Справа № 513/1381/25
Провадження № 2/513/1046/25
Саратський районний суд Одеської області
21 жовтня 2025 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
20 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9839655 від 01 липня 2024 року, укладеного з ТОВ «МАКС КРЕДИТ», у розмірі 21 573,00 грн, а також судових витрат у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну допомогу у розмірі 7 000,00 грн, посилаючись на ухилення відповідача від виконання зобов'язання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року, справу передано у провадження судді Миргород В.С.
В порядку ст. 187 ЦПК України судом скеровано запит щодо уточнення реєстрації місця проживання відповідача. 21 жовтня 2025 року надійшла відповідь № 1915807.
Позовну заяву подано з додержанням вимог, викладених у статтях 175-177, 189 ЦПК України, судовий збір сплачено.
Перешкод для відкриття провадження у справі, передбачених ст. 185, 186 ЦПК України, немає.
На підставі ст. 27 ЦПК України справа підсудна Саратському районному суду Одеської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У частині шостій статті 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень процесуального закону, суд має право віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому за змістом пункту 1 частини шостої цієї статті справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета.
Звертаючись до суду, представник позивача просить стягнути заборгованість за кредитним договором.
Тобто у цій справі позивач заявив вимоги майнового характеру, з ціною позову 21 573,00 грн, а тому справа належить до категорії малозначних на підставі пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 276 ЦПК України клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Зважаючи на клопотання позивача та те, що ціна позову у даній справі не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Разом із тим, в порядку ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Одночасно у позові представником позивача, з метою належного встановлення та підтвердження всіх фактичних обставин справи, подано клопотання про витребування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації, а саме:
чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка - № НОМЕР_2;
про зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 , у період з 01 липня 2024 року по 06 липня 2024 року у сумі 9 000,00 грн;
чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_2 ;
первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , за період з 01 липня 2024 року по 06 липня 2024 року у сумі 9 000,00 грн;
повного номеру рахунку - маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 . Клопотання обґрунтоване неможливістю самостійного отримання вказаної інформації, що становить банківську таємницю.
Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з частинами п'ятою, сьомою статті 81 ЦПК докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що згідно ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною першою статті 84 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Зокрема, банківської таємницею є відомості про банківські рахунки клієнтів; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки та Національний банк України зобов'язані забезпечувати збереження банківської таємниці шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
Враховуючи те, що представником позивача було заявлено відповідне клопотання про витребування доказів та самостійно отримати докази не представляється можливим, суд вважає, що відповідні докази повинні бути витребувані судом, а тому клопотання є таким, що підлягає до задоволення, оскільки дослідження вказаних вище доказів необхідне для встановлення обставин у даній цивільній справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 84, 187, 274 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - прийняти до розгляду та відкрити провадження у вказаній справі.
Призначити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 02 грудня 2025 року о 12 годині 00 хвилин в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сарата, вул. К. Вернера, 105.
Відправити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. 49 ЦПК України: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовільнити.
Витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації, а саме:
чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка - № НОМЕР_2;
про зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 , у період з 01 липня 2024 року по 06 липня 2024 року у сумі 9 000,00 грн;
чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_2 ;
первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , за період з 01 липня 2024 року по 06 липня 2024 року у сумі 9 000,00 грн;
повного номеру рахунку - маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .
Роз'яснити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» положення ч.7 ст.84 ЦПК України: особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» положення ч.8 ст.84 ЦПК України: у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Копію ухвали суду направити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для виконання.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Миргород