Справа № 190/1093/23
Провадження № 1-кп/209/82/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041560000124 від 16 березня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Монгохто Ванінського р-ну Хабаровського краю РФ, громадянина України, українця, який має повну загальну середню освіту, не одружений, має на утриманні трьох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді солдат резерву 13 резервної роти, військове звання «солдат», раніше не судимий,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
16 березня 2023 року приблизно о 16.20 годині ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в 14-му вагоні потягу сполученням «Дніпро-Трускавець», вів побутову бесіду разом із раніше незнайомим йому пасажиром ОСОБА_9 , в ході якої між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 відбувся словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння смерті ОСОБА_9 . В той же день, тобто 16 березня 2023 року приблизно о 16.25 годині вищевказаний потяг прибув на станцію «П'ятихатки», розташовану у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, де ОСОБА_9 вийшов з потягу, та слідом за ним вийшов ОСОБА_4 , тримаючи в правій руці заздалегідь приготовлений ніж, і, перебуваючи на пероні вищезазначеної залізничної станції «П'ятихатки», продовжив словесний конфлікт із ОСОБА_9 . В ході конфлікту ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне позбавлення життя ОСОБА_9 заздалегідь приготовленим знаряддям злочину, а саме ножом чорного кольору, загальним розміром 20,5 см, довжиною леза 8 см, шириною леза 2,5 см, який він тримав у правій руці, усвідомлюючи, що нанесення удару ножом в ділянку серця є життєво-небезпечним для людини, передбачаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини та бажаючи цього, умисно здійснив два удари ножом в ділянку грудної клітини зліва ОСОБА_9 , внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки ліворуч на висоті 135 см від ППС з сліпим пораненням верхньої долі передньої поверхні лівої легені, проникаючого колото-різаного поранення по задній поверхні лівої половини грудної клітки по лопаточній лінії на висоті від 118 см до 124 см від ППС без ушкодження внутрішніх органів, травматичного лівостороннього гемо пневмотораксу, підшкірної емфіземи ліворуч, які в своїй сукупності відносять до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм як небезпечні для життя. Після цього ОСОБА_4 , вважаючи, що досяг своєї злочинної мети та виконав усі дії, які вважав необхідними для умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , повернувся до 14-го вагону потягу сполученням «Дніпро-Трускавець», залишивши при цьому потерпілого ОСОБА_10 помирати на пероні залізничної станції «П'ятихатки». Однак наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_10 , які передбачав і бажав ОСОБА_4 , не настали в результаті своєчасного надання останньому медичної допомоги медичними працівниками, тобто злочин не було закінчено з обставин, що не залежали від волі ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав частково та суду пояснив, що 16 березня 2023 року він сів на потяг «Дніпро-Трускавець» і їхав додому у Вінницю в плацкартному вагоні. Він їхав на боковому місці, а позаду нього по сусідству сиділи два хлопці, які випивали спочатку коньяк, а потім пиво. Він пив слабоалкогольний напій « ОСОБА_11 », у нього було дві баночки, одну з яких він випив, а другу не встиг. До цього вранці він випив ще одну банку слабоалкоголки. Він був у адекватному стані. Він почав розстилати постіль і включив у своєму телефоні музику, але хлопці сказали, щоб він вимкнув музику, і він вимкнув. Потім йому зателефонували. У нього дуже гучний голос і коли він розмовляв по телефону, хлопці почали чіплятися до нього через те, що він гучно розмовляє та казали, що він веде себе зухвало. Коли вони почали до нього чіплятися, то між ними відбулася словесна перепалка, тоді він запропонував хлопцям вийти до тамбуру, щоб не заважати людям і там з'ясувати, чого той хоче. У тамбурі він сказав, що їде до Вінниці і попросив дати йому спокійно доїхати, також сказав, що йому є з ким воювати і що він навоювався, просив, щоб його не чіпали і все. Потерпілий погрожував йому у тамбурі, сказав, що він не доїде до Вінниці, та намагався вдарити. Він не погрожував ножом у вагоні. Міг казати, що буде оборонятися, міг продемонструвати ніж. Вони один одному руки не потиснули та повернулися до вагона. Він погукав провідницю та попросив її, щоб вона перевела його до купе. Вона пішла і сказала, що зараз до нього підійде інший провідник та забере його до купе. Хлопці вже начебто заспокоїлися. А потім, коли була зупинка потяга, він сидів на своєму сидінні та відчув сильний удар у обличчя, від якого у нього випали передні зуби, була розбита губа та на кілька хвилин він загубився. Він подивився та побачив, що його вдарив потерпілий. Крім того, він є контуженим. Йому здалося, що потерпілий взяв зі столу його телефон. Він виплюнув зуби та пішов за ним. Вони вийшли на перон вдвох і з жінкою. Він так зрозумів, що вони знайомі. Він крикнув потерпілому « ОСОБА_12 , чого ти тікаєш?». Вони вдвох повернулися до нього і почали його вдвох бити без слів. Казали, що він тут і залишиться. Він побачив, що потяг починає рухатися, а вони продовжували його бити. Били руками та ногами по голові і тулубу, а він відмахувався, а потім дістав ніж з правої кишені і сказав їм «Заспокойтеся», але вони не заспокоювалися. Він відмахнувся ножом і навіть не зрозумів, що поцілив ножом у потерпілого, бо той продовжував його бити. Потім другий раз наніс удар і побачив кров. Він відмахувався і думав, що один раз попав. У нього не було можливості втекти від них, бо вони його били з двох сторін. Він злякався та заскочив до потяга. Коли він вийшов з вагону, то потерпілий та його друг були від нього на відстані десь за 10 м. Він крикнув: «Що ти робиш, я тільки зуб вставив», підійшов до них і вони одразу почали його бити. Коли він виходив з вагону, то ножа у нього в руках не було. Вони не злякалися ножа, потерпілий сам поліз на ніж. З вагону він вибіг через удар та вибиті зуби, бо хотів запитати, навіщо той так вчинив. Ніж він купив у воєнторзі, бо він є військовим. Ніж чіплявся на ремінь, але оскільки він був у інших штанях, то ніж знаходився у нього в кишені. У ножа лезо приблизно 10 см, ручка чорна, залізна. Потерпілий бив його руками та ногами, не підпускаючи до себе. ОСОБА_13 збоку бив руками по голові. Він займався боротьбою і хотів пройти «в ноги». Потерпілий теж чимось займався, бо було видно, що бив професійно. Він відмахувався ножом від себе вперед. Між ними була відстань витягнутої руки. Потерпілий сам йшов на ніж. У вагоні йому робила зауваження жінка, яка вийшла з потерпілим і ОСОБА_13 , більше ніхто не робив зауважень. У нього не було умислу вбити потерпілого. Він витягнув ніж і тримав перед собою на витягнутій руці. Відмахувався перед собою справа наліво. Ніж він дістав, щоб захистити свої честь та гідність. Він знаходився у шоковому стані. Вони били його і вбили б. Від ударів він не падав, лише трохи присів. Він привставав, ухилявся, але свідомість не втрачав. Він визнає, що від його дій потерпілому завдані тілесні ушкодження, вказані в обвинувальному акті і експертизі, але він не хотів вбити його. Слідчий експеримент з ним не проводився. У здійсненому розкаюється. Коли відмахувався, то лезо ножа було направлене справа наліво. В судових дебатах ОСОБА_14 зазначив, що не мав намірів вбивати потерпілого, він воював і вміє вбивати, і якщо б хотів вбити, то вбив би.
Не зважаючи на часткове визнання ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому злочині, вина останнього повністю підтверджується зібраними та дослідженими в кримінальному провадженні доказами:
- показами потерпілого ОСОБА_9 , який у судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого до цього він не знав, неприязних відносин між ними немає. Він проживає у м. П'ятихатки. На момент інциденту він отримав травму та оформлював інвалідність. До строкової служби він відношення не мав. 16 березня 2025 року він десь о 13.00 годині виїхав з м. Дніпра в напрямку П'ятихаток на потягу Дніпро-Трускавець. Він їхав у чотирнадцятому вагоні (плацкарт) в третьому купе-боковому. Навпроти їхав його товариш і однокласник ОСОБА_15 . ОСОБА_15 йому знайомий з дитячого садка. ОСОБА_4 їхав у наступній «боковушці». В той день він випив пива, коньяк з «Колою» (0,5 л на двох). Для нього це було не багато, він був тверезий. ОСОБА_4 був напідпитку і у вагоні також пив «слабоалкоголку». Кондауров дуже голосно розмовляв по телефону та висловлювався нецензурною лайкою. Він підійшов до ОСОБА_4 і зробив зауваження, бо у вагоні їхали діти, а у відповідь почув «Я контужений». Через деякий час ОСОБА_4 знов почав кричати по телефону, тоді він знов підійшов до нього і зробив зауваження. Після третього зауваження вони разом з ОСОБА_4 вийшли до тамбуру. У тамбур вийшли за його пропозицією. В тамбурі вони побалакали на його (Кондаурова) мові, з матами, а потім повернулися на місця. Він не намагався вдарити ОСОБА_4 у тамбурі вагону. ОСОБА_4 дістав з пакета чи з сумки ніж і сказав, що якщо він не доїде до Вінниці, то він його підріже. Також ОСОБА_4 казав, що він провокує його на якісь дії. Потім вони під'їхали до станції «Кам'янське», від Кам'янського до П'ятихаток він вислуховував від ОСОБА_4 що той буде з ним робити і як. На станції «П'ятихатки», перед тим як вийти з вагону, він підійшов до ОСОБА_4 і вдарив його по губах зворотною стороною долоні, це він зробив умисно. Від удару у нього на руці залишився шрам з тильного боку долоні. Після цього він вийшов на перон разом з товаришем, біля них йшла ще якась дівчина. Товариш на пероні повернувся та побачив ОСОБА_4 , який йшов з ножом у їх бік і сказав «Обережно, дивись». Він повернувся і запитав ОСОБА_4 : «Ти що не чоловік, не можеш розібратися без ножа?». ОСОБА_4 наближався до нього, і він відштовхнув того ногою два рази в район його ніг, але той все одно продовжував наближатись. Тоді він вирішив вдарити ОСОБА_4 кулаком в голову. ОСОБА_4 пригнувся, два рази вдарив його ножом, розвернувся та пішов. Потім прибігли поліцейські. ОСОБА_15 стояв і дивився на все це, а потім був поруч біля нього. Дівчина викликала поліцію чи швидку. Коли ОСОБА_4 наближався до них по перону, то щось кричав, але він не запам'ятав, що саме. Права рука ОСОБА_4 була опущена, в ній був ніж, направлений у його бік. Ніж з чорним лезом довжиною десь 10 см, більше він нічого не роздивився. Коли ОСОБА_4 йшов до них, то у нього була кров. Він повернувся до ОСОБА_4 , а ОСОБА_13 відійшов у бік. Він побачив у нього ніж і вже не чув, що він казав. У нього є родина, діти. Жінка на даний момент за кордоном. Він офіційно не працює, але підробляє. Ніж у ОСОБА_4 був з спочатку, йому ще кричала провідниця. Вони з ОСОБА_13 встигли пройти по перону один вагон.;
- показами свідка ОСОБА_16 , яка у судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим та потерпілим вона особисто не знайома. У березні 2023 року, 16 числа, вона їхала з Кам'янського до П'ятихаток у 14 вагоні потягу № 41, здається. Вона зайшла до вагону і перше, що їй припало до уваги, це те, що у вагоні гучно звучала нецензурна лайка. Лаявся обвинувачений не зрозуміло з ким. Йому постійно робили зауваження. У вагоні їхали військові і казали йому, що якщо ти військовий, то не ганьби нас. Потім обвинувачений ходив по вагону і сідав на місця людей. Одній дівчинці років тринадцяти він сів на ноги, чим зробив їй боляче. Потім обвинувачений дістав залізну банку з якимсь напоєм і випив. Військові ще робили йому зауваження, казали, що його оштрафують на 100000 грн. В якийсь момент обвинувачений роздягнувся і демонстрував свої татуювання. Двоє хлопців сиділи через одне купе від неї, теж на боковому місці. Хтось з цих хлопців зробив обвинуваченому зауваження і між ними почалася словесна перепалка. Провідниця весь цей час казала :«Що з ним робить?», бо обвинувачений порушував спокій. Потім, коли вони під'їжджали до П'ятихаток, вона почала збирати речі. Ті двоє хлопців йшли перед нею, вони також виходили у П'ятихатках. Хлопці вийшли з вагону, допомогли їй зняти речі і пішли далі, а вона стала біля вагону і зателефонувала чоловіку. Коли вона вже розмовляла з чоловіком, то почула, що хтось біжить. Вона автоматично повернула голову і побачила, що обвинувачений біжить з ножом у правій руці у бік тих хлопців. Вона відключилась від чоловіка і одразу подзвонила у чергову частину П'ятихатського ВП, назвалася і розповіла обставини. В цей час обвинувачений наздогнав хлопців і почав розмашистими рухами, горизонтально, справа наліво, намагатися вдарити ножом одного із хлопців. Її здивувало, що обвинувачений цілився у грудну клітину хлопця з лівого боку. Спочатку той хлопець намагався відбитися, відмахуючись ногами і руками, а його друг намагався завадити, ззаду хватаючи за руки та намагаючись відтягнути. Вона кричала: «Що ти робиш, он поліція», але обвинувачений як нічого не чув. В якийсь момент обвинувачений наніс потерпілому декілька ударів ножом спереду у груди та ззаду у туж область. Вона весь цей час була на зв'язку з поліцією і описувала події. Після цього обвинувачений заскочив у вагон, поїзд тронувся і він поїхав. Ніж був по типу мисливських, складний, з одного боку закруглений, але точно не кухонний. Вона знаходилась від них на відстані десь 20 м. Вона допомагала потерпілому дійти до лавочки і сказала його другові затискати рани сильніше. Швидка приїхала десь хвилин через 40, в цей час потерпілий вже був слабкий і блідий. У вагоні при ній жодної бійки не було. Потерпілий з обвинуваченим у дорозі з вагону не виходили, вона теж. У вагоні вона не бачила у обвинуваченого крові. Коли хлопці виходили, вони не стикалась з обвинуваченим і повз нього не проходили. Вона бачила, де були поранення у потерпілого. В тамбур по дорозі вони теж не виходили. З вагону на станції зразу вийшли потерпілий з другом, потім вона, а вже потім через хвилину обвинувачений. Провідниця постійно була у вагоні. Провідник, коли їх випускала, знаходилась у тамбурі на виході. Вона не пам'ятає, чи спілкувалась з провідником з цього приводу. Вона працює перукарем, у неї обслуговуються поліцейські і хтось з них дав їй телефон чергової частини. Їй не відомо, чи є хтось з них слідчим. Слідча по цій справі у неї не обслуговується. Це було очевидно, що удари наносяться у область серця, вона це бачила. Обвинувачений біг вже з ножом, вона бачила лезо. Вона приймала участь у слідчому експерименті. Їй зателефонували і вона прийшла на місце злочину, там знаходились декілька поліцейських і дівчина-слідча. Під час проведення з нею слідчого експерименту потерпілого та його друга не було. Вона дає правдиві свідчення;
- поясненнями свідка ОСОБА_17 , який у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим і потерпілим він особисто не знайомий. Десь рік тому він працював провідником у дев'ятому вагоні потягу № 181 Дніпро-Івано-Франківськ. Вони зупинились на станції П'ятихатки. Перед відправленням він закрив площадку і сигналізував прапорцем на відправлення. Він побачив, що навпроти 14-го вагону почалась бійка. Під час бійки обвинувачений дістав ніж і десь чотири рази наніс ножові поранення у грудну клітину потерпілого. Навпроти нього проходила чергова по станції і він крикнув їй, щоб вона викликала швидку, бо бачив, що з футболки потерпілого йшла кров. Потерпілий залишився на пероні на станції П'ятихатки-пасажирський, а обвинувачений сів приблизно у 14-й вагон. Коли він прийшов з начальником потягу на станції П'ятихатки-стикова, то обвинувачений сидів на боковій сидушці. Приїхала слідчо-оперативна група, вони зайшли з неробочої сторони. Навпроти туалету, в смітнику знайшли ніж. Він розгледів ніж з вагону, той був з довжиною леза приблизно 8 см. Явно блищало, як ніж в руках обвинуваченого. Він побачив, як почалася бійка між двома хлопцями. Кров у потерпілого була в районі ребер. До цього інциденту ні потерпілого, ні обвинуваченого він не бачив. Провідник того вагону про якісь негаразди у її вагоні не казала. Здається, у потерпілого була сумка, куртка темного кольору та світло-сіра чи біла футболка. У що був одягнутий обвинувачений він не пам'ятає. У бійці більше ніхто участі не приймав. Біля обвинуваченого і потерпілого поруч були десь три чоловіка. Він звернув увагу, як почалася бійка, бо почув. Самого початку бійки він не бачив, а коли вже звернув увагу, то потерпілий з обвинуваченим наносили один одному удари кулаками. Коли він давав свідчення слідчому, то розповідав все так, як бачив. Зараз він може чогось не пам'ятати. Спочатку була бійка, а потім обвинувачений дістав ніж. Коли обвинувачений десь чотири рази наніс потерпілому удари ножом, то той припинив чинити опір. Були крики від болю. Біля потерпілого і обвинуваченого нікого безпосередньо не було. Ніхто не намагався їх розтягти. Він знаходився від них на відстані десь 50 м. Після бійки обвинувачений одразу забіг у свій вагон. Бійка відбувалася біля того вагону.;
- поясненнями свідка ОСОБА_18 , яка у судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого та потерпілого вона не знає. 16 березня 2023 року вона була провідником у 14 вагоні. У неї був плацкартний вагон і було багато народу. На станції П'ятихатки-Пасажирський була зупинка 2 хвилини, люди заходили та виходили. Їй подзвонила начальник потягу ОСОБА_19 , яка сказала, щоб вона затримала пасажира, що зайшов останнім у вагон. Це був обвинувачений. У вагоні були військові і вона попросила їх, щоб вони придержали обвинуваченого, бо на наступній зупинці його чекала поліція. Начальник потягу сказала, що була надзвичайна ситуація на станції. Перед станцією П'ятихатки вона бачила обвинуваченого, вона садила його у Дніпрі. У вагоні вона не бачила конфліктів між обвинуваченим і потерпілим. Після ОСОБА_20 якась жінка з вагону сказала, що обвинувачений з потерпілим один одного «тусонули». Обвинувачений не просив пересадити його у інший вагон. Вона робила обвинуваченому зауваження за нецензурну лайку. Здається, вони були тверезі. Бійки між ними вона не бачила. На зупинці вийшли ті, хто виходив на станції, а потім вийшов обвинувачений. Вона не бачила у нього в руках ніж. Під час зупинки вона знаходилась на пероні, допомагала пасажирам. Конфлікт вона не бачила, бо була далі. На пероні до неї ніхто не звертався і не казав, що хтось когось підрізав. Вона не звернула уваги на обличчя обвинуваченого, вона не бачила крові. У вагоні вона не прибирала. Зауваження обвинуваченому вона робила, бо на нього поскаржилась жінка.;
- поясненнями свідка ОСОБА_21 , який у судовому засіданні пояснив, що десь навесні 2023 року він приймав участь у проведенні слідчих дій. На той час він працював заступником начальника охорони станції П'ятихатки. До нього підійшли поліцейські і запропонували бути понятим при проведенні слідчих дій. Окрім нього були ОСОБА_22 , ОСОБА_23 і ОСОБА_24 . Їм зачитали права. Біля пішохідного моста була група громадян. Поліцейський все знімав на камеру. При цьому були присутні 3-4 працівника поліції, а також жінка і два хлопця в цивільному. Про обставини розповідав хлопець. Вони стояли в сторонці, десь за 3 м від них. Жінка і чоловік в цивільному також стояли поруч, а один чоловік віком десь 30 років стояв окремо. Він не пам'ятає, чи розписувався він в кінці. На початку слідчих дій він розписувався. Підпис на копії протоколу його.;
- поясненнями свідка ОСОБА_25 , який у судовому засіданні пояснив, що десь більше року тому, приблизно у обідній час, він в якості понятого приймав участь у слідчій дії, яка відбувалась на пероні станції П'ятихатки в районі пішохідного моста. ОСОБА_26 дівчина розповідала про те, що сталося: хтось на когось напав, були якісь «розборки». Понятих було троє чи четверо: ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , а четвертого він не пам'ятає. ОСОБА_21 сказав йому, що потрібно побути понятим і вони з ним поїхали. ОСОБА_23 вже був там. Окрім них були присутні троє поліцейських, слідча і дівчина. При ньому про обставини розповідала лише дівчина. Присутнім був ще один чоловік у цивільному, віком приблизно 30 років, його прізвище він не пам'ятає. Зразу розповідала про обставини дівчина, а потім запросили хлопця, який стояв на відстані десь 30-40 м від них;
- поясненнями свідка ОСОБА_28 , який у судовому засіданні пояснив, що у 2023 році, коли вже було тепло, керівник ОСОБА_29 попросив його бути понятим. Він приїхав разом з ОСОБА_8 , більше він нікого не пам'ятає. Була присутня слідча, все знімали на камеру. Слідча дія відбувалась на пероні станції П'ятихатки біля пішохідного мосту. Подробиць слідчої дії він не пам'ятає. Він не пам'ятає, хто саме давав свідчення. Також були присутні ОСОБА_27 і ОСОБА_22 . Він підписував протокол. Слідча дія відбувалась на протязі приблизно 45-60 хвилин;
- поясненнями свідка ОСОБА_30 , який у судовому засіданні пояснив, що це відбувалося більше року тому, начальник ОСОБА_29 попросив побути його понятим. Вони приїхали на перон в м. П'ятихатки. Туди привели якось хлопця у кайданках і сказали, що це підозрюваний. Їм роз'яснили їх права. ОСОБА_31 щось розповідав, а що саме він не пам'ятає. ОСОБА_22 , ОСОБА_27 і ОСОБА_24 також приїхали разом з ним. Крім них також була присутня якась дівчина. Він нічого не пам'ятає. Точно не пам'ятає чи був хлопець у кайданках чи без них. Все знімали на відео. Поруч з ним стояв ОСОБА_24 . Протокол він підписував. Понятим він був єдиний раз;
- поясненнями свідка ОСОБА_32 , який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_14 та потерпілого ОСОБА_33 він не знає. Він був на роботі і проходив на станції П'ятихатки по перону під мостом. Його зупинили поліцейські і попросили бути понятим. Це було навесні 2024 чи 2023 року. На пероні знаходилося декілька поліцейських, ще якісь люди - поняті, обвинувачений. Поліцейські зачитали його права, все записувалося на відео. Всі стояли на відстані десь 20-30 м півколом. Поліцейських було четверо і четверо понятих. При ньому якась особа (чи обвинувачений, чи потерпілий) щось розповідала. У його присутності відбувався один слідчий експеримент. Протокол він підписував;
- поясненнями експерта ОСОБА_34 , який пояснив, що потерпілому було нанесено колото-різане ушкодження. Колото-різана рана - це коли глибина ранового каналу (пошкодження) більша, ніж поріз. Він підтримує свої висновки, у них правильно зазначені механізм, у відповідності до пояснень свідків і потерпілого. Він був присутнім при проведенні слідчих експериментів, висновки зроблені на підставі їх свідчень. Експерименти проводились два в один день, а третій в інший, точно він не пам'ятає.;
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023041560000124 від 16 березня 2023 року з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, що є підставою для початку досудового розслідування (а.с. 1 том 1 досудового розслідування, а.с. 1 том 2 досудового розслідування);
- протоколом огляду від 16 березня 2023 року з фототаблицею (а.с. 9-13 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого була оглянута відкрита ділянка місцевості - північна сторона платформи 1, яка розташована на території залізничного вокзалу м. П'ятихатки, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, м. П'ятихатки, вул. Клименка, 74. Під час огляду було виявлено плями бурого кольору, схожі на кров. Було вилучено марлеві тампони зі слідами РБК;
- протоколом огляду від 16 березня 2023 року з фототаблицею (а.с. 16, 19-21 том 1 досудового розслідування), відповідно якого було оглянуто приміщення туалетної кімнати вагону № 14 потягу сполученням «Дніпро-Трускавець», на підлозі якої, за дверцятами рукомийнику, виявлений металевий складаний ніж чорного кольору у складеному вигляді, на рукоятці ножа пластмасова накладка із зображенням п'ятьох коней. Ніж має загальний розмір у розкладеному стані 20,5 см, довжина леза 8 см, ширина леза 2,5 см, довжина рукоятки 6,5 см, ширина рукоятки 2,5 см, товщина рукоятки 1,2 см. На рукоятці ножа мається металеве кріплення для ременя, також посередині маються кнопки для автоматичного розкладання та фіксування у розкладеному стані. На лезові ножа маються сліди речовини бурого кольору, зовні схожі на кров. Даний ніж у складеному стані поміщено до паперового пакету б/н, скріплено підписами понятих та вилучено до ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл.;
- протоколом огляду місця події від 16 березня 2023 року (а.с. 22 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого у службовому приміщенні ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл. за адресою: вул. Клименка, 91 у м. П'ятихатки Дніпропетровської обл., за допомогою дистильованої води та марлевого тампону зроблено змив з лівої та правої рук ОСОБА_4 , змиви замотані до паперового листа в кількості 2-х штук. Після здійснено контрольний змив на марлевий тампон, який запечатано до паперового листа. Вказані марлеві тампони запечатана до паперового конверту без номеру та вилучені;
- протоколом огляду від 16 березня 2023 року з фототаблицею (а.с. 24-28 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого на підлозі приміщення санітарної кімнати під № 133, яка знаходиться у хірургічному відділенні КНП «ЖМЛ» за адресою: Кам'янський р-н, м. Жовті Води, вул. Кропоткіна, 16, були оглянуті та вилучені речі ОСОБА_9 , 1988 року народження, а саме: кросівки темно-коричневого кольору з плямами бурого кольору, куртку спортивну чоловічу синю зі слідами плям бурого кольору в лівій частині та прорізом зліва шириною приблизно 2 см, футболку чоловічу рожеву зі слідами плям бурого кольору, яка розрізана навпіл, кофту чоловічу сірого кольору, яка наполовину розстібнута, та в лівій половині якої маються плями бурого кольору, кепку червоно-чорного кольору, труси зеленого кольору зі слідами РБК, спортивну кофту червоного кольору зі слідами РБК, штани джинсові синього кольору зі слідами РБК в верхній частині;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 березня 2023 року з додатком (а.с. 31-33 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого свідок ОСОБА_16 впізнала у особі на фото під № 4 - ОСОБА_4 , особу, яка 16 березня 2023 року спричинила ножове поранення на станції П'ятихатки;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 16 березня 2023 року з додатком (а.с. 34-36 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого свідок ОСОБА_16 впізнала ніж, який був розміщений під № 4 та яким один чоловік вдарив іншого чоловіка;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 березня 2023 року з додатком (а.с. 41-43 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого свідок ОСОБА_15 впізнав у особі на фото під № 2 - ОСОБА_4 , особу, яка 16 березня 2023 року спричинила ножове поранення ОСОБА_9 ;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 16 березня 2023 року з додатком (а.с. 44-46 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого свідок ОСОБА_15 впізнав ніж, який був розміщений під № 3 та який він бачив в руках у чоловіка і цим ножом той наніс удари ОСОБА_9 ;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 березня 2023 року (а.с. 54 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого ОСОБА_9 просить вжити заходів до невідомого чоловіка, який на пероні станції П'ятихатки наніс йому ножом два удари в ділянку грудної клітини;
- довідкою приймального відділенні ДЗ СМСЧ-9 від 16 березня 2023 року (а.с. 64 том 1 досудового розслідування), відповідно до якої ОСОБА_9 надійшов в приймальне відділення ДЗ СМСЧ-9 16 березня 2023 року з діагнозом: два колото-різаних поранення лівої половини грудної клітини, що проникають в ліву плевральну порожнину. Сліпе поранення верхньої долі лівої легені, лівосторонній гемопневмоторакс;
- довідкою КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» (а.с. 65том 1 досудового розслідування), відповідно до якої на підставі наданих медичних документів на ім'я ОСОБА_9 34 роки встановлено, що в нього маються тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних поранень лівої половини грудної клітки, що проникають в плевральну порожнину ліворуч з сліпим пораненням верхньої долі лівої легені та ускладнилось лівостороннім гемотораксом (300 мл крові та згортків крові). Дані тілесні ушкодження носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм як небезпечні для життя. Давність спричинення тілесних ушкоджень, а саме 16 березня 2023 року підтверджується даними медичних документів на ім'я ОСОБА_9 ;
- випискою із медичної карти стаціонарного хворого № У-827 (а.с. 66 том 1 досудового розслідування), відповідно до якої ОСОБА_9 знаходився на стаціонарному лікуванні у КПН «Жовтоводська міська лікарня» ЖМР з 16 березня 2023 року по 28 березня 2023 року з діагнозом: два колото-різаних поранення лівої половини грудної клітини, що проникають в ліву плевральну порожнину. Сліпе поранення верхньої долі лівої легені. Лівосторонній гемопневмоторакс;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 17 березня 2023 року з додатком (а.с. 67-69 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав ніж, який був розміщений під № 3 та яким йому було нанесено два удари;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 березня 2023 року з додатком (а.с. 70-72 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав у особі на фото під № 2 - ОСОБА_4 , особу, яка завдала йому ножові поранення;
- довідкою КЗ «П'ятихатська ЦРЛ» ДОР» (а.с. 74 том 1 досудового розслідування), відповідно до якої ОСОБА_4 звертався у приймальне відділення КЗ «П'ятихатська ЦРЛ» ДОР» 16 березня 2023 року о 17.35 годині з приводу захворювання: алкотест - 1,67 %, Алкогольне сп'яніння. Вибитий І зуб верхньої щелепи. Забій губ, носа;
- протоколом отримання зразків для експертизи від 30 березня 2023 року (а.с. 141 том 1 досудового розслідування), відповідно якого у потерпілого ОСОБА_9 було відібрано зразки крові на марлеву серветку;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18 квітня 2023 року з описом (а.с. 155-158 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого, на підставі ухвали слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської обл. ОСОБА_35 від 14 квітня 2023 року у справі № 190/510/23, з КНП «Жовтоводська міська лікарня» ЖМР» було вилучено медичну карту № У-827 стаціонарного хворого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та історію хвороби на 16 аркушах;
- висновком експерта № 20 «Е»/36 від 24 квітня 2023 року (а.с. 162-164 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мались тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки ліворуч на висоті 135 см від ППС з сліпим пораненням верхньої долі передньої поверхні лівої легені, проникаючого колото-різаного поранення по задній поверхні лівої половини грудної клітки по лопаточній лінії на висоті від 118 см до 124 см від ППС без ушкодження внутрішніх органів, травматичного лівостороннього гемопневмотораксу, підшкірної емфіземи ліворуч, які могли виникнути від неодноразової дії твердого плаского предмету (предметів), що володіє колюче-ріжучими властивостями, не виключено, клинком типу ножа в строк, та можливо, при обставинах, що викладені в постанові, тобто 16 березня 2023 року та в своїй сукупності відносять до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм як небезпечні для життя. Виявлені в нього тілесні ушкодження виникли внаслідок колюче-ріжучої дії напрямку спереду назад. Враховуючи дані описаних ран в медичній документації (веретеноподібної форми з рівними краями без заглиблень, кінці країв загострені, дефектів не має, осаднень не має) можливо стверджувати, що вони виникли внаслідок дії плаского колюче-ріжучого предмету (предметів) клинка типу ножа. Виявлені на тілі обстежуваного ушкодження можуть відповідати даті їх заподіяння тобто 16 березня 2023 року, що підтверджується даними медичних документів на його ім'я;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09 травня 2023 року з відеозаписом (а.с. 203-208 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого свідок ОСОБА_16 на місті показала механізм та послідовність вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09 травня 2023 року з відеозаписом (а.с. 209-214 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого свідок ОСОБА_15 на місті показав механізм та послідовність вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09 травня 2023 року з відеозаписом (а.с. 215-220 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 на місті показав механізм та послідовність вчинення відносно нього кримінального правопорушення;
- висновком експерта № 25 «Е-Д» / 42 від 11 травня 2023 року (а.с. 230-232 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого тілесні ушкодження, що виявлені у потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , могли виникнути за тим механізмом, на який вказав свідок ОСОБА_15 під час проведення з ним слідчого експерименту 09 травня 2023 року, що підтверджується наявністю виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень та нанесення ударів клинком ножа в ліву половину грудної клітки;
- висновком експерта № 27 «Е-Д» / 44 від 11 травня 2023 року (а.с. 233-236 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого тілесні ушкодження, що тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , могли виникнути за тим механізмом, на який вказала свідок ОСОБА_16 під час проведення з нею слідчого експерименту, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень у потерпілого (проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки ліворуч на висоті 135 см від ППС з сліпим пораненням верхньої долі передньої поверхні лівої легені, проникаючого колото-різаного поранення по задній поверхні лівої половини грудної клітки по лопаточній лінії на висоті від 118 см до 124 см від ППС без ушкодження внутрішніх органів, травматичного лівостороннього гемопневмотораксу, підшкірної емфіземи ліворуч), та показів свідка ОСОБА_16 (нанесення удару клинком ножа у ліву половину грудної клітки по задній поверхні та нанесення удару клинком ножа у передню поверхню грудної клітки з замахом зверху вниз);
- висновком експерта № 26 «Е-Д» / 43 від 11 травня 2023 року (а.с. 237-240 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мались тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки ліворуч на висоті 135 см від ППС з сліпим пораненням верхньої долі передньої поверхні лівої легені, проникаючого колото-різаного поранення по задній поверхні лівої половини грудної клітки по лопаточній лінії на висоті на висоті від 118 см до 124 см від ППС без ушкодження внутрішніх органів травматичного лівостороннього гемопневмотораксу, підшкірної емфіземи ліворуч. Виявлені в нього, вищевказані, тілесні ушкодження могли виникнути за тим механізмом на який він показав під час проведення слідчого експерименту за його участі 09 травня 2023 року;
- довідкою КЗ «П'ятихатська УРЛ» ДОР» (а.с. 188 том 1 досудового розслідування), відповідно до якої ОСОБА_4 має діагноз: хронічний періодонтит 16, 11, 12, 23, 24 зубів, рекомендовано санацію ротової порожнини;
- висновком експерта № 19 «Е» / 35 від 24 квітня 2023 року (а.с. 189-190 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мались тілесні ушкодження (з наданої медичної довідки) у вигляді забою губ носу. Тілесні ушкодження у вигляді забою губ та носу при встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймаються, так як вони встановленні на підставі суб'єктивних факторів та не підтверджуються об'єктивними відомостями. Травматична екстракція 1-го зуба верхньої шелепи не підтверджена даними огляду стоматолога, так як згідно медичної довідки 1-й ліворуч та 1-й зуб праворуч наявні. Та виявлено їх хронічне захворювання. Будь-яких даних за реставрацію зубних коронок передніх зубів верхньої шелепи в медичній довідці не мається. Ушкоджень на слизовій поверхні верхньої губи лікарем стоматологом не виявлено. Враховуючи, вище викладене, будь-яких тілесних ушкоджень при огляді та в наданій медичній документації не вказано. Будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено;
- висновком експерта № 745/1002-БД від 11 квітня 2023 року зі зведеною та фото таблицями (а.с. 177-181 том 1 досудового розслідування), відповідно до якого згідно «Висновку експерта» відділення судово-біологічних експертиз та досліджень КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 745/1000-БД за квітень, кров потерпілого ОСОБА_9 , 1988 року народження, належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, де антиген А є групоспецифічним антигеном. B чотирьох змивах, вилучених з тротуарної плитки за місцем події, а саме на залізничному вокзалі ст. П'ятихатки, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. П'ятихатки, вул. Клименка, 74, які слідчий позначив №№ 1-4 (об'єкти №№ 1-4, відповідно), встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні об'єктів №№ 1-4 виявлений антиген А і ізогемаглютинін анти-В, що свідчить про утворення вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки сліди об'єктів №№ 1-4 утворені за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх за рахунок крові потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи. В двох змивах, вилучених з обох рук ОСОБА_4 (об'єкти №№ 5,6), встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні об'єктів №№ 5,6 антигени А і В, а також ізогемаглютиніни анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0 не виявлені, тому висловитись про групову належність вказаних слідів виявилось неможливим. Оскільки в слідах об'єктів №№ 5,6 антиген А, який є групоспецифічним для крові потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не виявлено, тому даних про присутність його крові в цих слідах не отримано;
- висновком експерта № 745/1001-БД від 01 травня 2023 року з додатками (а.с. 11-13 том 2 досудового розслідування), відповідно до якого згідно «Висновку експерта» відділення судово-біологічних експертиз та досліджень № 745/1000-БД за 2023 рік, кров потерпілого ОСОБА_9 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на представлених для дослідження куртці (об'єкти №№ l, 2) та футболці (об'єкти №№ 3, 4) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. В слідах крові на куртці (об'єкти №№ 1, 2) був виявлений тільки антиген А, а в слідах на футболці (об'єкти №№ 3, 4) були виявлені антиген А та ізогемаглютинін анти-В, що не виключає можливості утворення усіх цих слідів за рахунок крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Таким чином, не виключається можливість походження слідів крові на куртці та футболці (об'єкти №№ 1-4) від потерпілого ОСОБА_9 , крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антиген А та ізогемаглютинін анти-В;
- висновком експерта № 745/1003-БД від 28 квітня 2023 року з додатками (а.с. 15-19 том 2 досудового розслідування), відповідно до якого, згідно «Висновку експерта» № 745/1000-БД від 24 квітня 2023 року судово-медичної експертизи, виконаної у відділенні відділення судово-біологічних експертиз та досліджень КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР»: «в зразку крові, висушеному на марлі, потерпілого ОСОБА_9 були виявлені антиген А та ізогемаглютинін анти-В, що вказує на приналежність його крові до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0». На клинку складного ножа (об'єкт № 1), представленого на дослідження, встановлено наявність крові людини. На рукоятці складного ножа (об'єкти №№ 2:3) наявність крові не встановлено, епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. При цитологічному досліджені встановлено, що кров на клинку ножа (об'єкт № l) належить особі чоловічої генетичної статі, при серологічному дослідженні слідів крові виявлено антиген А ізосерологічної системи АВ0. Отримані результати досліджень дозволяють зробити висновок, що кров на клинку складного ножа могла походити від особи (осіб) чоловічої генетичної статі групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, яким в даному разі є потерпілий ОСОБА_9 , беручи до уваги групову належність його крові;
- висновком експерта № 745/1000-БД від 24 квітня 2023 року з додатком (а.с. 21-22 том 2 досудового розслідування), відповідно до якого в зразку крові, висушеному на марлі, потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , були виявлені антиген А та ізогемаглютинін анти-В, що вказує на приналежність його крові до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
- висновком судово-психіатричного експерта № 272 від 11травня 2023 року (а.с. 38-41 том 2 досудового розслідування), відповідно до якого ОСОБА_4 в період інкримінованого йому діяння і в теперішній час виявляє психічний розлад у формі емоційно нестійкого розладу особистості. Під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований в теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_4 повністю доказана, а його умисні дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, який не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, та існують належні і достатні мотиви та підстави для ухвалення обвинувального вироку.
Стандарт доведення обвинувачення поза розумним сумнівом, який є усталеною правовою позицією (рішення «Кобець проти України» в тому числі), означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Часткове невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, є його правом на власний розсуд формувати лінію свого захисту.
Розглядаючи клопотання захисника обвинуваченого про визнання недопустимими доказів суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В ч. 1 ст. 86 КПК України зазначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
З аналізу вказаних норм виходить наступне: ст. 86 КПК України дає підстави стверджувати, що якщо порушено порядок отримання доказів, встановлений КПК України, то він є недопустимим, але КПК не містить положення про те, що будь-яке порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам)
В останніх рішеннях ВС простежується питання, на яке повинен вирішити суд в питанні допустимості доказів, а саме:
- Чи було щось порушено?
- Це права та свободи людини?
- Чи істотне порушення?
Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі 756/10060/17 зазначено: «Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію».
Захисник обвинуваченого просив визнати недопустимими: протоколи слідчих експериментів за участі свідка ОСОБА_36 , свідка ОСОБА_37 та потерпілого ОСОБА_38 .
Свої твердження захисник обґрунтовує тим, що було порушено процесуальний порядок проведення вказаних слідчих експериментів, а саме: проведення цих слідчих дій в один і той же день, на одному і тому ж місці і фактично в один і той же час про що свідчать як свідки так і протоколи слідчих дій зі свідком ОСОБА_37 - з 10 г. 18 хв. до 10 г. 33 хв., зі свідком ОСОБА_36 - з 10 г. 46 хв. до 10 г. 55 хв., з потерпілим ОСОБА_38 - з 11 г. 01 хв. до 11 г. 10 хв. За такий короткий проміжок часу слідчий не міг виготовити протоколи слідчих експериментів і ознайомити учасників слідчої дії з протоколом, підписати їх у учасників та перейти до проведення іншого слідчого експерименту. Крім того, в такий спосіб, орган досудового слідства допустив можливість свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та потерпілого ОСОБА_9 чути і бачити один одного при проведені слідчих експериментів та давати ці свідчення з врахуванням свідчень та розстановки місця вчинення кримінального правопорушення та місця розташування обвинуваченого і потерпілого в момент завдання тілесних ушкоджень виходячи з показів один одного. В той же час протоколи слідчих експериментів не містять даних щодо прив'язки місця знаходження свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та потерпілого ОСОБА_9 , на пероні ст. П'ятихатки в момент отримання потерпілим ножових поранень та чи могли свідки в цей момент бачити як відбувалася бійка між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та момент нанесення ножових поранень. Зазначені протоколи слідчих експериментів містять по суті покази свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та потерпілого ОСОБА_9 .
Окрім цього, з огляду на доктрину «плодів отруйного дерева», просив визнати недопустимими доказами отримані на підставі вищезазначених протоколів слідчих експериментів висновки судово-медичного експерта від 11.05.2023р. № 25 «Е-Д»-42, № 25 «Е-Д»-43, № 25 «Е-Д»-44, щодо підтвердження механізму завдання тілесних ушкоджень потерпілому відповідно до пояснень потерпілого ОСОБА_38 , свідків ОСОБА_37 та ОСОБА_36 .
Судом встановлено, 09 травня 2023 року слідчим було проведено слідчі експерименти за участю свідка ОСОБА_16 , свідка ОСОБА_15 та потерпілого ОСОБА_9 , які на місті розказали і показали за допомогою статиста, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, механізм та послідовність вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення,. До цього вказані свідки і потерпілий були допитані. Зазначені слідчі експерименти було проведено з метою перевірки уточнення відомостей про подію, що сталася в їх присутності, тобто відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Під час проведення кожного із зазначених слідчих експериментів, окремо один від одного, свідкам та потерпілому було роз'яснено їх права та обов'язки, свідків попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань; потерпілого - за статтею 385 КК - за дачу завідомо неправдивих показань. У слідчих експериментах брали участь статист, експерт і два понятих, яким, відповідно до вимог КПК, було роз'яснено їхні права та обов'язки. Фіксування процесуальних дій здійснювалося за допомогою відеокамери, про що зазначено у протоколах слідчих експериментів, до протоколів долучені CD-R диски 700 мв. Протоколи слідчих експериментів підписали учасники процесуальних дій та поняті, зазначивши про відсутність зауважень і доповнень.
Можливість свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та потерпілого ОСОБА_9 чути і бачити один одного при проведені слідчих експериментів спростовується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- Відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 , та фрагментом відеозапису за участю потерпілого ОСОБА_9 , які були відтворені в судовому засіданні, та на яких видно, що під час проведення зазначених слідчих експериментів біля учасників даної процесуальної дії сторонні особи були відсутні.
- Поясненнями свідка (понятого) ОСОБА_25 , який у судовому засіданні пояснив, що …при ньому про обставини розповідала лише дівчина. Присутнім був ще один чоловік у цивільному, віком приблизно 30 років, його прізвище він не пам'ятає. Зразу розповідала про обставини дівчина, а потім запросили хлопця, який стояв на відстані десь 30-40 м від них.
Зазначене вище свідчить про те, що вказані слідчі експерименти проведені за добровільною участю всіх необхідних учасників в умовах, що відповідали реальним умовам події, яка перевірялася, з дотриманням таємниці слідства, в протоколі зафіксовані відомості, надані свідками і потерпілим шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події на місті, що відповідають дійсності, про що свідчать підписи учасників слідчої дії.
Тобто матеріали кримінального провадження містять достатні підстави для висновку про те, що протоколи слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_16 , свідка ОСОБА_15 та потерпілого ОСОБА_9 від 09.05.2023 року відповідають вимогам кримінального процесуального закону, зокрема статей 104, 105 КПК, а саму слідчу дію проведено за правилами та в порядку, передбаченими ст. 240 цього Кодексу, з дотриманням встановленої кримінальним процесуальним законом процедури проведення слідчого експерименту за участю свідків і потерпілого та процесуальних гарантій, що виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від свідків та потерпілого у ході слідчого експерименту.
Доказ, отриманий у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, відповідно до ст. 86 КПК є допустимим. У той же час у матеріалах провадження відсутні підстави, визначені ст. 87 цього Кодексу, для визнання протоколів слідчих експериментів недопустимими доказами.
Зазначена правова позиція, викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа № 740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19)
Виходячи з цього, у суду відсутні підстави визнавати з огляду на доктрину «плодів отруйного дерева»недопустимими і висновки судово-медичного експерта від 11.05.2023 р. № 25 «Е-Д»-42, № 25 «Е-Д»-43, № 25 «Е-Д»-44, щодо підтвердження механізму завдання тілесних ушкоджень потерпілому відповідно до відомостей, повідомлених потерпілим ОСОБА_38 , свідками ОСОБА_37 та ОСОБА_36 під час проведення з ними слідчих експериментів 09.05.2023 року.
Суд вважає необґрунтованими та не приймає твердження захисника ОСОБА_5 про сумнівність свідчень свідка ОСОБА_16 , через те, що остання знаходиться в дружніх відносинах зі слідчою ОСОБА_39 яка приймала участь у розслідування справи, та намагалася скрити це, а також через приховування факту, що ініціатором сварки був потерпілий, про що останній визнав в судовому засіданні; свідчень потерпілого ОСОБА_9 через їх зміну. Свідок ОСОБА_16 та потерпілий ОСОБА_9 надавали суду чіткі і послідовні свідчення, які не суперечать між собою, підтверджуються протоколами слідчих експериментів від 09.05.2023 року за їх участю та участю свідка ОСОБА_15 та узгоджуються з іншими дослідженими доказами по справі. Докази на підтвердження того, що свідок ОСОБА_16 знаходиться в дружніх стосунках зі слідчою Пісною, у суду відсутні та захисником ОСОБА_5 взагалі не надано.
Суд не приймає показання свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , надані останніми в судовому засіданні за наступних підстав. ОСОБА_18 пояснила, що на зупинці вийшли ті, хто виходив на станції, а потім вийшов обвинувачений. Вона не бачила у нього в руках ніж. Під час зупинки вона знаходилась на пероні, допомагала пасажирам. Конфлікт вона не бачила, бо була далі. Про те, що сталось на станції вона взнала від начальника потягу. З її показань слідує те, що остання бачила ОСОБА_4 тільки в момент виходу з вагону. Що було далі вона не бачила.
Свідчення свідка ОСОБА_17 взагалі суперечать самі собі та іншим доказам по справі. Так ОСОБА_40 спочатку пояснив, що він побачив, що навпроти 14-го вагону почалась бійка. Потім пояснив, що самого початку бійки він не бачив, а коли вже звернув увагу, то потерпілий з обвинуваченим наносили один одному удари кулаками. Під час бійки обвинувачений дістав ніж і десь чотири рази наніс ножові поранення у грудну клітину потерпілого. Він знаходився від них на відстані десь 50 м. Вказана ОСОБА_41 кількість нанесених обвинуваченим ударів ножом потерпілому також не відповідає дійсності та суперечать показанням інших учасників процесу та доказам, дослідженим в судовому засіданні.
Вказані свідчення ОСОБА_18 та ОСОБА_17 не підтверджують і не спростовують показань потерпілого та свідка ОСОБА_37 , що обвинувачений наздоганяв потерпілого з ножом в руках.
З урахуванням зазначеного, суд вважає необґрунтованим твердження захисника ОСОБА_5 про те, що свідчення потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_16 та Палій прямо протирічать свідченням свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_18 в частині встановлення механізму завдання тілесних ушкоджень потерпілому обвинуваченим ОСОБА_4 , які свідчать про відсутність умислу у обвинуваченого на завдання смерті потерпілому ОСОБА_9 і нанесення конкретно направленого удару ножом в життєво - важливі частини тіла потерпілого, оскільки ОСОБА_43 взагалі не бачила конфлікту, а ОСОБА_40 бачив нанесення обвинуваченим ударів ножом в грудну клітину потерпілого.
Посилання адвоката ОСОБА_5 на те, що органом досудового слідства не були перевірені свідчення ОСОБА_4 щодо обставин бійки та завдання тілесних ушкоджень потерпілому, оскільки під час досудового розслідування ОСОБА_4 відмовився під проведення з ним слідчого експерименту, про що свідчить розписка останнього в матеріалах досудового провадження (а.с. 175).
Крім того, ухвалою суду від 02.07.2025 року під час судового розгляду органу досудового розслідування доручено проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_4 з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Обвинувачений відмовився від проведення даної слідчої дії.
Суд не приймає свідчення обвинуваченого про те, що він дістав ніж на пероні після того, як потерпілий і свідок ОСОБА_36 почали його вдвох бити руками та ногами по голові і тулубу. У нього не було можливості втекти від них, бо вони його били з двох сторін. Він відмахувався ножом і навіть не зрозумів, що поцілив ножом у потерпілого. Вказані твердження спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: експертизами, протоколами слідчих експериментів, показами експерта, показами потерпілого, свідка ОСОБА_37 , в частині того, що обвинувачений вже підходив до потерпілого з ножом. А сам факт нанесення потерпілим та свідком ОСОБА_36 разом на пероні станції «П'ятихатки» тілесних ушкоджень ОСОБА_4 взагалі не підтверджується жодним доказом по справі.
Суд не вбачає у вказаних свідченнях ОСОБА_4 і ознак необхідної оборони чи перевищення меж такої.
В Постанові ВС від 12 травня 2020 року у справі №748/1226/18 відображено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається … від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
Частиною 2 статті 36 КК передбачено, що кожен має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади для захисту від суспільно небезпечного посягання.
Водночас вирішення питання, чи перебував засуджений у стані необхідної оборони, залежить від сукупності обставин, установлених під час розгляду справи. Зокрема, на підставі всієї сукупності обставин має бути встановлено, чи зазнала особа посягання та чи були її дії зумовлені захистом від такого посягання.
Особа, що завдала шкоду, не може посилатися на стан необхідної оборони, якщо саме насильство було спровоковано нею ж самою, тобто було передбачуваним наслідком її власної поведінки. Окремим випадком такого спровокованого насильства є бійка, під час якої учасники застосовують один до одного насильство певного ступеня. Таке спровоковане насильство не можна вважати «посяганням» у тому значенні, яке цьому терміну надається статтею 36 КК».
Відповідно до правової позиції окресленої в Постанові ВС від 03 лютого 2022 року (справа 308/2231/18), «для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах»
Судом встановлено, що ОСОБА_4 сам почав переслідувати потерпілого на пероні, чим спровокував конфлікт.
Суд критично відноситься та не приймає твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що дії його підзахисного слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України за наступних підстав.
За нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді протиправного посягання на життя іншої людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеним діянням та наслідками, а з суб'єктивної сторони умисною формою вини (прямий або непрямий умисел), коли особа усвідомлює, що у результаті її дій потерпілий помре, і бажає настання смерті або свідомо припускає настання таких наслідків.
Так, з системного аналізу закону випливає, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з'ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів їм необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Характерною ознакою прямого умислу є також бажання настання злочинного наслідку, що був задуманий, щодо матеріальних злочинів, і бажання вчинення злочинного діяння щодо формальних злочинів. У такого роду бажанні знаходить своє вираження вольова ознака умислу як його найважливіша і відмінна риса. Наявністю бажання настання злочинного наслідку при вчиненні злочину з матеріальним складом прямий умисел відрізняється від інших форм і видів вини. Бажання, як вольове начало, перебуває в нерозривній єдності із свідомістю особи, яка діяла з прямим умислом, і її здатністю передбачити наслідки свого діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.
Судом встановлено, що 16.03.2023 року між потерпілим ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 після сварки в 14 вагоні потягу «Дніпро -Трускавець» виникли неприязні відносини, під час якої потерпілий вдарив обвинуваченого рукою в обличчя. Після чого потерпілий ОСОБА_9 зі свідком ОСОБА_15 на станції «П'ятихатки» вийшли з вагону і йшли по перону. Обвинувачений ОСОБА_4 вийшов з потягу за потерпілим та, маючи при собі заздалегідь приготовлений ніж, підійшов до останнього та, на ґрунті неприязних відносин з останнім, продовжив з потерпілим словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наніс потерпілому два удари ножом в ділянку грудної клітини, де розташовані житєво-важливі органи, зокрема серце, легені. Після чого ОСОБА_4 , виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, зайшов в свій вагон потягу і поїхав далі.
В судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що не заперечує факту завдання потерпілому ножових поранень після конфлікту, однак зазначає, що наміру вбивати останнього не мав. Зазначив, що, якщо б він хотів вбити потерпілого, то вбив би.
Згідно висновку експерта № 20 «Е»/36 від 24 квітня 2023 року потерпілий ОСОБА_38 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки ліворуч на висоті 135 см від ППС з сліпим пораненням верхньої долі передньої поверхні лівої легені, проникаючого колото-різаного поранення по задній поверхні лівої половини грудної клітки по лопаточній лінії на висоті від 118 см до 124 см від ППС без ушкодження внутрішніх органів, травматичного лівостороннього гемопневмотораксу, підшкірної емфіземи ліворуч, які в своїй сукупності відносять до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм як небезпечні для життя.
На думку суду, такий характер і локалізація тілесних ушкоджень, тобто, нанесення обвинуваченим двох ударів ножом потерплому в область грудної клітини, де розташовані житєво-важливі органи, зокрема серце, легені, наявність неприязних відносин між обвинуваченим та потерпілим після того, як потерпілий в вагоні потягу вдарив ОСОБА_4 в обличчя, наявність заздалегідь приготовленого знаряддя злочину - ножа, свідчить тільки про наявність прямого умислу на вбивство, тобто ОСОБА_4 розумів суспільну небезпеку свого діяння, передбачав суспільно-небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого та бажав їх настання.
Про наявність прямого умислу обвинуваченого свідчить також його дії після нанесення потерпілому ударів ножом. ОСОБА_4 не намагався викликати швидку допомогу та не намагався запобігти тяжким наслідкам, вживши всіх заходів щодо надання потерпілому медичної допомоги, а покинув місце злочину.
Вказані дії засудженого повністю охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК, як закінчений замах на умисне вбивство потерпілого.
В ході судового розгляду, відповідно до ст. 22 ч. 6 КПК України, п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України», суд сприяв кожній із сторін мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом: були допитані потерпілий, свідки, обвинувачений, досліджені письмові докази надані стороною обвинувачення та захисту. Проти закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, сторони кримінального провадження не заперечували.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства всі наявні в справі докази, які були зібрані органом досудового розслідування в підтвердження вини обвинуваченого з метою з'ясування їх належності та допустимості перевірені судом у відкритому судовому засіданні відповідно до ст. 23 КПК України, за участю учасників кримінального провадження, і кожному з них судом була дана оцінка, як це вимагає ст. 94 КПК України, так як для прийняття правильного, неупередженого та остаточного рішення суду жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення обвинувачення поза розумним сумнівом, який є усталеною правовою позицією (рішення «Кобець проти України» в тому числі), означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд вважає, що єдиною розумною та доведеною на підставі належних та допустимих доказів, є саме версія подій викладена в обвинувальному акті.
Будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цього розгляду, крім того, що інкриміновані кримінальні правопорушення було вчинено, і ОСОБА_4 поза розумним сумнівом є винним у їх вчиненні, судом виключається.
Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд підстав не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, враховуючи суспільну небезпеку скоєного ним злочину, та особу обвинуваченого, який вину визнав частково, раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем мешкання, негативно характеризується за місцем служби, враховуючи відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставин, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що для виправлення і перевиховання ОСОБА_4 необхідним і достатнім буде покарання, пов'язане з ізоляцією його від суспільства.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні відсутні.
Відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Долю речових доказів, вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Виходячи з вище викладеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відраховувати з моменту його затримання, тобто з 16 березня 2023 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді П'ятихатського районного суду від 22 березня 2023 року, на металевий складний ніж чорного кольору загальною довжиною 20,5 см, довжина леза 8 см, ширина леза 2,5 см, довжина рукоятки 6,5 см, ширина рукоятки 2,5 см, товщина рукоятки 1,2 см - скасувати.
Речові докази:
- металевий складний ніж чорного кольору загальною довжиною 20,5 см, довжина леза 8 см, ширина леза 2,5 см, довжина рукоятки 6,5 см, ширина рукоятки 2,5 см, товщина рукоятки 1,2 см,
- 4 змиви на марлевих тампонах з плямами РБК та 1 контрольний змив, що знаходяться у паперовому конверті НПУ б/н, марлеві тампони зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_4 та марлевий тампон з контрольним змивом, що були опечатані до б/н паперового конверту,
які зберігаються у камері схову речових доказів ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 694 від 24 квітня 2023 року - а.с. 184 том 1 досудового розслідування, квитанція № 703 від 12 травня 2023 року - а.с. 25 том 2 досудового розслідування) - знищити.
Речові докази: кросівки темно-коричневого кольору, запаковані до картонної коробки, з відповідним текстом, та підписами понятих, спортивну чоловічу куртку синього кольору, на якій мається пошкодження, у вигляді прорізу довжиною близько двох сантиметрів, футболку чоловічого типу рожевого кольору, яка розірвана навпіл, кофту чоловіча сірого кольору, кепку червоно-чорного кольору, кофту червоного кольору, джинсові штани синього кольору та труси чоловічі зеленого кольору, запаковані до картонної коробки, з відповідним текстом, та підписами понятих, які зберігаються у камері схову речових доказів ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 686 від 05 квітня 2023 року - а.с. 148 том 1 досудового розслідування, квитанція № 703 від 12 травня 2023 року - а.с. 25 том 2 досудового розслідування) - повернути за належністю ОСОБА_9 .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, що знаходиться під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1