Справа № 199/14046/25
(1-кп/199/1343/25)
21.10.2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052230000731 від 22.07.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, -
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти відносно обвинуваченого, строк якого спливає 23.10.2025 року, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були раніше встановлені слідчим суддею та не зменшилися, а також обставини, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України.
Проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу прокурор заперечував, оскільки інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ним ризикам. Зокрема, обвинуваченому інкриміновано вчинення тяжких злочинів, будучи військовослужбовцем, поза межами дислокації свого військового підрозділу, що свідчить про нехтування ним військових обов'язків, наказів командира, вимог статутів ЗСУ та Присяги.
Обвинувачений проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, посилаючись на те, що свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень він визнає та бажає виправити її шляхом продовження військової служби та допомоги своїм побратимам. Підтримав клопотання захисника про зміну йому вказаного запобіжного заходу на більш м'який, зобов'язується прибувати до суду за кожною вимогою. Пояснив, що на час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень він знаходився на амбулаторному лікуванні.
Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на те, що зазначені ним ризики недоведені. Враховуючи намір обвинуваченого продовжити військову службу, захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, зокрема заставу, розмір якої слід визначити з урахуванням майнового стану або особистого зобов'язання, що дозволить виконувати і військові обов'язки і процесуальні обов'язки у кримінальному провадженні.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, за які передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримується у розпорядженні особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому званні солдат, одружений, утриманців не має, раніше не судимий.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, характер та обставини їх вчинення згідно з обвинувальним актом свідчать про те, що обвинувачений, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, судом встановлено ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні шляхом вмовляння, залякування, підкупу з метою надання завідомо неправдивих показань або відмови від їх дачі.
Крім того, судом встановлено ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинуваченому інкриміновано вчинення двох аналогічних правопорушень, з нетривалим проміжком часу.
В той же час, суд вважає, що передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України ризик, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином, прокурором не доведений, оскільки його доводи в цій частині зводяться до незаконного впливу на свідків, ризик чого передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення ЄСПЛ «Хайредінов проти України»).
За таких обставин, суд враховує обсяг та обставини пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 , встановленні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному кримінальному провадженні, а саме: вагомість доказів про можливу причетність обвинуваченого до вчинення ним тяжких умисних кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати реальною наявність мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання спробам ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, судом відповідно до приписів ст. 183 КПК України не встановлено обставин, які б суттєво не зменшували вищевказані ризики у кримінальному провадженні.
Також, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Таким чином, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру, обставин та тяжкості діянь, які йому інкримінуються. Відомостей про те, що за станом здоров'я до обвинуваченого не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, матеріали справи не містять.
За таких обставин, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в умовах гаупвахти, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання сторони захисту про його зміну на інший більш м'який запобіжний захід слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 314-315, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити. В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.12.2025 року включно з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 , без визначення застави.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1