Провадження № 33/803/2701/25 Справа № 208/7895/25 Суддя у 1-й інстанції - Карабан І. І. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
20 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м.Кам'янського від 27.08.2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до встановлених обставин у постанові суду18 травня 2025 року о 23 год. 03 хв. в м. Кам'янське, проспект Свободи, 67, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей. Водієві було запропоновано пройти огляд за допомогою алкотестера Drager на місці або у закладах охорони здоров'я, однак він відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Заводського районного суду м.Кам'янського від 27.08.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для її оскарження, також просить постанову суду першої інстанції скасувати, визнати невинуватим ОСОБА_1 та провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- поліцейський назвав, але не перевірив ознаки наркотичного сп'яніння ;
- не було залучено свідків;
- рапорт поліцейського не є належним доказом;
- в акті огляду на стан сп'яніння відсутня дата та час складання;
- прокурор у судовому засідання не приймав участі;
- відсутні докази керуванням транспортним засобом;
- не дійсне посвідчення водія.
Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги проведено за його відсутності.
Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак відповідно до матеріалів справи копія постанови не була направлена та вручена ОСОБА_1 , про прийняте рішення він дізнався 25.09.2025 року в Єдиному державному реєстру судових рішень, а апеляційну скаргу подав 29.09.2025 року, дотримавшись десятиденного строку її оскарження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
Такий висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; відеозаписом з місця події, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Відмова водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
В матеріалах справи наявні відеозаписи з боді-камер поліцейських, що підтверджують факт відмови від огляду ( 23:08), а тому вимоги закону дотримано.
Доводи апеляційної скарги про те, що що при складанні протоколу не було залучено двох свідків, є безпідставними, оскільки згідно зі ст. 256 КУпАП участь свідків не є обов'язковою.Поліцейськими відповідно до вимог ст.266 КУпАП здійснювалося фіксування технічними засобами відеозапису, а тому посилання на залучення свідків для проведення огляду було необгрунтованим.
Твердження про те, що рапорт поліцейського не є належним доказом є безпідставними, оскільки оцінюється судом у сукупності з іншими доказами - протоколом, актом огляду, направленням до медичного закладу та відеозаписами.
Сукупність цих доказів є достатньою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи про відсутність дати та часу в акті огляду не впливає на доведеність факту відмови від проходження огляду, оскільки сам факт відмови зафіксовано на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, і підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
Стосовно участі прокурора у судовому засіданні, то він не входить до складу учасників, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року , № 13-47зво22 № 208/712/19:
“ За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається "кримінальним" (рішення у справах: "Езтюрк проти Німеччини" (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; "Шмауцер проти Австрії" (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; "Маліга проти Франції" (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).
Згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
У частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ні цим Кодексом, ні Законом України "Про прокуратуру", ані підзаконними нормативно-правовими актами. Законодавець у главі 21 КУпАП "Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення" не включає прокурора до складу учасників цього провадження."
Крім того, суддею було покладено в основу постанови надані до протоколу матеріали та відеозапис,а тому розглянувши справу і прийнявши рішення на основі повного, всебічного, об'єктивного й неупередженого дослідження й аналізу матеріалів, направлених правоохоронним органом, доводів та аргументів сторони захисту, суд діяв виключно у межах власної функції - відправлення правосуддя.
Не приймаються доводи скарги про відсутність доказів керування транспортним засобом особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки такі твердження є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом. При складанні протоколу він не мав будь- яких зауважень з приводу того, що він не керував транспортним засобом та не вказував на те, що інша особа керувала транспортним засобом. Також суддею проаналізовано відеозапис події та викладено відповідні мотиви у постанові щодо підтвердження факту керування транспортним засобом.
Твердження про те, що поліцейський назвав, але не перевірив ознаки стану сп'яніння,- є необгрунтованими, оскільки поліцейський виявив запах алкоголю та запропонував пройти огляд із використанням спеціального технічного засобу або у закладі охорони здоров'я (23:05). При цьому ОСОБА_1 повідомив, що вчора вживав алкоголь.
Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що на момент складання протоколу строк дії посвідчення водія закінчився, не впливають на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки відповідальність настає за фактом керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмову від проходження огляду, незалежно від того, чи є посвідчення чинним, анульованим або простроченим.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що закінчення строку дії посвідчення не звільняє особу від застосування стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік,оскільки відповідно до п.25-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340 “Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», він не позбавлений був права на обмін посвідчення водія,виданого особі вперше, без складання іспитів.
Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційну скаргу захисника залишити слід без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Заводського районного суду м. Кам'янського від 27.08.2025 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Кам'янського від 27.08.2025 року - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Кам'янського від 27.08.2025 року, якого визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко