Справа № 515/737/25
Провадження № 3/515/1024/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
21 жовтня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ВП №2 Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
15.05.2025 о 16:00 год. гр. ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «SP125C» з транзитним державним номерним знаком НОМЕР_1 , в с. Жовтий Яр Білгород-Дністровського району Одеської області по вул. Степова, 1, рухавшись по лівому краю проїзної частини, де рухався пішохід в попутному напрямку, не врахував дорожньої обстановки, не зменшив швидкість, щоб в разі потреби зупинитися та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого мотоцикліст та пішохід впали, отримавши пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди (травмованих не має), після чого залишив місце пригоди.
Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.3(Б), 2.10(А) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, ОСОБА_1 , 15.05.2025 о 16:00 год, керував мотоциклом марки «SP125C» з транзитним державним номерним знаком НОМЕР_1 та після скоєння ДТП за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, вживав алкогольні напої, а саме: вино. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820. Результат складає 0,63‰ (тест № 458).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10 (Є). ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Ковпак О.В. заявив клопотання про закриття провадження у адміністративній справі, вважає складені протоколи про адміністративне правопорушення за ознаками ч.4 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП відносно ОСОБА_3 незаконними, оскільки дії працівників поліції, які складали процесуальні документи не відповідали події, обставинам справи та встановленим законом вимогам, що є порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Таким чином, умовою настання відповідальності за ст. 124 КУпАП є настання передбачених диспозицією статті наслідків: загибель або поранення людей чи пошкодження транспортних засобів, тобто порушення повинно бути настільки істотним, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох транспортних засобів, із завданням матеріальної шкоди, чи загибель або поранення людей. Згідно протоколу, жодна особа не зазнала ушкоджень, матеріальні збитки відсутні, потерпіла особа відсутня.
Вважає, що жоден з доказів, долучених органом поліції, не містить об'єктивного підтвердження факту пошкодження мотоцикла або іншого майна, що є необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Тому, схема місця дорожньо-транспортної пригоди, складена працівниками поліції, не може визнаватися допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки: її складення не зафіксовано на відеозаписі з портативного відеореєстратора, попри обов'язок фіксації дій поліцейських технічними засобами відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026; відсутні дані про участь у її складенні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, що позбавляє схему належної доказової цінності; не відображено об'єктивні обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема пошкодження транспортних засобів та інші важливі елементи дорожньої обстановки, що унеможливлює перевірку достовірності викладених у ній даних; схема складена без дотримання процесуального порядку, що є порушенням вимог законодавства щодо збирання доказів.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, вважає, що діями останнього не створена небезпека іншим учасникам руху, не завдано матеріальні збитки іншим особам, не заподіяно тілесні ушкодження, склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_3 , відсутній, тобто преюдиційна подія не має місце, а тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, адвокат Ковпак О. В. зазначає, що враховуючи викладене, можна дійти висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 130 КУпАП, оскільки обов'язковою ознакою складу цього правопорушення є наявність дорожньо-транспортної пригоди або зупинка транспортного засобу на вимогу поліцейського. У даному випадку матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_5 , зокрема, відсутні будь-які підтвердження факту пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Таким чином, за відсутності події ДТП як обов'язкової преюдиційної умови притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, відсутні й правові підстави вважати протиправними подальші дії ОСОБА_4 щодо можливого вживання алкоголю, навіть у разі, якщо це мало місце. У силу п. 2.10 «є» та п. 13.1 Правил дорожнього руху, вимога про утримання від вживання алкоголю після ДТП чи обов'язок пройти медичний огляд виникає лише за наявності факту ДТП або правомірної зупинки. Відтак, за відсутності події ДТП як юридичного факту об'єктивна сторона правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП є відсутньою. Крім того зазначає, що в разі застосування поліцейськими відеозапису, вказаний етап провадження у справі про адміністративне правопорушення, повинен бути зафіксованим даним відеозаписом, а у разі відсутності відеозапису поліцейськими повинно було залучено в обов'язковому порядку двох свідків. Натомість матеріали справи та відомості в протоколі вказують на зворотному: відсутність відеозапису фіксування правопорушення та свідків. За даних обставин не можна вважати належним та допустимим доказом - акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів тому, як не містить дати складання та фіксування ОСОБА_4 про відмову у підписанні відповідного акта.
За таких обставин просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.
ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, вказав, що дійсно 15.05.2025 о 16:00 год керував скутером «SP125C» з транзитним державним номерним знаком НОМЕР_1 , перед ним йшли діти, він їм посигналив, вирішив їх об'їхати та врезультаті кермом зачепив одну дититну, яка впала, вважає, що зіткнення, як такого не було. Він підняв скутер, побачив, що дитини все добре, після певної словесної перепалки дав потерпілому «підзатильник» та поїхав далі.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засідані підтвердив, що 15.05.2025 о 16:00 год він з друзями повертався зі школи з тренування з волейболу, він йшов по убіччю (краю проїжджої частини) з лівої сторони назустріч руху транспортних засобів, був навушниках, які висіли на шиї (музика грала тихо), почув сигнал клаксона, потім удар зі спини, після чого він впав та «здер коліно». Шаблієнко підійшов до нього нецензурно вилаявся та вдарив його у голову.
Свідок ОСОБА_6 надав схожі чвідчення у судовому засіданні, зокрема підтвердив, що ОСОБА_5 рухався скутером з лівої сторони назустріч руху транспортних засобів та бачив, як останній вдарив ОСОБА_2 кулаком по голові.
Свідчення свідка ОСОБА_7 (мати потерпілого ОСОБА_2 ) суд до уваги не бере, так її свідчення були зі слів, воне не була свідком пригоди.
Разом з цим, ОСОБА_7 на питання захисника ОСОБА_4 , адвоката Ковпака О. В., пояснила, що не викликала швидку медичну допомогу, так як не вбачала необхідності, з огляду на характерт отриманих іі сином пошкоджень (здерті коліна, руки, синці на ребрах).
Свідчення понятих суд також не бере до уваги, з огляду на те, що вони не були свідками пригоди, а лише допомогли працівникам поліції в оформленні схеми місця ДТП.
Поліцейський ВП №2 Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області Плачинда В. В. пояснив суду, що під час огляду потерпілого ОСОБА_2 останній був «поцарапаний».
Поліцейський ВП №2 Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків:
За положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, приписами статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 331662 від 15.05.2025 року, ОСОБА_1 , 15 травня 2025 року об 16 год 00 хв по вул. Степова в с. Жовтий Яр Білгород-Дністровського району Одеської області керуючи мотоциклом SP125C з транзитним державним номерним знаком НОМЕР_1 рухавшись по лівому краю проїзної частини, де рухався пішохід в попутному напрямку, не врахував дорожньої обстановки, не зменшив швидкість, щоб в разі потреби зупинитися та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого мотоцикліст та пішохід впали, отримавши пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих не має, чим порушив вимоги п.п.2.3(б) ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Із долученої схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15.05.2025 року о 16 год 00 хв на вулиці Степова в селі Жовтий Яр Білгород-Дністровського району Одеської області, вбачається ділянка дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, дорожня обстановка, місце зіткнення транспортного засобу.
Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_1 від 15.05.2025 року, останній 15 травня 2025 року біля 16:00 год на своєму мотоциклі їхав додому з с.Маразліївка Білгород-Дністровського району Одеської області в бік с. Жовтий Яр Білгород-Дністровського району Одеської області, помітивши, що попереду ідуть діти ОСОБА_1 подав звуковий сигнал, щоб попередити їх, але хлопець який йшов по дорозі почав рухатися до лівого узбіччя в цей час хотів його об'їхати з ліва, але зачепив пішохода кермом, після чого він втратив керування та впав разом з мотоциклом пішохід теж впав. Після чого ОСОБА_1 підняв мотоцикл та поїхав додому, пішохід теж пішов далі. Дома після ДТП вживав спиртні напої, а саме вино.
Згідно письмового пояснення ОСОБА_2 від 15.05.2025 року, останній 15 травня 2025 року біля 16:00 год повертаючись зі школи додому по лівому узбіччю дороги, дійшовши до села близько вул. Молодіжна відчув, що мене збили. Коли ОСОБА_2 був на асфальті водій мотоцикла встав та дав йому «підзатильника» та почав виславлюватися в його адресу нецензурною лайкою і поїхав на вул. Пушкіна.
Згідно письмового пояснення ОСОБА_6 від 15.05.2025 року, останній останній бачив як біля сільської ради ОСОБА_2 йшов по лівому частини дороги та на нього наїхав «мотоцикл», а саме: зачепив його рулем після чого вони впали. Потім водій підійшов до ОСОБА_2 та вдарив останнього по затилиці, далі піднявши мотоцикл поїхав в сторону мельниці с. Жовтий Яр Білгород-Дністровського району Одеської області.
Згідно рапорту інспектора СРПП ВП № 2 капітана поліції Плачинда В. від 15.05.2025 року, останнім, спільно з поліцейським СРПП ВП Горінчой В. В. на планшетний пристрій 15.05.2025 р о 17:10 год надійшло повідомлення, що в с.Жовтий Яр по вул. Центральна був скоєний наїзд на пішохода, після чого водій мотоцикла зник з місця пригоди. В результаті оперативно розшукових дій, було з'ясовано, що вказаним водієм мотоциклу був гр. ОСОБА_1 , який зізнався у скоєному, відносно останнього було складено адміністративні матеріали за ч. 4 ст. 130, ст. 122-4, ч. 6 ст. 121 та ст. 124 КУпАП.
Дорожньо-транспортною пригодою за участі пішохода вважається будь-яка ситуація, коли пішохід отримав тілесні ушкодження або загинув унаслідок контакту з транспортним засобом. Навіть незначні пошкодження вимагають оформлення ДТП згідно з вимогами ПДР України.
Чинне законодавство визначає певні обов'язки водія на місці ДТП за участі пішохода, зокрема, водій повинен: негайно зупинитися і залишатися на місці події, увімкнути аварійну сигналізацію, викликати поліцію та швидку допомогу, надати першу медичну допомогу потерпілому, якщо це можливо, не змінювати розташування транспортного засобу до прибуття поліції, якщо це не заважає безпеці руху.
Під час розгляду справи судом вставнолено, що 15.05.2025 о 16:00 год ОСОБА_5 рухаючись скутером з лівої сторони узбіччя (краю проїжджої частини), назустріч руху транспортних засобів (тобто у порушення ПДР України, що підтверджується, як схемою місця ДТП так і показами свідка й самого потерпілого), скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який отримав незначні пошкодження, після чого відубулась «сварка», вдарив останнього кулаком в потилицю та залишив місце приголи, після чого вживав алкогольні напої.
Разом з цим, ОСОБА_5 не впевнився в тому, що ОСОБА_2 потрібно надати першу медичну допомогу, не викликав поліцію та швидку допомогу, змінив розташування транспортного засобу та залишив місце пригоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Диспозиція статті 122-4 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція частини 4 статті 130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Пункт 1.3 ПДР України визначає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Положеннями пункту 2.3(б)ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зокрема зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, обираючи швидкість руху, водій повинен взяти до уваги інтенсивність дорожнього руху (дорожню обстановку), наявність пішоходів, і у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, останній повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди (пункти 12.1, 12.3 ПДР України).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).
Згідно п. 2.10а Правил дорожнього руху України,у разіпричетності додорожньо-транспортноїпригоди водійзобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Також, п. 2.10є Правил дорожнього руху України передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_4 на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820. Результат складає 0,63‰ (тест № 458).
Так, ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тілесні ушкодження людини у цьому переліку наслідків відсутні.
Але диспозиція ст. 124 КУпАП не зазнавала змін більш, ніж 35 років з моменту введення в дію Кодексу, її правові положення сформульовані в загальному вигляді та її тлумачення в більшості випадків зводяться до буквального слідування нормі закону.
Прояв надмірного формалізму при тлумаченні диспозиції ст. 124 КУпАП, а саме: буквальне слідування нормі закону всупереч суті права, позбавляє пішоходів захисту їх права у справах про адміністративні правопорушення у випадках наїзду, зокрема на пішохідних переходах, коли вони отримали легкі тілесні ушкодження, що зумовили матеріальні витрати.
Більш того, применшення права людини, тобто його матеріального змісту, при буквальному тлумаченні ст. 124 КУпАП, коли віддається перевага пошкодженню транспортного засобу всупереч ст. 3 Конституції України - норми прямої дії, про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави, приводять до обмеження захисту прав людини, а по суті зводять нанівець такий захист.
Тому порушення водієм правил дорожнього руху, наслідком яких є заподіяння пішоходу легких тілесних ушкоджень, не можуть бути віднесені до числа менш значимих, ніж майнова шкода, заподіяна транспортному засобу.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначає, що, «захищаючи права одних осіб, суд не вправі порушувати права інших осіб».
Тлумачення закону повинно відображати соціальні зміни та залишатися в руслі сучасних умов, в інтересах правової визначеності, передбачуваності, рівності перед законом, а також заповнювати прогалини в трактуванні матеріально-правових гарантій.
За загальними правилами для кваліфікації події в якості дорожньо-транспортної пригоди з участю пішохода, наявність механічних пошкоджень на транспортному засобі водія, який здійснив наїзд на пішохода, не є обов'язковим. В результаті наїзду на пішохода механічних пошкоджень на автомобілі може не бути взагалі, що однак, не свідчить про відсутність дорожньо-транспортної пригоди, факт якої підлягає встановленню на підставі всієї сукупності зібраних у справі доказів.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він керував транспортним засобом (по лівому краю проїзної частини) не врахував дорожньої обстановки, не зменшив швидкість, щоб в разі потреби зупинитися та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , внаслідок чого мотоцикліст та пішохід впали, отримавши пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди (травмованих не має), після чого залишив місце пригоди, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Так, вказані обставини підтверджуються поясненнями допитаних в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_2 та й поясненнями самого ОСОБА_1 , в яких останній зазначив про те, що дійсно зачепив пішохода кермом скутера.
Також вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди не спростовується показаннями працівника поліції ОСОБА_9 , який зазначив, що було встановлено водія транспортного засобу марки «SP125C» з транзитним державним номерним знаком НОМЕР_1 , який здійснив наїзд на пішохода, з місця ДТП поїхав, та ним виявився ОСОБА_1 .
Стосовно наявної в матеріалах справи схеми місця ДТП, певну розбіжність між схемою та поясненнями понятих, як зазначає захисник Шаблієнка І. І., щодо точного місця події не є істотним недоліком, так як не спростовує недотримання ОСОБА_1 ПДР України.
Аналізуючи докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124КУпАП з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, а того ж сам ОСОБА_1 визнає факт вчинення ним даного порушення, хоч і вважає, що наїзду не було, а лише легке зіткнення без травм, суд вважає, що вина останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена повністю.
Також, ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення, у провину ставиться те, що він здійснив наїзд на пішохода залишив на порушення встановлених правил місце ДТП, до якої він причетний, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
Доводи про недоведеність вини ОСОБА_1 за фактом залишення місця ДТП є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, поясненнями останнього, свідченнями свідка й потерпілого.
Так, з пояснень допитаних у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 , які не утворюють розбіжність між собою, вбачається, що водій, який здійснив наїзд на пішохода, з місця дорожньо-транспортної пригоди поїхав.
Згідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Разом з цим, винність ОСОБА_1 підтверджується теж рапортом працівника поліції від 15.05.2025 року та й поясненнями самого ОСОБА_1 , який вважав, що потерпілий допомоги непотребував.
Зазначені докази не суперечать один одному, є належними та допустимими, доповнюють один одного, і відповідають ст. 251 КУпАП.
Отже, дослідженими у судовому засіданні доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт залишення ним, у порушення встановлених правил, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, за що передбачена адміністративне відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 331662 від 15.05.2025 року; рапортом працівника поліції від 15.05.2025 року; письмовими та усними поясненнями ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 ; схемою місця ДТП від 15.05.2025 року.
Також, суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 331728 від 15.05.2023 року; письмовими та усними поясненнями ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 ; рапортом працівника поліції від 15.05.2025 року.
Отже, з урахуванням зазначеного, та на підставі дослідження всієї сукупності доказів у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП., і дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані працівниками поліції за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо притягнення до ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП, настає за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 331705 від 15.05.2023 року; письмовими та усними поясненнями ОСОБА_1 ; рапортом працівника поліції від 15.05.2025 року; показниками спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820, відповідно до якого результат складає 0,63‰ (тест № 458).
Відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП настає за сам факт вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду.
Відповідно до положень частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно приписів статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи наведене, суд приходить до висновку, що факт вживання ОСОБА_1 алкоголю, який керував транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за його участі, знайшов своє підтвердження та повністю доведений поза розумним сумнівом в ході даного судового розгляду, а його дії за ч. 4 ст. 130 КУпАП правильно кваліфіковано працівниками поліції.
Положеннями ч. 2 ст. 38 КУпАП визначено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно норм п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи те, що адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, було вчинено 15.05.2025 року та на час розгляду справи судом закінчились строки накладення адміністративного стягнення, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.
Відповідно до положень статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Санкцією частини 4 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність у виді штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є безальтернативним.
Враховуючи вимоги закону, конкретні обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Визначена судом міра адміністративного стягнення до ОСОБА_1 , буде необхідною і достатньою для попередження його від скоєння нових адміністративних правопорушень.
У відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33, 34,122-4, 124, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, з підстав, визначених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП з підстав, визначених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів з дня отримання даної постанови, шляхом його внесення за наступними реквізитами: Одеська область, отримувач: ГУК в Од.обл./Одеськаобл./21081300, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку:UA848999980313080149000015001, код КДБ:21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягував Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп) за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
У разі несплати правопорушником даного штрафу в установлений строк, стягнути з нього подвійний розмір штрафу, визначений цією постановою, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя К. І. Олійник