Провадження № 11-сс/803/1947/25 Справа № 202/9486/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
(приймає участь в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7
(приймає участь в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження№12025042210001552 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 02 жовтня 2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 347 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:
- ризики, передбачені ч. 1,3,5 ст. 177 КПК України, є недоведеними та не підтверджуються доказами, доданими до клопотання;
- підозрюваний має хронічні захворювання.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 02 жовтня 2025 року було задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 листопада 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 299 772 грн.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 347 КК України , наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, врахував тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника , перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 347 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання та зазначеними в ухвалі слідчого судді, що не оскаржується захисником.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 347 КК України, що полягає в умисному пошкодженні майна, що належить працівникові правоохоронного органу під час виконання службових обов'язків, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, що свідчить про ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Також підозрюваний може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні,оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. До клопотання долучені покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а тому зазначене підтверджує наявність ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з цим, слідчий суддя врахував, що підозрюваний також може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтувавши наявність цього ризику в ухвалі , крім того, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час воєнного стану , за обставинами якого він проявив зневажливе ставлення до органів державної влади , що може свідчить про наявність ризику , передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності вказаних ризиків є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні слідчого та встановлені в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також відомості про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, вік та стан здоров'я.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: домашній арешт не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 347 КК України, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики з урахуванням особи підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, тобто відсутнє джерело доходу.
Також слідчий суддя відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України розглянув можливість застосування альтернативного запобіжного заходу - застави.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Відповідно до положень глави 18 КПК України запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються в межах строку досудового розслідування.
Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно з протоколом затримання від 01 жовтня 2025 року ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України о 21 годині 20 хвилин 30 вересня 2025 року.
Таким чином, з огляду на вищевказане, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 197 КПК України, якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, то це має суттєве значення для обчислення строку тримання під вартою, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов неправильного висновку щодо встановлення строку тримання під вартою до 29 листопада 2025 року, що перевищує строк застосування цього запобіжного заходу, встановлений ст. 197 КПК України, внаслідок чого ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України.
Керуючись ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 02 жовтня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 02 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 листопада 2025 року.
Визначити заставу в розмірі 99 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 299 772 гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.
У разі звільнення ОСОБА_8 з-під варти під заставу, покласти на нього обов'язки: - прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін обов'язків у разі внесення застави визначити до 28 листопада 2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4