08 жовтня 2025року м. Київ
Справа №359/239/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/12799/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В. за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Муранової-Лесів І.В. 02 квітня 2025 року у м. Бориспіль, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок Сергій Іванович про усунення від права на спадкування,
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня року клопотання ОСОБА_2 про призначення посмертної судово-медичної експертизи - задоволено частково.
Призначено у цій справі посмертну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України».
На вирішення експертизи поставлені такі питання:
- Чи були наявні у ОСОБА_3 в період з 06 червня 2014 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 тяжкі захворювання/хвороби, та чи міг він з наявними захворюваннями/хворобами працювати, піклуватись про себе?
- Чи перебував ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 06 червня 2014 року до дня смерті в безпорадному стані у зв'язку з наявними захворюваннями/хворобами та чи потребував сторонньої допомоги, піклування, виходячи із стану його здоров'я та в який саме період?
Копію ухвали для проведення експертизи разом із матеріалами цивільної справи та додатково витребуваною медичною документацією вирішено направити Державній установі «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України».
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку.
Витрати на проведення судової експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 , яку зобов'язано внести оплату протягом десяти днів з дня отримання відповідного повідомлення (рахунку).
Роз'яснено сторонам, що, виходячи із засад змагальності залежно від того, яка сторона ухиляється від проведення експертизи (покладених судом обов'язків), та яке значення експертиза має для цієї сторони, суд вправі визнати факт, для з'ясування котрого експертиза призначена, встановленим або спростованим.
Також зазначеною ухвалою витребувано у ДНП Національний інститут раку, Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична клініка «Інновація» та зобов'язано протягом п'яти робочих днів з моменту отримання копії ухвали, направити Бориспільському міськрайонному суду Київської області:
- оригінали медичної документації (історії хвороби стаціонарного хворого) на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , - за період з 06 червня 2014 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Зупинено провадження у даній цивільній справі на час проведення експертизи.
Не погодилась із зазначеним судовим рішенням, в частині призначення експертизи та зупинення провадження, відповідач ОСОБА_1 , нею подано апеляційну скаргу в якій вона вказує на те, що ухвала в оскаржуваній частині постановлена з грубим порушенням норм процесуального законодавства та за неповного з'ясування судом обставин справи.
Відповідач зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки підготовче судове засідання було закрито 04 вересня 2024 року, а клопотання, зокрема про призначення експертизи, вирішуються в підготовчому судовому засіданні.
Зазначає, що суд не врахував, що у позивача відсутнє суб'єктивне право на пред'явлення такого позову, оскільки вона вважає себе спадкоємцем, не зважаючи на те, що є рішення суду, яке набрало законної сили, і виключає наявність у неї будь-яких прав. Тобто, позивач просто затягує розгляд справи та не дає відповідачу можливості оформити спадщину.
Відповідач також вказує, що зупинення провадження у справі при призначенні експертизи, є правом суду, а не обов'язком, однак суд першої інстанції мав врахувати, що проведення експертизи можливе без зупинення провадження у справі, оскільки призначення даного виду експертизи не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Щодо відсутності підстав для призначення експертизи, відповідач вказує на те, що доказом у справі щодо перебування особи у безпорадному стані може бути лише наявність виключно в медичній документації відповідних записів. В матеріалах справи є копії медичної документації померлого, де відображені всі його діагнози. За таких обставин, призначення експертизи у даній справі не є доцільним.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи і зупинення провадження у справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 вказує на те, що аргументи наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Наголошує на тому, що ухвала суду першої інстанції повністю відповідає вимогам процесуального закону, вважає призначення експертизи у спірних правовідносинах обов'язковим, а перелік питань узгоджувався з відповідачем.
Просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується звітом сформованим засобами АСЕД «Апеляція», причини неявки суду не повідомила.
Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок С.І. в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Тому керуючись положеннями ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважала розглянути справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що в січні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , та відповідача приватного нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок С.І. з вимогою про усунення ОСОБА_1 від права на спадщину, як спадкоємиці першої черги за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтований тим, що позивач проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , починаючи з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цей час було придбано спільне майно (земельна ділянка, житловий будинок по АДРЕСА_1 ). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер після тяжкої та довгої хвороби - онкологічного захворювання. Відповідач, яка є донькою померлого ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги за законом, не здійснювала догляд за тяжкохворим батьком, відмовлялася від допомоги у його догляді, а після смерті свого батька почала вживати протиправні заходи щодо незаконного виселення позивача та заволодіння всім майном. /т.1 а.с.1-11/
Ухвалою суду першої інстанції від 08 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 20 березня 2024 року. /т.1 а.с.114-115/
20 березня 2024 року, за клопотанням позивача, підготовче судове засідання було відкладено на 30 квітня 2024 року. /т.1 а.с.125-126/
Ухвалою суду першої інстанції від 30 квітня 2024 року витребувано від приватного нотаріуса Дідок С.І. копію спадкової справи, що була відкрита після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . /т.1 а.с.184-185/
Також у попередньому судовому засіданні було оголошено перерву до 07 червня 2024 року. /т.1 а.с.178-183/
07 червня 2024 року продовжено підготовче судове засідання та оголошено перерву до 05 липня 2024 року. /т.2 а.с.62-67/
05 липня 2024 року оголошено перерву в підготовчому судовому засідання у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги до 16 липня 2024 року. /т.2 а.с.115-116/
16 липня 2024 року за клопотанням представника позивача оголошено перерву в підготовчому судовому засідання до 09 вересня 2024 року. /т.1 а.с.135-136/
09 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09 жовтня 2024 року. /т.1 а.с.202-205/
В судовому засіданні 09 жовтня 2024 року розпочатий розгляд справи по суті, судом заслухано вступне слово сторони позивача та сторони відповідача, оголошено перерву до 17 жовтня 2024 року. /т.2 а.с.224-227/
17 жовтня 2024 року продовжений розгляд справи та оголошено перерву до 02 грудня 2024 року, а потім до 03 лютого 2025 року. /т.1 а.с.238-240/
30 грудня 2025 року позивачем ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подано клопотання про призначення посмертної судово-медичної експертизи та зупинення провадження у справі. На вирішення експертизи позивач просила поставити наступні питання:
- Які захворювання/хвороби мав ОСОБА_3 у період з 06 червня 2014 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
- Чи були наявні у ОСОБА_3 в період з 06 червня 2014 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 тяжкі захворювання/хвороби, та чи міг він з наявними захворюваннями/хворобами працювати, піклуватись про себе?
- Чи перебував ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 06 червня 2014 року до дня смерті в безпорадному стані у зв'язку з наявними захворюваннями/хворобами та чи потребував сторонньої допомоги, піклування?
- В який саме період з 06 червня 2014 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані у зв'язку з наявними захворюваннями/хворобами та потребував сторонньої допомоги, піклування?
Проведення експертизи просила доручити експертам Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України». Покласти на позивача витрати за проведення експертизи.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач вказувала на те, що без з'ясування ступеню втрати ОСОБА_3 здоров'я внаслідок захворювання, не можливо у повній мірі встановити, чи сприяв стан здоров'я померлого перебування його у безпорадному стані у зв'язку з наявним захворюванням, та чи потребував померлий сторонньої допомоги, піклування.
03 лютого 2025 року справа була знята з розгляду та призначено дату судового засідання 20 квітня 2025 року. /т.3 а.с.43/
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року клопотання задоволено частково.
Призначено у цій справі посмертну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України».
На вирішення експертизи поставлені такі питання:
- Чи були наявні у ОСОБА_3 в період з 06 червня 2014 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 тяжкі захворювання/хвороби, та чи міг він з наявними захворюваннями/хворобами працювати, піклуватись про себе?
- Чи перебував ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 06 червня 2014 року до дня смерті в безпорадному стані у зв'язку з наявними захворюваннями/хворобами та чи потребував сторонньої допомоги, піклування, виходячи із стану його здоров'я та в який саме період?
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
В силу ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Частиною 1 ст.103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За правилами ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №902/834/20, від 13 серпня 2021 року у справі №917/1196/19, від 30 вересня 2021 року у справі №927/110/18, від 23 грудня 2021 року у справі №5015/45/11 (914/1919/20).
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18 зроблений висновок про те, що належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів.
У справі № 185/3050/21 Верховний Суд у постанові від 05 березня 2025 року надав оцінку судово-медичної експертизи про безпорадний стан померлого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.
З наведених обставин вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про усунення від спадкування, мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 не здійснювала догляд за тяжкохворим батьком, відмовлялася від допомоги у його догляді, проте останній перебував у безпорадному стані та потребував такої допомоги.
Оскільки між сторонами виник спір з приводу усунення від спадкування, підставою для чого є необхідним встановлення обставин безпорадного стану померлої особи і потреба у здійсненні догляду, що потребує спеціальних знань у галузі медицини, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерта буде належним і допустимим доказом у даній цивільній справі, і призначення експертизи сприятиме всебічному, повному та об'єктивному дослідженню обставин справи. Апеляційний суд також погоджується з визначеним судом першої інстанції переліком питань.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для призначення експертизи, оскільки доказом у справі щодо перебуванні особи у безпорадному стані може бути лише наявність виключно в медичній документації відповідних записів і така документація наявна в матеріалах справи, відхиляються апеляційним судом, з огляду на те, що безпорадний стан не є медичним діагнозом, а є станом особи. Дійсно вказані обставини можуть доводитись не лише висновком експерта, а і іншими доказами, проте з урахуванням того, що в оскаржуваній ухвалі судом також була витребувана медична документація з різних медичних установ, це вказує на те, що обсяг наявної в матеріалах справи документації не є повним і достатнім.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки судом при постановлені ухвали не було надано належної уваги тій обставині, що клопотання про призначення експертизи було подано з порушенням процесуальних строків, відхиляються судом апеляційної інстанції, виходячи з такого.
В ч. 2 ст. 197 ЦПК України визначено питання, які має вирішити суд у підготовчому судовому засіданні, зокрема, питань про призначення експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що стороною позивача клопотання про призначення експертизи було заявлено після завершення підготовчого провадження, проте вказане зумовлене неможливістю забезпечення явки лікаря ОСОБА_5 , який мав надати показання суду щодо стану здоров'я ОСОБА_3 , що визнано сторонами у справі та враховано судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про недоцільність призначення у справ судової експертизи, оскільки відсутнє порушене право позивача, не можуть бути прийняті до уваги апеляційного суду, оскільки питання про наявність чи відсутність порушеного права позивача вирішуються за результатами розгляду справи по суті, тому апеляційний суд позбавлений можливості надати оцінку цьому питанню під час перегляду ухвали суду про призначення експертизи і зупинення провадження у справі.
Щодо оскарження ухвали суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі апеляційний суд виходить з такого.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Відповідно до п. 9 ч.1ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з'ясування обставин, що мають значення для справи, які можуть бути встановлені лише експертом.
Оскільки оскарженою ухвалою суду першої інстанції призначено посмертну судово-медичну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд першої інстанції реалізував право, передбачене пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України, та зупинив провадження у справі, що не може вважатися порушенням норм процесуального права. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі на час проведення судової експертизи.
Отже, викладені стороною відповідача ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена із додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук