Справа №766/5954/23
н/п 1-кс/766/7518/25
21.10.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 (на відеоконференції),
захисника ОСОБА_4 (на відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_5 (на відеконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Херсоні заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_6 по справі за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 22023230000000420 від 08.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 22023230000000420 від 08.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень, перебуває в провадженні судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_6 .
Під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_5 заявив відвід судді ОСОБА_6 у зв'язку з його упередженим ставленням до сторони захисту, що виражається у тривалому, навмисному не розгляді його клопотання про зміну запобіжного заходу та надання переваг у розгляді клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що всі дії свідчать про свавілля судді під час судового розгляду.
Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію обвинуваченого.
Прокурор просив відмовити в заявленому клопотанні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання з огляду на наступне.
У статтях 75 і 76 КПК України встановлено перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Заявляючи судді відвід, обвинувачений фактично посилається на п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України, якими передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Отже, враховуючи зміст викладених норм, особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести обставини, які викликають в неї сумнів у неупередженості судді, який розглядає справу по суті. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Крім того, при вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у п. 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно п. 50 вказаного рішення стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до п. 67 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з ч. 1ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституціїі законів України та на засадах верховенства права.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Крім цього, згідно за роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Суд вважає, що наявність жодної обставини, яка визначена положеннями КПК України, а також доказів на підтвердження об'єктивно існуючих обставин, які давали б підстави для висновку про упередженість судді ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні, як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями, тобто на підтвердження вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності, про які йдеться мова у рішенні Європейського суду у справі «Білуха проти України», обвинувачений не довів. Наведені ним відомості не є достатніми та переконливими для прийняття рішення про відвід судді.
Доводи обвинуваченого, на які він посилається в заяві про відвід головуючому судді, є недоведеними, оскільки не вказують на необ'єктивність судді у розгляді даного кримінального провадження і зводяться до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням пов'язаним із розглядом клопотання про запобіжний захід.
Той факт, що заявник унаслідок суб'єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про його реальну упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження.
Разом з тим, як випливає з норм чинного КПК, суддя, який розглядає заяву про відвід, не здійснює перевірку та оцінку рішень, які приймаються суддею, якому заявлено відвід.
Тобто, вирішення питань, пов'язаних з встановленням можливих порушень норм КПК в судовому засіданні суду першої інстанції, не належать до компетенції судді місцевого суду під час розгляду заяви про відвід, оскільки законом передбачений окремий порядок та процедура вирішення таких питань.
Будь яких інших, передбачених статтями 75, 76 КПК України, обставин, які б унеможливлювали участь судді ОСОБА_6 у даному судовому провадженні, не встановлено.
З огляду на наведене, суд вважає, що у задоволенні заявленого обвинуваченим ОСОБА_5 відводу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 369 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про відвід судді ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1