Справа № 127/23861/25
Провадження № 3/127/5055/25
"20" жовтня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,
за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 24.07.2025 о 21 год. 40 хв. по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав, погрожував, шарпав за руки, вдарив по голові та душив, чим завдав шкоду її психологічному та фізичному здоров'ю. Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 24.07.2025 о 21 год. 40 хв. по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , а саме у присутності малолітнього сина ображав матір, хапав її за руки та наносив удари по голові, чим завдав шкоду його психологічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнає. Дій, вказаних в протоколах, не вчиняв. ОСОБА_2 є його бувшою дружиною, вони проживають в одній квартирі, яка на даний час поділена між ними згідно судового рішення. Також з ними проживає їх неповнолітній син. 24.07.2025 ОСОБА_2 отримала судові документи про поділ майна і вчинила сварку, ображала його, намагалася завдати тілесних ушкоджень, пошкрябала його, про що він зробив відповідні світлини. Між ними відбулася сварка, однак домашнього насильства він не вчиняв, лише тримав бувшу дружину за руки, оскільки вона намагалася завдати йому тілесних ушкоджень. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кобзіна А.С. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнає. Дій, вказаних в протоколах, він не вчиняв. ОСОБА_2 є його бувшою дружиною, з якою вони проживають в одній квартирі, квартира на даний час поділена між ними згідно судового рішення. Також з ними проживає їх неповнолітній син. 24.07.2025 ОСОБА_2 отримала судові документи про поділ майна і вчинила сварку, ображала ОСОБА_1 , намагалася завдати тілесних ушкоджень, пошкрябала його, про що він зробив відповідні світлини, які надано до суду. Між ними відбулася сварка, однак домашнього насильства ОСОБА_1 не вчиняв. Отже, між сторонами виник побутовий конфлікт, що жодним чином не зумовлює складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП. В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення домашнього насильства. Доказів, які б свідчили про завдання шкоди психологічному або фізичному здоров'ю потерпілих матеріали справи не містять. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення лише фіксує факт правопорушення, проте не є беззаперечним доказом вини особи, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Просила провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, суд дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що до Вінницького міського суду Вінницької області 30.07.2025 з Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також, 30.07.2025 з Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ст. 36 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно об'єднати в одне провадження.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. А також за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнає. Дій, вказаних в протоколах, не вчиняв. ОСОБА_2 є його бувшою дружиною, вони проживають в одній квартирі, яка на даний час поділена між ними згідно судового рішення. Також з ними проживає їх неповнолітній син. 24.07.2025 ОСОБА_2 отримала судові документи про поділ майна і вчинила сварку, ображала його, намагалася завдати тілесних ушкоджень, пошкрябала його, про що він зробив відповідні світлини. Між ними відбулася сварка, однак домашнього насильства він не вчиняв, лише тримав бувшу дружину за руки, оскільки вона намагалася завдати йому тілесних ушкоджень. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні, 24.07.2025 о 21 год. 40 хв. по АДРЕСА_2 між ОСОБА_1 та його бувшою дружиною ОСОБА_2 відбулась сварка, є однак суд зазначає, що сама по собі сварка не формує собою домашнє насильство та утворює склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли дії були спрямовані на обмеження волевиявлення особи, переслідування, залякування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному або фізичному здоров'ю особи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 не підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 671781 від 24.07.2025, серії ВАД № 669990 від 24.07.2025, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.07.2025, письмовими пояснення, світлинами.
З досліджених в судовому засіданні доказів, не вбачається підстав для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, суд дійшов висновку, що до суду не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, і доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження в справі слід закрити.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (№ 127/23861/25), об'єднати в одне провадження зі справою про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (№ 127/23863/25) та присвоїти номер 127/23861/25.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя