Справа № 522/3895/25-Е
Провадження № 2/513/681/25
Саратський районний суд Одеської області
21 жовтня 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Миргород В.С.,
при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в особі представника позивача Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -
28 лютого 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в особі представника позивача Тараненка Артема Ігоровича звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою в якій просить стягнути заборгованість з ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 21 792,88 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21 січня 2022 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео фінансова швидка допомога» кредитний договір № 680727565 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному кредитному договорі сторони погодили умови, за якими привісний кредитор надав відповідачу кредит, а останній зобов'язався у порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі. Відразу після визначених дій відповідача 21 січня 2022 року ТОВ «Манівео фінансова швидка допомога» було перераховано грошові кошти у сумі 23 900,00 грн на банківську карту відповідача № 5168-74ХХ-ХХХХ-4563. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання виконав в повному обсязі. 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео фінансова швидка допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», укладено договір факторингу №28/1118-01, дію якого в подальшому продовжено додатковими угодами до нього, відповідно до якого ТОВ «Манівео фінансова швидка допомога» відступило право грошової вимоги за кредитним договором № 680727565 ТОВ «Таліон Плюс». Також, 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Вже 26 грудня 2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», уклали договір факторингу №26/12/Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 21 792,88 грн, а також судові витрати пов'язані із розглядом справи, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі - 7 000,00 грн.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Федчишеної Т.Ю. від 05 березня 2025 року, справу №522/3895/25-Е, передано на розгляд Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
05 березня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справу № №522/3895/25-Е за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано за підсудністю на розгляд Саратського районного суду Одеської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2025 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.
Ухвалою суду від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
21 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» - Полякова О.В., надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору (Вх. № 6152/25-Вх від 21.10.2025 р.).
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи не надійшло.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність її учасників.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд прийшов до такого.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.
Частиною 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Отже, виходячи з аналізу положень ст.ст. 12, 13, 43, 49, 257 ЦПК України, можна дійти висновку, що позивач має право подати заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим виключно позивачу належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити позов без розгляду, чи закінчити судовий розгляд справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки позивач, користуючись своїм правом самостійно, відповідно до вимог ст.ст.13,49 ЦПК України, на ініціювання заяви про залишення без розгляду позовної заяви, просить залишити позов без розгляду, що не суперечить чинному законодавству, суд знаходить, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Підстав для відмови в прийнятті заяви про залишення заяви без розгляду судом не встановлено.
Щодо клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.
Згідно з ч.3 ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Питання повернення судового збору у разі залишення позову (заяви) без розгляду регулюється ст. 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу (заявнику) судового збору у разі подання та задоволення судом заяви про залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За змістом приписів ст. 142 ЦПК України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду та задоволення такої заяви судом, судовий збір, сплачений при його поданні, позивачу не повертається.
Отже, вирішуючи в ухвалі про залишення позову без розгляду питання про повернення судового збору, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його повернення, оскільки позов залишається без розгляду за заявою позивача.
Керуючись ст. ст. 127, 257, 260 ЦПК України,
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Полякова Олексія Володимировича про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Полякова Олексія Володимировича про повернення сплаченого судового збору за подання вказаної позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Миргород