Справа №522/5886/25
Провадження №1-кп/522/2253/25
21.10.2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163520000001 від 02.01.2025 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який не має судимості в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
суд -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Під час судового розгляду справи прокурором ОСОБА_4 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України встановлені раніше судом при обранні йому запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, в зв'язку з чим до обвинуваченого неможливо застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відносяться згідно ст. 12 КК України до тяжкого злочину.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.01.2025 року стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якої продовжено судом до 02.11.2025 року, без визначення розміру застави.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Мета і підстави застосування запобіжних заходів, обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.ст. 177, 178 КПК України.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, у тому числі, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд відповідно до приписів ст. 178 КПК України враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке в разі доведеності вини, передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачений, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі встановлення вини, може вдатися спроб переховуватися від суду.
При цьому, суд враховує, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Зважаючи на те, що остаточне рішення по справі відносно обвинуваченого не прийнято, потерпілий та свідки у цьому ж кримінальному проваджені підлягають безпосередньому допиту судом та суд має дослідити докази у справі, та в даному випадку існує ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України щодо можливого незаконного впливу обвинуваченим на свідків, з метою зміни останніми показань.
Таким чином наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на які посилається прокурор у своєму клопотанні свідчать про наявність достатніх підстав для продовження обвинуваченому строку дії обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ( п.5 ч.1 ст. 177 КПК України), на думку суду, необґрунтований прокурором та не знайшов підтвердження наданими стороною обвинувачення матеріалами.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та характер злочину, у якому він обвинувачується.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне розмір застави не визначати, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 19.12.2025 року, включно.
Розмір застави не визначати.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місць ув'язнення.
Суддя: