20.10.2025 Єдиний унікальний номер 205/14575/25
Провадження 2-з/205/786/25
20 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Грона Д. С., ознайомившись із заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Годько Інни Олегівни про забезпечення позову,
13 жовтня 2025 року адвокатом Годько І. О. було подано до суду вищевказану заяву, в обґрунтування якої зазначено, що в Новокодацькому районному суді м. Дніпра знаходиться цивільна справа № 205/14575/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Предметом спору по даній справі є поділ нерухомого майна - квартири загальною площею 33,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на сімейну спільну власність зареєстровано за відповідачем по справі - ОСОБА_2 . Реєстраційний номер: НОМЕР_1 . Дата державної реєстрації: 24.10.2010. На теперішній час у відповідача по справі ОСОБА_2 наявні борги перед банківськими установами а саме: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». По вказаним фактам відкрито виконавчі провадження № 66709118 від 08.09.2021, № 77125484 від 07.02.202, № 77125486 від 07.02.2025 ОСОБА_2 внесено до реєстру боржників. Позивачу по справі від вказаних банківських установ дзвонять та вказають на факт наявності у її колишнього чоловіка великої заборгованості та лякають продажом квартири, яка є предметом спору у справі № 205/14575/25, з метою повернення боргу. Зважаючи на викладені обставини, вважають, що є ризик подальшого відчуження спірної квартири та невжиття заходів забезпечення позову, в свою чергу, може призвести до ускладнення або невиконання рішення суду по даній справі.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, заява про забезпечення позову розглядається без участі сторін у справі.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Відповідно до ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім того, абзац 1 частини 10 статті 150 ЦПК України встановлює, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Представник заявника зазначає, що через наявність виконавчих проваджень у відповідача, який є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , існує ризик відчуження вищевказаної квартири.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є основою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вивчивши доводи позовної заяви, суддя зазначає, що позивачем не наведено достатніх та переконливих обґрунтувань для необхідності забезпечення позову.
Також, суддя вважає, що позивачем не обґрунтовано і не доведено припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання ймовірного майбутнього судового рішення на користь заявника в рамках розгляду майбутнього позову, оскільки, наявність виконавчих проваджень не є автоматичною підставою для забезпечення позову, головною умовою є обґрунтування того, що без застосування таких заходів буде неможливо виконати майбутнє рішення суду, а конкретних доказів на можливе відчуження квартири суду не надано.
Суд звертає увагу на те, що види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Також в заяві про забезпечення позову не наведено вмотивованого обґрунтування, що саме цей вид заходу забезпечення позову необхідно вжити, та що невжиття такого заходу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано доказів того, що не вжиття вказаного виду забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Заявником також не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення задля визначення співмірності заходів забезпечення позову.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також те, що наявність відкритих виконавчих проваджень не є автоматичною підставою для забезпечення позову, доказів активних дій виконавця з підготовки до реалізації майна боржника завником не надано, суддя доходить висновку, що заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому та саме у такий спосіб, отже така заява є передчасною, у зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Годько Інни Олегівни про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Денис ГРОНА