Провадження № 2/510/1957/25
Справа № 510/1824/25
20 жовтня 2025 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,
за участю секретаря Фурсової А.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14 квітня 2018 року сторони уклали шлюб який зареєстрований у Ренійському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 28.
Під час шлюбу у сторін народились дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Малолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
Відповідач дитині матеріально не допомагає, не цікавиться станом її здоров'я та розвитку.
Враховуючи, що ОСОБА_2 як батько малолітньої дитини ОСОБА_4 , зобов'язаний утримувати її до досягнення нею повноліття, позивач звернулась до суду.
Представник позивача - адвокат Ліка В.Г. у судове засідання не з'явилась, направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності та без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про визнання позову, в якій також просив розглянути справу за його відсутності.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено судом, між сторонами укладений шлюб, який зареєстрований 14 квітня 2018 року у Ренійському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 28.
Під час шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наразі сторони не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо, а дитина проживає разом з матір'ю, що відповідачем не спростовано.
Підставою для звернення до суду став факт відсутності домовленості між батьками щодо розміру матеріального утримання з боку батька, оскільки відповідач не надає регулярної матеріальної допомоги на утримання доньки, маючи на те відповідну змогу.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ст. 182 СК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частина 5 ст. 183 СК України, наголошує на те, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов'язком батьків (ст. 18 Конвенції).
Згідно ст. 27 Конвенції «Про права дитини», держави - учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховуються позивачем і потребує матеріальної допомоги, відповідач працездатний та має змогу сплачувати аліменти.
Аналізуючи зібрані у справі докази та враховуючи те, що дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, а відповідач зобов'язаний утримувати доньку до досягнення нею повноліття, суд приходить до висновку про стягнення з останнього аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 .
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів. Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги, щодо стягнення аліментів задоволено, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 03 вересня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова