21 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 685/301/25
Провадження № 11-кп/820/537/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Хмельницького апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025243200000010 від 06 січня 2025 року за апеляційною скаргою прокурора на вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2025 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гаврилівка Теофіпольського району Хмельницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого там же по АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, є особою з інвалідністю 3-ї групи, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимого:
- 28 грудня 2023 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу в сумі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 2 роки, -
якого визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статтею 389 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік з покладенням обов'язків, -
Обвинуваченим ОСОБА_7 скоєно кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 389 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_7 , будучи засудженим вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2024 року, крім основного покарання у виді штрафу, до додаткового покарання у виді дворічного строку позбавлення права займатися певною діяльністю, а саме, керування транспортними засобами, який набрав законної сили 19 березня 2024 року, будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування додаткового покарання, наслідками порушення умов відбування покарання за вироком та попереджений про настання кримінальної відповідальності у разі ухилення від відбування додаткового покарання, маючи можливість виконувати вирок, не здавши посвідчення водія до уповноваженого органу, 06 січня 2025 року о 13 год. 01 хв. по вулиці Соборна навпроти будинку № 6 в селищі Теофіполь Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вищезазначеного вироку, не маючи достатніх для цього причин, керував автомобілем Opel Combo ( НОМЕР_1 ) та був зупинений поліцейськими за порушення вимог Правил дорожнього руху.
Вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025243200000010 від 06 січня 2025 року обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статтею 389 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік з покладенням обов'язків.
На вказаний вирок прокурор подав апеляційну скаргу. Не оспорюючи призначене покарання за ч. 1 ст. 389 КК України та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, вважає, що вказаний вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що за попереднім вироком ОСОБА_7 не відбув основне покарання у вигляді штрафу 51000 грн. та додаткове покарання у вигляді позбавленням права керування транспортним засобом строком на 2 роки, а відтак, апелянт вважає, що до покарання призначеного оскаржуваним вироком слід повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільскої області від 28.12.2023.
Прохає, вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2025 стосовно ОСОБА_7 скасувати, у зв'язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок яким, ОСОБА_7 визнати винним за ч .1 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 один рік з покладенням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України; на підставі ч. 3 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину основного та додаткового покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільскої області від 28.12.2023 року у виді штрафу у розмірі 51 000 грн та 2 років позбавлення права керування транспортними засобами та остаточно призначити покарання у виді 1 року пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, штрафу у розмірі 51 000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки.
Заслухавши доповідача, прокурора, який прохав частково задовольнити апеляційну скаргу, обвинуваченого та захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що вона підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, судовий розгляду суді першої інстанції відбувався за правилами ч.2 ст. 382 КПК України, і викладені у вироку висновки про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України, викладені з урахуванням обставин встановлених органом досудового розслідування, які не оспорювались учасниками судового провадження.
Згідно з ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню, є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_7 раніше засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільскої області від 28 грудня 2023 року за ч.1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 51 000 грн та 2 років позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому основне покарання у виді штрафу ОСОБА_7 на теперішній час відбув повністю. Натомість посвідчення водія, на виконання вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільскої області від 28 грудня 2023 року було вилучене лише 06 січня 2025 року, що підтверджується розпискою (а.с.34).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає не обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора щодо призначення ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, при визначенні остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України. Ухвалення нового вироку з призначенням ОСОБА_7 остаточного покарання за сукупністю вироків з приєднанням до покарання за новим вироком невідбутої частини основного та додаткового покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільскої області від 28 грудня 2023 року у виді штрафу у розмірі 51 000 грн та 2 років позбавлення права керування транспортними засобами, може фактично призвести до повторного призначення такого штрафу, який вже було сплачено до ухвалення нового вироку.
Відповідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Зазначена вимога має імперативний характер і унеможливлює (за умови встановлення судом таких обставин) будь-який інший порядок та правила призначення остаточного покарання.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 71 КК України призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Відтак, враховуючи, що після постановлення вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільскої області від 28 грудня 2023 року, яким і було призначено, у тому числі додаткове покарання, засуджений вчинив нове кримінальне правопорушення та до повного відбуття покарання за попереднім вироком, а тому, за встановлених обставин, суд повинен був призначити остаточне покарання за сукупністю вироків із застосуванням ч.ч. 1, 3 ст. 71 КК України, приєднавши невідбуте покарання.
Цим самим, судом в порушення вимог закону України про кримінальну відповідальність не застосовано закон, який підлягав застосуванню, а саме положення ст. 71 КК України.
При цьому, на переконання колегії суддів, приєднанню підлягає тільки додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на невідбутий строк покарання, який складає 4 місяці 29 днів.
За таких обставин, апеляційний суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при ухваленні судом вироку, що є підставою для його скасування в частині призначеного покарання і ухвалення нового вироку із застосуванням ст. 71 КК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 420, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2025 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК Українив частині призначеного покарання скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.1 ст. 389 КК України у виді одного року пробаційного нагляду.
На підставі ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч. 3 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуте додаткове покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільскої області від 28 грудня 2023 року і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 1 року пробаційного нагляду з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 4 місяці 29 днів.
На підставі ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок набуває законної сили негайно після проголошення і може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді