надходило.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що кредитний договір № 644691984 між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено 06.03.2023, натомість договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги, укладено 28.11.2018, тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між ним та первісним кредитором. Відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018. Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» не набуло права вимоги відносно нього, як боржника, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому ТОВ «ФК «Ейс».
Також відповідач вказує, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги за кредитним договором надані позивачем витяги з Реєстру боржників, в яких не вказано станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, суми коштів, які ним сплачені, однак не були враховані первісним кредитором, який на свій розсуд погасив сумою 2500 грн лише відсотки, а не тіло кредиту, а суму 13000 грн зовсім не враховано.
У відзиві відповідач посилається на відсутність доказів оплати за договором про відступлення права вимоги від 28.11.2018 р., в зв'язку з чим позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», відтак наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не підтверджують передачу вказаного права до останнього кредитора ТОВ «ФК «Ейс».
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
06.03.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір № 644691984, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит на суму 6000 грн строком 18 місяців, що не заперечувалось відповідачем.
Кредитний договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора № «МNV3D2G7».
З платіжного доручення від 06.03.2023 року вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 6000,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 644691984 від 06.03.2023.
Факт переказу коштів на рахунок відповідача також підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» від 13.08.2025 року з випискою про рух коштів за платіжною карткою.
Також під час розгляду справи було встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01.
Згідно з п. 2.1 укладеного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно з п.п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є, в тому числі, вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.
Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021, а в подальшому додатковими угодами від 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 року сторони продовжили строк дії договору відповідно до 31.12.2022, 31.12.2023, 31.12.2024 року.
27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначене у відповідних реєстрах прав вимоги.
29.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е.
Відповідно до Реєстру боржників та Акту прийому передачі Реєстру боржників до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 644691984 від 06.03.2023 у сумі 30805,20 грн, з яких: 6000 грн - просрочене тіло; 24805,20 грн просрочені відсотки.
За змістом ч. 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
В зазначеній нормі права мова йде про право грошової вимоги, яке не можна ототожнювати із зобов'язанням боржника, оскільки право вимоги є похідним наслідком, що виникає через невиконання боржником певного грошового зобов'язання.
З вказаного слідує, що право вимоги не може існувати саме по собі.
Згідно п.5 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги.
Відповідно до ст. 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір факторингу має такі ознаки:
1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату;
2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим;
3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги;
4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» умови;
5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 вказано, що визначальною ознакою договору факторингу є суб'єктний склад його учасників. Так, суб'єктний склад у договорі факторингу має три сторони:
- клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України);
- фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України);
- боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, ст. 350 ГК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Із наведеного слідує, що продовження сторонами строку дії договору від 28.11.2018 внаслідок укладення додаткової угоди та укладення у подальшому реєстру прав вимоги до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до відповідача, позаяк станом 2018 рік у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не існувало право вимоги до ОСОБА_1 , оскільки кредитний договір було укладено лише 06.03.2023 року, тобто на момент укладення договору факторингу у ОСОБА_1 не існувало грошових зобов'язань, за якими могло б в майбутньому виникнути право вимоги.
Сам Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не містить умов, за яких його дія поширюється на кредитні договори, що виникли після його укладення.
Натомість, умовами Договору факторингу передбачено, що предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Тобто, його дія вичерпується відступленням права вимоги щодо визначених реєстром зобов'язань, і не поширюється на інші грошові зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «Ейс» не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.
Аргументи відповідача про те, що договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс» від 28 листопада 2018 року, залишався чинним на момент укладання кредитного договору від 06.03.2023, не відповідають чинному законодавству та не беруться судом до уваги, оскільки сам договір факторингу не містить істотних умов стосовно грошових зобов'язань ОСОБА_1 . Таких істотних умов не містили і подальші додаткові угоди, якими продовжувалась його дія.
Отже, право вимоги за зобов'язаннями, що виникли в 2023 році, не можуть бути предметом договору факторингу від 28.11.2018 року.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами для підтвердження обставин, на які він посилається, а саме, не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укладеним договором, в зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв'язку з відмовою у позові відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1077.1078,1079, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 644691984 від 06.03.2023 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його складення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02175, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В. Ревякіна