Справа № 216/7935/25
провадження 1-кс/216/2569/25
іменем України
(повний текст)
17 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого, слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду №7 клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який депутатом чи адвокатом не являється, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042080000070 від 04.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
17 жовтня 2025 року від прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, строком на 60 діб. При цьому просив суд визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
1. Зміст поданого клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що Криворізькою центральною окружною прокуратурою Дніпропетровської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42025042080000070 від 04.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332, ч.2 ст. 369-2 КК України, яке перебуває у провадженні слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він 19.09.2025 року в денний час доби, знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , достовірно знаючи про вищевказані обставини та обмеження, діючи умисно, маючи прямий умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, при особистій зустрічі з раніше малознайомим ОСОБА_6 , повідомив та запевнив останнього, який не має законних підстав для перетину державного кордону України, про можливість організації процесу незаконного переправлення через державний кордон України, шляхом отримання ОСОБА_6 за допомогою ОСОБА_4 , рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком - ОСОБА_6 , за відсутності реальних законних підстав для встановлення даного юридичного факту судом та ухвалення відповідного рішення, що в подальшому на підставі п.4 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" нададуть відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаному ОСОБА_6 та можливість безперешкодно перетнути державний кордон України під час воєнного стану. З організацію вищевказаних дій, ОСОБА_4 висловив незаконну вимогу ОСОБА_6 про грошову винагороду у виді 12000 доларів США за умови надання ОСОБА_4 попереднього завдатку у виді 8000 доларів США та копій особистих документів ОСОБА_6 для підготовки пакету документів, що надають таке право, тобто відповідних засобів, схиливши останнього до вчинення таких дій та визначивши порядок подальших дій останнього.
Далі, 15.10.2025, приблизно о 12:00 год., ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи на досягнення єдиного злочинного наміру до кінця, знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , в ході особистої зустрічі з ОСОБА_6 , одержав без законних на те підстав від останнього грошові кошти в сумі 8000 доларів США, які є імітаційними засобами Федеральної резервної системи США номіналом 100 доларів кожна у кількості 80 банкнот, які мають однакову серію та номер HJ53405509A J10, які були попередньо оглянуті протоколом огляду імітаційних засобів та передані ОСОБА_6 , після чого, знаходячись там же, ОСОБА_4 був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за ознаками: організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, надання засобів, вчинене з корисливих мотивів.
Крім того, ОСОБА_4 , користуючись набутими соціальними та професійними зв'язками за час роботи судовій системі, умисно, з корисливих мотивів, 19.09.2025 року в денний час доби, знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виказав ОСОБА_6 незаконну пропозицію надати йому грошові кошти в сумі 12000 доларів США, за вплив ОСОБА_4 на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, щодо ухвалення рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком - ОСОБА_6 , за відсутності реальних законних підстав для встановлення даного юридичного факту судом та ухвалення відповідного рішення, що в подальшому на підставі п.4 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" нададуть відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаному ОСОБА_6 та можливість безперешкодно перетнути державний кордон України під час воєнного стану.
15.10.2025 о 12:00 год., ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи на досягнення єдиного злочинного наміру до кінця, знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_6 частину обумовленої раніше суми грошових, а саме 8000 доларів США, які є імітаційними засобами Федеральної резервної системи США номіналом 100 доларів кожна у кількості 80 банкнот, які мають однакову серію та номер HJ53405509A J10, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - посадовими особами Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з метою ухвалення рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком - ОСОБА_6 , за відсутності реальних законних підстав для встановлення даного юридичного факту судом та прийняття відповідного рішення
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
15.10.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України.
16.10.2025 у вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
17.10.2025 у вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Прокурор зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилаючись на викладене, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор просив застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та як альтернативний запобіжний захід визначити заставу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Позиція учасників у судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, зауважив щодо існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим змінив раніше зазначений в клопотанні розмір застави з 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на 80.
Захисник проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що зазначені прокурором ризики передбачені п.1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України є надуманими та необгрунтованими. Вказав, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки за місцем фактичного проживання. Просив обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника та просив обрати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Зазначив, що підозра є необгрунтованою, також звернув увагу слідчого, на свої соціальні зв'язки за місцем фактичного проживання, наявності дружини та малолітніх дітей, одна з яких має статус дитини з інвалідністю.
3. Мотиви та оцінка суду.
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою18 Розділу ІІ КПК України.
Згідно з ч. 1ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: (1) особисте зобов'язання, (2) особиста порука, (3) застава, (4) домашній арешт, (5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1ст. 178 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може застосовуватись до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
3.2. Набуття статусу підозрюваного.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1статті 276КПКУкраїни визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1ст. 278 КПК України).
15.10.2025 о 16.05 годин ОСОБА_4 був затриманий в порядкуст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, складено і підписано 17.10.2025 та вручено останньому 17.10.2025 об 11 год. 29 хв.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і відносно нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри.
Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до їх вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 12.08.2025, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 06.10.2025, протоколом огляду від 06.10.2025, протоколом огляду особи та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 15.10.2025, протоколом обшуку від 15.10.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 15.10.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вилученими в ході обшуку речами та іншими матеріалам кримінального провадження в їх сукупності.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкримінований йому злочини.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях вини у вчиненні злочинів. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування відносно такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
3.4. Наявність ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (частина 1статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні прокурор посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1статті 177 КПК.
3.4.1. Ризик переховування від органів до судового розслідування та суду.
Ризик переховування від суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.
При цьому, суд при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органів до судового розслідування та суду, а саме те, що, перебуваючи на волі та використовуючи зв'язки та наявність засобів, маючи законодавчі підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, виїхати за межі України з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що у подальшому буде перешкоджати належному проведенню досудового розслідування та судового провадження загалом під загрозою можливого покарання.
Слідчий суддя погоджується зі стороною захисту про наявність у підозрюваного за місцем проживання міцних соціальних зв'язків, разом з тим враховуючи тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному у випадку визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що на данній стадії кримінального провадження соціальні зв'язки підозрюваного не можуть повністю виключити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику предбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.4.2. Ризик знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Обґрунтований тим, що до цього часу в ході проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні все ще не виявлено та не вилучено речові докази, що в свою чергу мають суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а також для встановлення можливих співучасників кримінального правопорушення, тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може вжити заходів щодо їх знищення, схову та спотворення. Зазначене зокрема підтверджується протоколом обшуку, в ході якого було вилучено лише 18 імітаційних гршових коштів номіналом 100 доларів США з 80, які були видані свідку ОСОБА_6 для проведення негласної слідчої дії. З огляду на наведене слідчий суддя приходить про існування ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.4.3. Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Суд вважає, що оскільки підозрюваному відомі анкетні дані, місце проживання свідків, які на теперішній час судом не допитані, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України. З огляду на наведене слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.4.4. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Обґрунтований тим, що за однією з слідчих версій до вказаного кримінального правопорушення можуть бути причетні інші особи, які враховуючи конспіративні дії ОСОБА_4 до теперішнього часу не були встановленні, тому є великий ризик, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 продовжить спілкування з вказаними особами та останні всі разом здійснять дії щодо перешкоджання встановленню всіх обставин кримінального припорошення, що негативно вплине на повноту проведення досудового розслідування. Разом з тим слідчий суддя не може погодитися в цій частині клопотання з прокурором, оскільки твердження прокурора про існування зазначеного ризику базується лише на припущеннях, які навіть опосередковано не підтвердженні жодними доказами долученими до клопотання. З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність прокурором існування ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;
- сімейний стан підозрюваного, який перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю;
- репутацію підозрюваного, який раніше не судимий, за місцем проживання та на колишньому місці роботи характирезується позитивно;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді є помірним.
3.6. Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту та застави, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки останній володіючи засобами зв'язку зможе впливати на свідків, інших підозрюваних та інших осіб, можливих співучасників злочину.
Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації та не може повною мірою виключити ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, оскільки не передбачає цілодобового контролю за місцем перебування підозрюваного, що враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях в яких він підозрюється, є досить великим.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підорюваного обов'язків буде залежати виключно від волі ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, окрім того, жодна особа не звернулась до суду із письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Зазначені обставини та ризики підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, а вищевказані обставини виправдовують продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням особистих характеристик, суд приходить висновку, що відносно підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування відносно підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію та стадію кримінального провадження, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням часу фактичного затримання, а саме до 13 грудня 2025 року.
3.7. Застосування альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 , встановлені ризики, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, доцільним визначити розмір застави передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та він буде здатний забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 грн. (3028 х 80 = 242240 грн.), та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
При цьому, в разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки передбачені п.п. 1, 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України - прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; не спілкуватися зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3.8. Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням наведених обставин, що вказують на вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення та наданих слідчим доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним інкримінованих йому злочинів, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п. п. 1, 2, 3, ч. 1ст. 177 КПК України, то слідчий суддя, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 177, 178, 182-184, 193-197, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, строком на 60 діб починаючи з моменту затримання, а саме 15:59 год. 15 жовтня 2025 року з утриманням його у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)», тобто до 13 грудня 2025 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Дніпропетровській області протягом дії ухвали.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити.
Покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;
- не відлучатися із міста Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про причини неявки підозрюваного.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або перебування.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самим підозрюваним обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про взяття під варту останнього.
Визначити кінцевий строк дії ухвали 13 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 20.10.2025 о 15 год. 05 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_9