ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13370/22
провадження № 2/753/209/25
"15" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представника відповідачки - адвоката Спаського А.Ю.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення порядку користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,-
До початку чергового підготовчого судового засідання, до суду із заявою звернулись особи, які не є учасниками справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
02.09.2025 року ними подано заяву з клопотанням про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачки. Заява обґрунтована тим, вони є батьками чотирьох неповнолітніх дітей, які зареєстровані в квартирі, щодо якої виник спір між співвласниками з приводу порядку користування квартирою.
Позивачка ОСОБА_1 заперечувала проти заявленого клопотання та зазначила, що вказані особи не мають жодного відношення до її частки у праві власності на квартиру.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Спаський А.Ю. не заперечували проти залучення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачки.
Заслухавши думку учасників справи та перевіривши матеріали справи щодо заявленого, клопотання, суд дійшов висновку про його обґрунтованість з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що спір виник з приводу користування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками якої в рівних частках є позивачка та відповідачка.
Витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва підтверджено, що у вищевказаній квартирі мають зареєстроване місце проживання четверо дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження дітей.
Отже спір, який виник між сторонами стосовно порядку користування квартирою, може вплинути на житлові права дітей.
Відповідно до ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи, і вона виникає у момент народження (частини перша - друга статті 25 ЦК України). Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій (частина перша статті 30 ЦК України). ЦК України розрізняє такі види дієздатності фізичної особи: часткову - до чотирнадцяти років (стаття 31), неповну - від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (стаття 32) та повну - в особи, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (стаття 34).
Відповідно до частини першої статті 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Згідно зі статтею 46 ЦПК України цивільна процесуальна правоздатність - це здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи; її мають усі фізичні і юридичні особи.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Малолітня фізична особа не має процесуальної дієздатності. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.02.2025 року у справі № 757/4115/20 (провадження № 61-18389св23).
Процесуальним засобом реалізації батьками права на судовий захист своєї дитини, гарантованим статтею 55 Конституції України, є процесуальне представництво. Воно забезпечує участь у цивільному процесі батьків, надає їм можливість використовувати всі передбачені законодавством юридичні можливості для ведення цивільних справ у суді та захисту суб'єктивних прав й інтересів дитини. Батьки мають право виступати представниками дитини, зокрема, у цивільному процесі.
Процесуальний представник не заміщає сторону в цивільному судочинстві, а діє разом з нею, на захист її суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Особиста участь у справі дитини не є перешкодою для участі у цій справі батьків дитини як її законних представників.
У частині першій статті 242 ЦК України визначено, що законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі).
Здійснювати захист прав дитини, в тому числі у судах, насамперед покликані її батьки. Захист прав та інтересів дитини здійснюється її батьками через відсутність у дитини цивільної процесуальної дієздатності (стаття 47, частина перша статті 59 ЦПК України).
Батьки, які представляють інтереси своєї дитини у суді, можуть вчиняти від її імені усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти дитина як особа, що бере участь у справі (стаття 64 ЦПК України). У цьому випадку батьки повинні захищати права і інтереси дітей, а не свої права і інтереси.
За вказаних обставин справ заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають залученню до участі у справі у якості третіх осіб як законні представники неповнолітніх дітей.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 53, 258-260 ЦПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.09.2025 року - задовольнити.
Залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення порядку користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, - в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачки:
1) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 );
2) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Направити третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачки ухвалу суду про залучення їх до участі у справі, копію позовної заяви з додатками та заяву про зміну позовних вимог.
Зобов'язати відповідачку направити третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачки копію відзиву та доданих до нього документів, квитанції про направлення документів надати суду.
Роз'яснити третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачки, що вони мають право в порядку ст. 181 ЦПК України, викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову та/або відзиву у поясненнях щодо позову та/або відзиву.
Відповідно до положень ст.181 ЦПК України третя особа має право у строк не більше десяти днів із дня отримання цієї ухвали та позову подати до суду свої пояснення щодо позову, викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
Встановити іншим учасникам справи строк для подання відповіді на пояснення третьої особи протягом п'яти днів від дня отримання ними відповідних пояснень третьої особи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
По справі оголосити перерву до 12.11.2025 року на 12 год. 00 хв.
Повний текст ухвали складено 20.10.2025 року.
Суддя: Л.М. Осіпенко