Справа № 199/13822/25
(3/199/6965/25)
іменем України
21.10.2025 року м.Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого головним бухгалтером ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, -
При проведенні документальної планової виїзної перевірки №642/32-00-07/39008850 від 26.08.2025 ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ», ЄДРПОУ 39008850, встановлено, що « ОСОБА_1 порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, в частині1 п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, з урахуванням пп.4.1.36, 14.1.231 п. 14. ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 2, ст. 4 Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» зі змінами та доповненнями, Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. N?318. МСБО 1 «Подання фінансової звітності», в результаті чого завищено від?ємне значення об?єкта оподаткування додатком на прибуток в періоді, що перевірявся, а саме в 2017 році у сумі 19 653 959 грн.
2. п. 44.1. п. 44.2 ст.44. п.п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134. п.135.1 ст. 135, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 (в редакції від 29.12.2019 року) Податкового кодексу України, з урахуванням пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 1, ст.2, ст.4 Закону України від 16.07.1999 р. N? 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі мінами та доповненнями. Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. N?318, МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСБО 16 основні засоби», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 15 915 214 грн. у тому числі по періодам:
за 1 квартал 2017 року в сумі 140 133 грн:
за півріччя 2017 року в сумі 739 250 грн:
за три квартали 2017 року в сумі 2 631 073 грн:
за 2017 рік в сумі 1 514 819 грн:
за 1 квартал 2018 року в сумі 5 111 676 грн:
за півріччя 2018 року в сумі 5 974 630 грн:
за три квартали 2018 року в сумі 6 199 430 грн;
за 2018 рік в сумі 6 272 625 грн:
за три квартали 2019 року в сумі 5 569 729 грн;
за 2019 рік в сумі 6 491 166 грн;
за три квартали 2022 року в сумі 1 636 604 грн;
за 2022 рік в сумі 1 636 604 грн:
3. п.189.1 ст. 189, абз.«г» п.198.5 ст. 198, п.199.1, п.199.2, п. 199.3, п.199.4. п.199.5, п.199.6 ст. 199. п.200.1. п.200.4 ст.200. п.201.1. п.201.4 ст.201 розділу V Податкового кодексу України встановлено заниження суми податку на додану вартість. що підлягає сплаті до бюджету (р. 18) на загальну суму 15 098 158 грн, в т.ч. по періодах:
Липень 2022 1 259 906 грн
Серпень 2022 2 316 816 грн
Березень 2023 238 376 грн
Травень 2023 2 515711 грн
Жовтень 2023 1 411 786 грн
Листопад 2023 233 798 грн
Червень 2024 881 549 грн
Липень 2024 2 286 215 грн
Вересень 2024 1 859 787 грн
Грудень 2024 2 094 214 грн
та завищення суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду на суму 920 649 грн, в т.ч. по періодах:
за грудень 2024 на суму 920 649 грн;
4. п.201.1. п. 201.10 ст.201, з урахуванням п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України N?2755-V1 від 02.12.2010, зі змінами та доповненнями, ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного терміну відповідно до п. 189.1 ст. 189. абз.«г» п.198.5 ст.198, п.199.1, п.199.2, п.199.3, п.199.4, п.199.6 ст.199, п.201.1 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу за період з 01.01.2018 по 31.12.2024 на загальну суму обсягу постачання 80 069 390.71 грн та загальну суму ПДВ 16 018 807 грн, в т.ч.;
??- на обсяг постачання за ставкою 20% 80 107 305 грн, сума ПДВ 16 021 461 грн.
-??на обсяг постачання за ставкою 7% «-»37 914, 29 грн, сума ПДВ «-» 2 654 гривень.
???5. абз. 1 п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України, неподання податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за новоукладеними договорами оренди землі у грудні 2022 року:
6. ???п. 287.1 ст. 287, абз. першого пл 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, занижено суму орендної плати за грудень 2022 року на 6 333.88 грн;
7. п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п.46.1 ст.46, п.49.2, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України, Розрахунки (звіти) податкових зобов?язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України Додаток ПН до додадка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що є її невід?ємною частиною до ДПС не надавались:
-??за 9 місяців 2016 рік та за 2016 рік по нерезиденту: CONTAINERHD-LINE OU (Естонія):
-??за 2016 рік. за 2017 рік, за 9 місяців 2018 року та за 2018 рік, за 9 місяців 2019 року та за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 9 місяців 2022 року та за 2022 рік, за 9 місяців 2023 року та за 2023 рік, за 1 півріччя 2024 року, за 9 місяців 2024 року та за 2024 рік по нерезиденту TUV Thuringen e. V (Erfurt, Germany).
8. п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.п."а" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне (не в повному обсязі перерахування податку на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати у періоді з 01.01.2018 по 31.12.2024 у сумі 2827472,13 грн, в тому числі: 2018 рік - 57355,46 грн, 2022 рік - 2770116,86 грн;
9. ???п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.2 п.168.1, ст. 168, п.п."а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне (не в повному обсязі) перерахування військового збору під час виплати заробітної плати у періоді з 11.01.2018 по 31.12.2024 у сумі 43687.20 грн, в тому числі: 2018 рік- 138,28 грн. 2019 рік - 33674.32 грн. 2022 рік- - 9874.60 грн.
У судове засідання, будучи належним чином повідомлена про дату та час розгляду, ОСОБА_1 не з'явилась.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ,суд враховує те, що остання була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 21.10.2025, судовою повісткою про виклик до суду та на яку у зазначений час та місце до суду не з'явилась.
Вважаю, що ОСОБА_1 була судом належним чином повідомлена на 21.10.2025.
Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за її відсутності.
Суд вважає такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останньої уникнути адміністративної відповідальності за скоєне нею адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, неявка ОСОБА_1 ,як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003.
Суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний Веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не зверталась до суду з заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення - 21.10.2025, щодо свого наміру особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_1 , та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення.
Суд, з огляду на викладене, констатує той факт, що ОСОБА_1 скористалась наданими їй правами на власний розсуд.
Оскільки відсутня така вищевказана заява ОСОБА_1 ,яка містить відомості про обставини, які не унеможливлюють судовий розгляд, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, місце та час судового засідання, тому, за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилась в судове засідання, не бажає з'являтися у судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов'язки, тому вважаю за можливе на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 .
При цьому також враховую, що 24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №292/32-00-07-14 від 07.10.2025,що оформлений згідно з вимогами КУпАП та засвідчений підписами ОСОБА_1 . Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляла;
- копією наказу №328 від 13 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 , про те, що остання переводиться на посаду головного бухгалтера з посадовим окладом згідно із штатним розписом;
- витяг з акту №642/32-00-07-13/39008850 від 26.08.2025 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повного нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 05.12.2013 по 31.12.2024 р.р.;
- заперечення ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» до Акту документальної планової перевірки №642/32-00-07-13/39008850 від 26.08.2025.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винна у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, як відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Водночас, суд зазначає, що ст.163-1 КУпАП, є бланкетною нормою, у зв'язку із чим має відсильний характер до інших нормативних актів.
При цьому, дослідженні у судовому засіданні матеріали справи відносно ОСОБА_1 в повній мірі дають можливість встановити в діях головного бухгалтера ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» ОСОБА_1 порушення чинного Податкового кодексу України, що в свою чергу передбачено диспозицією ст. 163-1 КУпАП.
Суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
З огляду на вищевказане,
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи обставини справи, відношення правопорушниці до скоєного правопорушення, особу правопорушниці ОСОБА_1 , яка не прибула до суду, не спростувала факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, відсутність відомостей про її притягнення у минулому до адміністративної відповідальності, у тому числі за аналогічні порушення, тому вважаю що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283,284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.Л.Воробйов
22.10.2025