Провадження № 22-ц/803/8155/25 Справа № 335/13916/24 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»,
на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 06 травня 2025 року,-
23.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позову зазначено, що 23 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір № 3073301679-593458, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора - 7802 і надісланим на номер його мобільного телефону. Відповідно до кредитного договору № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року ТОВ «Кошельок» надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 10000 грн. шляхом їх перерахування на платіжну банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем, зі строком повернення кредиту - 27 днів, а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 1,18 % на добу. Відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором і не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 32986 грн.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 06 травня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
27.06.2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Дніпровського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 06 травня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що договір між кредитором та відповідачем укладено в електронному вигляді, а кошти за даним кредитом було отримано відповідачем на свій банківський рахунок, є всі підстави для обґрунтованого висновку, що між сторонами складись кредитні правовідносини.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 32 986,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано паспорт споживчого кредиту до договору № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року та копію договору № 3073301679-593458 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 23 січня 2022 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 , відповідно до якого на умовах, встановлених договором, ТОВ «Кошельок» зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 10000 грн. на строк 27 днів, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку надання позики у розмірі 1,18 % на добу (а.с. 26-32).
У договорі № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року, в цілому, та зокрема у розділі 10 «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» з боку відповідача відсутні, як номер рахунку для безготівкового перерахування суми кредиту, так і підпис останнього у вигляді одноразового ідентифікатора (а.с. 32).
В матеріалах справи також міститься графік розрахунків (додаток № 1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року), у якому теж відсутній підпис ОСОБА_1 у вигляді одноразового ідентифікатора (а.с. 32 оберт-33).
На підтвердження виконання ТОВ «Кошельок» зобов'язань за кредитним договором № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року до суду надано повідомлення XPAY Group LLC з даними про транзакцію (а.с. 22) та відповідь Центрального відділення АТ «МТБ Банк» у м. Києві на лист про підтвердження операції (а.с. 23), у яких зазначено про здійснення операції та зарахування на карту НОМЕР_1 за договором № 3073301679-593458 суми в розмірі 10000 грн.
Однак позивачем до суду не надано жодних доказів як надання відповідачем реквізитів платіжної банківської картки № НОМЕР_1 для безготівкового перерахування суми кредиту, так і належності даної картки останньому.
Позивачем до суду надані докази щодо укладення договору № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року: паспорт споживчого кредиту до договору № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року та копію договору № 3073301679-593458 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 23 січня 2022 року, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом з тим, із наданих позивачем до суду доказів не вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій, спрямовану на отримання позики/кредиту за вказаним договором, а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб'єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Кошельок») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора.
Повідомлення XPAY Group LLC з даними про транзакцію (а.с. 22) та відповідь Центрального відділення АТ «МТБ Банк» у м. Києві на лист про підтвердження операції (а.с. 23), надані позивачем на підтвердження виконання ТОВ «Кошельок» зобов'язань за кредитним договором № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року, не є достатніми, допустимими та належними доказом отримання відповідачем кредитних коштів.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.
Розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок створений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути доказом наявності заборгованості.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.
У своїй позовній заяві до суду представник ТОВ «Кошельок» просив розглянути справу у його відсутність, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Виходячи з викладеного, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі відповідачу кредитних коштів за умовами договору № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року, у зв'язку з чим, не доведена наявність заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року в розмірі 32986 грн., у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі, з огляду на наступне.
Доводи апеляційної скарги в частині стягнення суми кредиту підтверджуються відповіддю Центрального відділення АТ «МТБ Банк» у м. Києві (а.с.23), з якої вбачається, здійснення операції та зарахування на карту НОМЕР_1 за договором № 3073301679-593458 суми в розмірі 10 000 грн.
Щодо стягнення заборгованості зі відсотками в розмірі 22 986 грн., то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки паспорт споживчого кредиту до договору № 3073301679-593458 від 23 січня 2022 року не підписано одноразовим ідентифікатором.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, що в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» задовольнити частково.
Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 06 травня 2025 року скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831) заборгованість за кредитним договором №3073301679-593458 від 23.01.2022 року в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: