Справа № 405/7977/24
2/405/1588/24
17 вересня 2025 року м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого-судді: Драного В.В.
при секретарі: Дятел О.В.
за участі: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Осадчука С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання іпотеки припиненою та виключення записів з державного реєстру, -
Позивач ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Глазков А.С., звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «Державний ощадний банк України», в якому просить: визнати припиненим іпотечний договір від 22.12.2006 року; виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 54977513; виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 54977453 щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову вказав, що 22.12.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач отримав від відповідача кредит у розмірі 15000 доларів США строком до 22.12.2011 року. В забезпечення вказаного зобов'язання позивача того ж дня між відповідачем та батьком позивача ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір щодо вказаного нерухомого майна, а після смерті якого власником іпотечного майна став позивач. Однак, позивач своєчасно не зміг виконати своє грошове зобов'язання за кредитним договором та рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.03.2010 року з них стягнуто солідарно заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 126722,17 грн. та в рахунок її погашення звернуто стягнення на предмет іпотеки. У зв'язку з невиконанням позивачем даного рішення суду, відповідач знову звернувся до суду з відповідним позовом та рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.01.2013 року з позивача стягнуто заборгованість за вказаним кредитним, а саме відсотки у розмірі 3297,30 доларів США, пеню у розмірі 52766,76 грн., судовий збір у розмірі 791,22 грн., а всього 79913,21 грн. Після звернення кредитора до суду з позовом про стягнення з боржника бору у кредитора припинилося право нараховувати відсотки за кредитом. Загальна сума заборгованості за вказаними судовими рішеннями становила 206635,38 грн. В подальшому, вказані судові рішення перебували на примусовому виконанні та 03.11.2021 року виконавче провадження з їх виконання було закінчене у зв'язку з їх повним виконанням. При цьому, відповідач у своїй довідці підтвердив факт відсутності у позивача заборгованості за вказаними судовими рішеннями.
Зазначив, що 25.09.2024 року позивач пред'явив вимогу відповідачу про припинення договору іпотеки від 22.10.2006 року, однак відповідач своїм листом від 11.10.2024 року відмовив у припиненні іпотеки, оскільки у позивача наявна перед відповідачем заборгованість зі сплати пені у розмірі 60146,84 грн. Також відповідач вказав, що основна сума боргу в розмірі 10127,54 доларів США була списана відповідачем. При цьому, вказані нарахування відповідачем жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Вважає, що основне зобов'язання (за кредитним договором) припинилося у зв'язку з його виконанням боржником, а тому іпотека, яка є похідною від основного зобов'язання, також підлягає припиненню.
Ухвалою суду від 25.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
17.12.2024 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та вказав, що 22.12.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач отримав від відповідача кредит у розмірі 15000 доларів США строком до 22.12.2011 року. В забезпечення вказаного зобов'язання позивача того ж дня між відповідачем та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір щодо вказаного нерухомого майна. Однак позивач порушив умови кредитного договору, а тому відповідач звернувся до суду та рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.03.2010 року з них стягнуто солідарно заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 126722,17 грн. та в рахунок її погашення звернуто стягнення на предмет іпотеки. Також, рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.01.2013 року з позивача стягнуто заборгованість за вказаним кредитним, а саме відсотки у розмірі 3297,30 доларів США, пеню у розмірі 52766,76 грн., судовий збір у розмірі 791,22 грн., а всього 79913,21 грн. Вказані судові рішення перебували на примусовому виконанні та 03.11.2021 року виконавчі провадження з їх виконання були закінчені у зв'язку з їх виконанням боржником. 14.10.2024 року відповідач на звернення позивача повідомив про наявність боргу за вказаним кредитним договором, яка складає 8278,08 доларів США за основним боргом та 60146,84 грн. за нарахованою пенею.
Вказав, що наявність судових рішень не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника. При цьому, відповідач здійснив списання основного боргу за рахунок резерву як безнадійної заборгованості в рамках бухгалтерського обліку на підставі постанови Правління НБУ від 13.04.2020 року № 49. Водночас, списання (прощення) боргу не є підставою для припинення кредитором вимог до боржника, оскільки відповідач як банківська установа продовжує роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості. При цьому, вказує, що прощення (анулювання) кредитної заборгованості позивача перед банком не відбулося, а мало місце її відшкодування з рахунок резерву. Вказав, що доказами наявності у позивача заборгованості є виписки по банківських рахункам позивача за вказаним кредитним договором. Також зазначив, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60000 грн. не є співмірними з часом, затраченим адвокатом на їх надання. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.
06.01.2025 року представник позивача подав відповідь на відзив на позов, в якій вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Згідно рішень судів, грошове зобов'язання позивача трансформувалася із іноземної валюти в національну. Визначена судовими рішеннями заборгованість була погашена позивачем повністю.
27.01.2025 року представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив, підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, та просив відмовити у задоволенні позову. Також вказав, що рішеннями судів з позивача на користь стягнуто борг у гривневому еквіваленті, однак у еквіваленті іноземної валюти різниця становить 8278,08 доларів США.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.12.2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником прав та обов'язків якого є АТ «Державний ощадний банк України», в особі начальника філії Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 768, за умовами якого позичальнику ОСОБА_2 було надано грошові кошти в розмірі 15000 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути вказані кошти, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних. Кредит надавався на 60 місяців до 22.12.2011 року (т. 1, а.с. 11-17).
Згідно п. 1.4.5 цього кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно до 22 числа місяця, наступного за звітним здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценту ануїтетними платежами в сумі 341,30 доларів США до 22.12.2011 року.
Відповідно до п. 2.1 цього договору виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується нотаріально посвідченим договором іпотеки нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п.п. 4.3.2, 4.3.3 позичальник зобов'язаний повернути кредит у розмірі 15000 доларів США, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору сплатити штрафні санкції. У разі порушення умов цього договору позивальник зобов'язаний дострокового повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та штрафних санкцій.
Згідно п. 5.2 цього договору за порушення взятих на себе зобов'язань щодо повернення основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів позичальник зобов'язується сплатити пеню на користь банку в розмірі 0,5 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 8.1 цього договору він набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.
Так, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 22.12.2006 року між банком та ОСОБА_3 , що є майновим поручителем ОСОБА_2 , було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Алфімовою І.М., зареєстрований в реєстрі за № 6375, предметом якого є будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 18-27).
Згідно п. 4.2 даного іпотечного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання в цілому або його частини, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 4.4 даного іпотечного договору право іпотеки припиняється зокрема, у разі виконання у повному обсязі основного зобов'язання.
Згідно п. 9.1 даного іпотечного договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання основного зобов'язання.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.05.2024 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про іпотеку № 54977513 щодо об'єкта нерухомого майна: житловий будинок, загальною площею 58,3 кв.м., житлова площа 32,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та запис про обтяження № 54977453 щодо об'єкта нерухомого майна: житловий будинок, загальною площею 58,3 кв.м., житлова площа 32,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), внесені на підставі вказаного іпотечного договору від 22.12.2006 року (а.с. 28-30).
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором позичальником ОСОБА_2 банк пред'явив позов до суду про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.03.2010 року в справі № 2-1256/10 позов банку було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором № 768 від 22.12.2006 року в розмірі 126722,17 грн. Також, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 58,3 кв.м., житлова площа 32,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 31-35).
Так, у даному рішенні вказано, що станом на 30.11.2009 року загальна заборгованість за спірним кредитним договором становить 15878,18 доларів США, що в еквіваленті становить 126722,17 грн., з яких: основний борг - 8853,94 долари США (70662,41 грн.), прострочений борг - 3386,10 доларів США (27025,13 грн.), відсотки - 2713,41 доларів США (21655,45 грн.), пеня - 531,24 долари США (4239,77 грн.), пені на прострочені відсотки - 393,49 долари США (3140,40 грн.) (т. 1, а.с. 33).
18.09.2020 року державним виконавцем Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного МУМЮ (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 63053302 з примусового виконання вказаного судового рішення від 02.03.2010 року (т. 1, а.с. 46а-47).
У свою чергу, у 2012 роціПАТ «Державний ощадний банк України» знову звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій вказувало, що позичальник не здійснює сплати по кредиту, а тому збільшилася заборгованість по нарахованим відсоткам, нарахованій пені за прострочений борг та прострочені відсотки, а згідно розрахунку кредитодавця станом на 20.12.2012 року вказана додаткова заборгованість становила: відсотки - 3297,30 доларів США (26355,32 грн.) та пені у розмірі 52766,67 грн. (т. 1, а.с. 36, 39).
10.01.2013 року рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.03.2010 року в справі № 1111/8810/12 даний позов банку задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 768 від 22.12.2006 року: відсотки у розмірі 3297,30 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 26355,32 грн., пеню у розмірі 52766,67 грн., сплачений судовий збір у розмірі 791,22 грн., а всього: 79913,21 грн. (т. 1, а.с. 36-39).
18.09.2020 року державним виконавцем Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного МУМЮ (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 63051940 з примусового виконання вказаного судового рішення (т. 1, а.с. 63).
Постановою державного виконавця від 22.09.2020 року виконавчі провадження № 63051940 та № 63053302 об'єднані у зведене виконавче провадження № 63112670 (т. 1, а.с. 48).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується відповідним свідотцвом про смерть (т. 1, а.с. 73).
21.05.2021 року відповідач своїм листом № 109.20-13/713/33535/2021-10/Вих повідомив позивача про те, що станом на 21.05.2021 року борг позивача перед банком за виконавчими листами № 2-1256/2010р та № 2/1111/2108/2012р становить 137283,61 грн., 3129,47 доларів США та 2178,45 грн. судового збору (т. 1, а.с. 77).
27.05.2021 року начальник Філії-Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» подав до Подільського ВДВС листа, в якому повідомив, що за виконавчими листами у справах № 2-1256/2010р та № 2/1111/2108/2012р у виконавчих провадженнях № 63053302 та № 63051940 заборгованість перед банком відсутня (т. 1, а.с. 52).
На заяву позивача від 27.05.2021 року про зняття обтяження з нерухомого майна відповідач надав відповідь від 01.06.2021 року № 109.20-13/767, згідно якої сплачені позивачем 137283,61 грн., 3129,47 доларів США та 2178,45 грн. судового збору враховані на погашення заборгованості за виконавчими листами Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.07.2010 року та від 01.02.2013 року. При цьому, заборгованість позивача за кредитним договором № 768 від 22.12.2006 року станом на 01.06.2021 року становить 10127,54 доларів США (т. 1, а.с. 80).
Згідно листа Залізничного ВДВС у м. Львові Західного МУМЮ (м. Львів) від 13.09.2021 року № 51470/В12 на виконанні у відділі перебувало зведене виконавче провадження № 61394740 від 26.02.2020 року, до складу якого входили виконавчі провадження № 60897024 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості в розмірі 127184,58 грн. та № 60895681 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості в розмірі 53557,89 грн. В процесі здійснення даного виконавчого провадження державним виконавцем звернуто стягнення на торгах на транспортний засіб Daweoo Super Salon, 1997 р.в., номерний знак НОМЕР_2 за ціною 20389,00 грн. (т. 1, а.с. 54).
Постановою державного виконавця від 03.11.2021 року виконавче провадження № 63053302 закінчено у зв'язку з повним виконанням боржником (т. 1, а.с. 56).
Також, постановою державного виконавця від 03.11.2021 року виконавче провадження № 63051940 закінчено у зв'язку з повним виконанням боржником (т. 1, а.с. 65).
13.05.2024 року державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 видано на ім'я позивача ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано право власності позивача на нього (т. 1, а.с. 74, 75), а відтак позивач є правонаступником іпотекодавця ОСОБА_3 .
Згідно виписки з особових рахунків позивача за кредитним договором № 768 від 22.12.2006 року, наданої відповідачем (т. 1, а.с. 113-т. 2, а.с. 133), станом на 09.10.2024 року вихідний залишок становить 0,00 (т. 2, а.с. 133).
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 5 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, у боржника ОСОБА_2 виник обов'язок перед АТ «Ощадбанк» зі сплати заборгованості за кредитним договором № 768 від 22.12.2006 року у розмірі 126722,17 грн. на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.03.2010 року в справі № 2-1256/10, а також відсотки у розмірі 3297,30 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 26355,32 грн., пеню у розмірі 52766,67 грн. на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.03.2010 року в справі № 1111/8810/12, а всього 206635,38 грн.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 17 цього Закону іпотека припиняється у разі: 1) припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; 2) реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; 3) набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; 4) визнання іпотечного договору недійсним; 5) знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; 6) примусове відчуження земельної ділянки, іншого нерухомого майна відповідно до статті 14- 1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану; 7) з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Так, позивач підставою для своїх позовних вимог про припинення іпотеки вказує на припинення основного зобов'язання (кредитного договору № 768 від 22.12.2006 року) шляхом його виконання боржником.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Так, згідно умов кредитного договору кредит надавався на 60 місяців строком до 22.12.2011 року.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Так, кредитодавець у 2010 році звернувся до суду з позовом про дострокове повернення кредиту, відсотків за кредитом та пені, який рішенням суду від 02.03.2010 року було задоволено, та яке у свою чергу було виконано боржником. Тобто, боржником було повернуто суму кредиту в повному обсязі.
Крім того, у 2013 року за рішенням суду з боржника на користь кредитодавця стягнуто відсотки - 3297,30 доларів США (26355,32 грн.) та пені у розмірі 52766,67 грн.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач вказував на наявність боргу позивача перед відповідачем за кредитним договором № 768 від 22.12.2006 року, який складає 8278,08 доларів США за основним боргом та 60146,84 грн. за нарахованою пенею.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 цього Кодексу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відтак, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, встановлені ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд позбавлений можливості самостійно витребовувати від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи та докази наявності обставин, якими сторони обґрунтовують свою позицію.
Так, твердження відповідача про наявність у позивача основного боргу у розмірі 8278,08 доларів США спростовується матеріалами справи, оскільки станом на 30.11.2009 року (перед зверненням до суду про стягнення кредиту) основний борг позивача становив 8853,94 долари США, що в еквіваленті становило 70662,41 грн. (а не 15000 доларів США), який судом було стягнуто та сплачено позивачем при примусовому виконанні судового рішення від 02.03.2010 року.
При цьому, твердження відповідача про те, що сума основного боргу у розмірі 8278,08 доларів США була списана банком, однак все одно повинна бути стягнута з боржника є необґрунтованими та безпідставними, оскільки як списання даної суми, так і її списання за рахунок резерву банку не підтверджується жодними доказами, зокрема невідома дата такого списання.
Більш того, відповідач стверджує що таке списання відбулося вже після ухвалення судом відповідного рішення про стягнення кредиту на підставі постанови Правління НБУ від 13.04.2020 року № 49, якою затверджено Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки. Тому сума боргу в розмірі 8278,08 доларів США повинна була додатково враховуватися при перев'ялені позовних вимог про стягнення кредиту ще у 2009 році, так як ніяк не могла бути списана раніше до прийняття вказаної постанови Правління НБУ від 13.04.2020 року № 49.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється також і внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Крім того, відповідачем не надано жодного розрахунку наявного у позивача боргу за кредитним договором № 768 від 22.12.2006 року, в тому числі заборгованості зі сплати пені.
Так, надана відповідачем виписка з особових рахунків позивача за кредитним договором № 768 від 22.12.2006 року містить опис певних бухгалтерських дій без прив'язки до обрахунку заборгованості та навпаки вказує на відсутність у позивача боргу станом на 09.10.2024 року. Водночас, представник відповідача у судовому засіданні не зміг пояснити методи та принципи обрахунку, за якими здійснювався розрахунок боргу позивача.
Посилання відповідача на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року в справі № 921/107/15-г/16 є помилковим, оскільки вони не релевантні до спірних правовідносин, так як у даній справі наявне не лише рішення суду про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором, а також і докази того, що воно боржником виконане.
Таким чином, позивачем у повному обсязі виконане зобов'язання з повернення кредиту та інших платежів за кредитним договором № 768 від 22.12.2006 року, а тому іпотечний договір від 22.12.2006 року є припиненим на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.
У свою чергу, згідно п. 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачено, що нотаріус у випадках, встановлених законодавством, знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також рухомого майна.
Так, іпотекодержатель (обтяжувач) у зв'язку із відсутністю заборгованості у позивача за основним зобов'язанням, яке забезпечене іпотекою, повинен був вчинити дії щодо зняття іпотеки (повідомити про погашення позики), однак таких дій не вчинив, чим порушив вимоги чинного законодавства і права позивача, як власника цього майна.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.
Таким чином, вимоги позивача про визнання іпотечного договору припиненим та вилучення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є взаємопов'язаними та такими, що випливають одна з одної, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ст. 133 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, судовий збір і витрати пов'язані з розглядом справи, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 251 від 01.06.2024 року, укладений між АБ «Глазков та партнери» та ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 95-96).
Згідно п.п. 1.1, 3.1 цього договору виконавець за дорученням клієнта зобов'язується надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар. Розмір гонорару погоджується сторонами та викладається в додатковій угоді до цього договору або безпосередньо в акті виконаних робіт.
Згідно акту виконаних робіт від 19.11.2024 року, підписаного представником АБ «Глазкова та партнери» Білявським М.А. в процесі надання правової допомоги клієнту в справі виконавець виконав, а клієнт прийняв такі роботи: проведення правового аналізу справи за зверненням клієнта, робота з документами, попередня усна консультація та надання переліку можливих заходів для вирішення проблеми - (10 год.), ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень № 63053302, 63051940 98 год.), підготовка та направлення відповідачу адвокатського запиту від 12.08.2024 року (2 год.), підготовка та направлення відповідачу вимоги від 25.09.2024 року (2 год.), написання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви та подання їх до суду (10 год.), представництво інтересів клієнта в суді - участь в судових засіданнях, підготовка відповіді на відзив, заяв, клопотань, та пояснень (10 год.) (т. 1, а.с. 97).
При визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
З урахуванням того, що справа становить складність з огляду на предмет позову, кількість заявлених позовних вимог (3 вимоги), кількість учасників справи (2), обсяг обставин, які підлягали доказуванню, складність виконаної адвокатом роботи, заперечень відповідача щодо розміру витрат позивача на правову допомогу, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена позивачем до відшкодування відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною, та підлягає зменшенню до 30000,00 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3633,60 грн.
Керуючись ст. ст. 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання іпотеки припиненою та виключення записів з державного реєстру - задовольнити.
Визнати припиненим іпотечний договір від 22 грудня 2006 року посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Алфімовою І.М., зареєстрований в реєстрі за № 6375, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі начальника філії Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 54977513 щодо об'єкта нерухомого майна: житловий будинок, загальною площею 58,3 кв.м., житлова площа 32,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 54977453 щодо об'єкта нерухомого майна: житловий будинок, загальною площею 58,3 кв.м., житлова площа 32,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3 633 грн. 60 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 26.09.2025 року.
Суддя Подільського районного суду
міста Кропивницького В.В. Драний