Номер провадження: 33/813/2037/25
Номер справи місцевого суду: 502/1380/25
Головуючий у першій інстанції Березніков О. В.
Доповідач Громік Р. Д.
21.10.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, 124 КУпАП,
Постановою судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за №502/1380/25 та №502/1381/25, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єднано в одне провадження та присвоєнооб'єднаній справі №502/1380/25. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 в межах санкції ст.124 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. Накладено на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Відповідно до ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з даною постановою, 26 вересня 2025 року адвокат Грєкова Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через електронний кабінет, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року, мотивуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження тим, що:
1) ОСОБА_1 про постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року дізнався 15 вересня 2025 року після дзвінка виконавчої служби про проведення стягнення;
2) 16 вересня 2025 року адвокат Грєкова Н.П. ознайомилась з матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, за наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження випливає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Доводи про те, що ОСОБА_1 про постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року дізнався 15 вересня 2025 року після дзвінка виконавчої служби про проведення стягнення, не можуть бути прийняти до уваги апеляційним судом з огляду на таке.
Оскаржувана постанова винесена 31 липня 2025 року, останній день для подачі апеляційної скарги припадає на 10 серпня 2025 року, що є вихідним днем, а тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 11 серпня 2025 року.
З апеляційною скаргою адвокат Грєкова Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася 26 вересня 2025 року.
У матеріалах справи містяться:
- заява, зареєстрована в Кілійському районному суді 17 липня 2025 року вх. №7321/25, з якої вбачається, що ОСОБА_1 просить розглянути адміністративний протокол серії ЕПР1 №390236 від 13 липня 2025 року складений відносно нього за ст. 130 ч. 1 КУпАП у його відсутність, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання для розгляду даного протоколу. Факт вчинення правопорушення підтверджує, вину визнає в повному обсязі, заяв або зауважень на протокол не має. З протоколом згоден (а.с.27);
- заява, зареєстрована в Кілійському районному суді 17 липня 2025 року вх. №7324/25, з якої вбачається, що ОСОБА_1 просить розглянути адміністративний протокол серії ЕПР1 №390223 від 13 липня 2025 року складений відносно нього за ст. 124 КУпАП у його відсутність, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання для розгляду даного протоколу. Факт вчинення правопорушення підтверджує, вину визнає в повному обсязі, заяв або зауважень на протокол не має. З протоколом згоден (а.с.53).
Тобто ОСОБА_1 був обізнаний про складення відносного нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, та, що розгляд відбудеться у Кілійському районному суді Одеської області.
Проте ОСОБА_1 , будучи обізнаними про існуючий розгляд справи, у період з 31 липня по 26 вересня 2025 року з розумним строком не звертався до суду із заявою з метою отримання копії судового рішення.
Крім того суд апеляційної інстанції зауважує, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року була оприлюднена на сайті реєстру 01 серпня 2025 року, однак апеляційну скаргу було подано лише 26 вересня 2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку навіть з дати опублікування постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, посилання скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний з тим, що ОСОБА_1 про постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року дізнався 15 вересня 2025 року після дзвінка виконавчої служби про проведення стягнення, не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Щодо твердження скаржника про те, що 16 вересня 2025 року адвокат Грєкова Н.П. ознайомилась з матеріалами справи, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Дійсно 15 вересня 2025 року від адвоката Грєкової Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.59).
Фактично з матеріалами справи адвокат Грєкова Н.П. ознайомилась 16 вересня 2025 року, що підтверджується відповідною відміткою на заяві (а.с.59).
Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положення ст. 294 КУпАП пов'язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови суду першої інстанції, а не з днем отримання тексту постанови суду першої інстанції та/або ознайомлення з матеріалами справи, а, відтак, посилання на дату ознайомлення з матеріалами справи не може бути достатньою підставою для поновлення строку на її оскарження.
Таким чином, посилання скаржника на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний з тим, що 16 вересня 2025 року адвокат Грєкова Н.П. ознайомилась з матеріалами справи, не є достатніми для визнання такої причини поважною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку, що поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, не вбачається підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, 124 КУпАП, - повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію постанови та апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік