Єдиний унікальний номер справи: 766/2466/24 Головуюча у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/512/25 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Категорія: продовження строку тримання під вартою
21 жовтень 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року, якою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, працевлаштованого, відомості про одруження та працевлаштування відсутні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 31 жовтня 2025 року, включно.
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022230000000566 від 08.12.2022 року, відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року задоволено клопотання прокурора, продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 31 жовтня 2025 року.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали.
Апелянт зазначає про не дотримання судом першої інстанції вимог Кримінально процесуального закону, який не вручив негайно копію ухвали про продовження запобіжного заходу.
Крім того, апелянт зазначає про те, що суд не обґрунтував доказами наявність ризику можливого впливу на свідків.
Також, апелянт звертає увагу на не розгляд судом його клопотання про скасування застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зміни його на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Крім того, апелянт зазначає про допущення судом певних протиріч в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишились на попередніх позиціях, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До закінчення строку дії попередньої ухвали, судовий розгляд кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 не завершений, а прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зважаючи на що, суд зобов'язаний був вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , суд виходив із того, що ризики, які мали місце, до теперішнього часу не припинили існувати і не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченого під час судового розгляду.
Перевіркою матеріалів встановлено, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання.
Разом з тим, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією майна чи без такої.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його тяжкість та суспільне значення, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Наведене свідчить про те, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 має бути продовжений з метою запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Саме продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Що стосується питання існування заявленого прокурором ризику незаконного впливу на свідків, колегія судді зазначає про те, що даний ризик зберігається до отримання показань вказаних осіб безпосередньо судом під час розгляду справи по суті, а тому не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні із свідками може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, безпідставними є посилання обвинуваченого на не дотримання судом першої інстанції вимог Кримінально процесуального закону, який не вручив негайно копію ухвали про продовження запобіжного заходу.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Тобто, зазначена норма зобов'язує суд вручити копію ухвали обвинуваченому, що відповідно до матеріалів провадження і було здійснено судом першої інстанції.
Також, надані суду матеріали провадження не містять клопотання обвинуваченого про скасування чи зміну запобіжного заходу, а в них мається лише заперечення обвинуваченого на клопотання прокурора від 28.08.2025 року про продовження строку тримання під вартою в якому він просить відмовити у задоволенні зазначеного клопотання прокурора.
Крім того, за своїм змістом оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам КПК України та за своїм змістом зрозумілою.
Інші обставини, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі, були відомі суду першої інстанції на час розгляду клопотання та цілком враховані при прийнятті відповідного процесуального рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, в тому числі права на захист, при розгляді клопотання, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду, колегія судді не вбачає.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду, яка постановлена із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року, якою ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 31 жовтня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12