Справа № 461/8878/24
Провадження № 22-з/811/263/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
20 жовтня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Ніткевич А.В., розглянувши заяву про відвід колегії суддів в складі суддів Крайник Н.П., Левика Я.А. та Шандри М.М. від розгляду цивільної справи № 461/8878/24, заявлений ОСОБА_1 у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 16 травня 2025 року та на ухвалу цього ж суду від 06 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, треті особи Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про відшкодування шкоди, спричиненої органом досудового розслідування,-
встановив:
В провадженні Львівського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 16 травня 2025 року та ухвалу цього ж суду від 06 червня 2025 року.
Розгляд справи призначений на 17 год 20 хв. 11 листопада 2025 року.
14.10.2025 та 15.10.2025 позивач ОСОБА_1 сформував у системі «Електронний суд» заяви про відвід суддів Крайник Н.П., Левика Я.А. та Шандри М.М. від розгляду даної справи, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
В обґрунтування заяв покликається на зловживання, на його думку, які допущені судом.
Зокрема, 14.10.2025 апеляційний суд намагався розпочати розгляд справи по суті за відсутності у прокурора Львівської обласної прокуратури Кульчицького Є.Г. документа, який підтверджує його повноваження як належного представника відповідача, на що було звернуто увагу у попередньому судовому засіданні 16.09.2025.
При цьому, протокольна ухвала від 16.09.2025 позивачу не була оголошена.
Також, суд відмовився розглянути клопотання щодо обов'язкової участі третіх осіб у справі, що кваліфікує дії суддів, як відмову виконання Конституції України.
Таким чином, суд допустив упередженість та порушення прав позивача, тому захистом прав позивача є відсторонення наведеного суду від участі у захисті прав позивача.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року відвід заявлений ОСОБА_1 колегії суддів в складі суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М. та Левика Я.А. визнано необґрунтованим.
Вирішення питання про відвід суддів Крайник Надії Петрівни, Левика Ярослава Андрійовича та Шандри Марти Миколаївни передано на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, призначення якого провести в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2025 року для розгляду цивільної справи № 461/8878/24 (провадження № 22-з/811/263/25), визначено суддю Ніткевича А.В.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За таких обставин розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на наведене, будь які доводи сторони, щодо незгоди з процесуальним рішенням суду, у тому числі щодо відкладення (оголошення перерви) розгляду справи, вирішенням питання повноважень представників сторін у спорі, а також рішенням суду ухваленими в іншій справі, не можуть бути підставою для відводу судді (колегії суддів).
При цьому, із змісту заяви про відвід власне вбачається, що підставою такої є незгода із процесуальними рішеннями колегії суддів, прийнятими у відповідних судових засіданнях.
В свою чергу, пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 39 ЦПК України, заявляючи відвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заявник зобов'язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Поряд з цим, як зазначалося вище, фактично своє обґрунтування заяви про відвід заявник зводить до незгоди із упередженим, на його думку, розглядом справи, однак жодних доказів упередженості чи необ'єктивності суддів, заявником не надано.
Більше того, безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Крім цього, звертаю увагу заявника на практику Європейського суду з прав людини в контексті неупередженості судді, який визначає два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб'єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об'єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.
У контексті об'єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Разом з цим, докази, які б підтверджували необ'єктивність та упередженість суддів Крайник Н.П., Шандри М.М. та Левика Я.А. у розгляді даної справи, зокрема до ОСОБА_1 , відсутні.
У п.1.1, 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання,
тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
При цьому, задоволення суддею (судом) заяви про відвід судді без належної на те правової підстави може свідчити лише про недобросовісне використання суддею (судом) такої заяви, як незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи, що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (підпункт «д» пункт 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Враховуючи наведене приходжу висновку, що доводи заяви про відвід не знайшли свого підтвердження та є суб"єктивною думкою заявника, тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 381 ЦПК України,-
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в складі суддів Крайник Н.П., Левика Я.А. та Шандри М.М. від розгляду цивільної справи №461/8878/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ніткевич