Провадження № 1-кп/742/645/25
Єдиний унікальний № 742/5012/25
20 жовтня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270260000226 від 18.08.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України, у порядку п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України,
Прокурор Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015270260000226 від 18.08.2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України в порядку п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання мотивоване тим, що 17.08.2015 до Талалаївського РВ УМВС в Чернігівській області надійшла заява ОСОБА_4 про те, що 17.08.2015 з його гаража зникли речі, а саме болгарка та пластмасовий ящик для інструментів, у якому знаходилося шість рожкових ключів, бензопила та бензин.
За даним фактом 18.08.2015 Талалаївським ВП Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області внесено відомості до ЄРДР № 12015270260000226 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Під час проведення досудового розслідування проведено слідчі та процесуальні дії, однак осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення, не вдалось встановити.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України є тяжким злочином, виходячи зі змісту ст. 12 КК України.
З протоколу допиту потерпілого та довідки ФОП ОСОБА_5 вбачається, що вартість викраденого майна складає 1500 грн.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.92, 110 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, у встановлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Підстави для закриття кримінального провадження встановлено ст. 284 КПК України, при цьому рішення про закриття кримінального провадження може прийматись слідчим, прокурором та судом.
Зокрема, суд закриває кримінальне провадження з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Зі змісту вказаної норми слідує, що для закриття кримінального провадження судом з цієї підстави необхідно існування таких умов: кримінальне правопорушення було вчинене, не встановлено особу, яка його вчинила та минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Тобто вчинене діяння містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України, однак особу, яка його вчинила не встановлено і сплили строки давності притягнення її до відповідальності.
Слідчий, прокурор закривають кримінальне провадження, зокрема з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ. Вказаним законом, поміж іншого, викладено в новій редакції ст. 51 КУпАП, згідно з якою дрібним викраденням чужого майна є таке, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21.
Однак, встановлена органом досудового розслідування сума збитків, завданих кримінальним правопорушенням, є меншою за встановлений законом мінімальний поріг для притягнення до кримінальної відповідальності.
Закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення та у зв'язку з не встановленням особи, що вчинила кримінальне правопорушення є різними за своєю суттю і містять різні підстави для закриття. В разі закриття кримінального провадження судом у зв'язку з не встановленням особи, що вчинила кримінальне правопорушення констатується, що злочин було вчинено, але винну особу за час слідства встановити не вдалось і минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про закриття кримінальногое провадження № 12015270260000226 від 18.08.2015 року не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 40, 91, 92, 110, 284, 309, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270260000226 від 18.08.2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України в порядку п.3-1 ч.1ст. 284 КПК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6