Провадження № 22-ц/803/8226/25 Справа № 172/2067/24 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»,
на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської областівід 28 травня 2025 року,-
18.11.2024 року до Васильківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 3743259 від 13.06.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальникові кредит у розмірі 16000,00 грн. на умовах строковості, поворотності та платності. Відповідач умови договору не виконав, тому у нього утворилася заборгованість на загальну суму 89862,37 грн. 24.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 24/04/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3743259 від 13.06.2023 року. Просить стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та судові витрати у справі.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської областівід 28 травня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс'ь заборгованість за кредитним договором № 3743259 від 13.06.2023 року в сумі 22385 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят п'ять) гривень 97 копійок, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 15989,97 грн., заборгованості за процентами - 6396,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 583,80 грн. грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
30.06.2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської областівід 28 травня 2025 року в частині зменшення суми заборгованості за нарахованими процентами та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що нарахування процентів було здійснено у відповідності до умов підписаного сторонами кредитного договору.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 89862,37 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
24.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 24/04/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3854881 від 28.07.2023 року.
Отже, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3743259 від 13.06.2023 року.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором суд зазначає таке.
Між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 3743259 від 13.06.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальникові кредит у розмірі 16000,00 грн., строк кредиту - 360 днів, періодичність сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процента ставка - 2% в день.
З розрахунку наданого позивачем на підтвердження заявлених вимог вбачається, що позичальник має перед новим кредитором заборгованість за кредитним договором станом на 24.04.2024 року в сумі 89862,37 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 15989,97 грн., заборгованості за процентами - 73872,40 грн.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір з ТОВ «Лінеура Україна», отримав кредитні кошти, однак не виконав зобов'язання за кредитним договором, тому з нього на користь позивача слід стягнути тіло кредиту у розмірі 15989,67 грн.
Однак щодо розміру процентів, які погоджено сторонами та за якими заборгованість більша за фактично отримані позичальником кошти, слід зазначити таке.
Як було зазначено вище сторонами погоджено розмір процентів, порядок їх нарахування та відповідно до розрахунку заборгованості він складає 73872,40 грн.
Суд звертає увагу, що вказана сума відсотків з огляду на сам розмір позики 15989,97 грн. більше ніж в чотири рази перевищує саму суму позики та є явно завищена, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 73872,40 грн. не є співмірною сумі кредиту у 15989,97 грн. за вищевказаним кредитним договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно завищеної суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру процентів за вказаним договором до 6396,00 грн. При визначенні розміру процентів суд виходить з розміру облікової ставки НБУ та строку дії договору кредиту.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс».
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 73872,40 грн. не є співмірною сумі кредиту 15989,97 грн. за кредитним договором.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» залишити без задоволення.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської областівід 28 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: