21.10.2025
Справа №522/9908/20
Провадження по справі № 1-кс/522/4432/25
21 жовтня 2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання ОСОБА_5 , подане у кримінальному провадженні №12020162500000966 від 30.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про скасування арешту,
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 26.06.2020 задоволено клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 та накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль марки «LEXUS» моделі «LX 570» у кузові чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 державний номерний знак НОМЕР_2 , із забороною відчуження та розпорядження зазначеного майном, дозволивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , користуватись вказаним майном.
ОСОБА_5 просить слідчого суддю скасувати арешт з вказаного автомобіля з наступних підстав.
Про підозру у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 не повідомлялось, будь-якого процесуального статусу в рамках вказаного кримінального провадження вона не має.
У зв'язку з чим, захисник звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування вказаного арешту.
Позиція учасників судового засідання.
В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 , підтримав вимоги клопотання, вказав, що пройшло вже більше 4-х років з моменту вилучення транспортного засобу.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Мотиви суду.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У силу ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Отже, накладення арешту на об'єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.
Практичне застосування встановленої Конституцією У країни гарантії охорони власності, доводить, що обмеження права будь-якої особи (фізичної або юридичної) розпорядження належним їй майном без достатніх підстав є протиправним.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам'ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.
Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
Частинами першою, другою та четвертою ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, є невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦПК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадку та в порядку, встановлених законом.
З матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні СВ ПВнП №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження №12020162500000966 від 30.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
30.05.2020 до ЧЧ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одеса ГУ НП в Одеській області надійшла заява від адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , про те, що весною 2020 року, більш точного часу не встановлено, невстановлена особа шахрайським шляхом здійснила продаж автомобіля торгової марки «LEXUS» моделі «LX 570» у кузові чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 . Сума загальної матеріальної шкоди становить 2 355 244 гривень, ЖЄО 9209.
Із матеріалів поданої заяви встановлено, що 01 лютого 2017 року ОСОБА_8 був придбаний автомобіль Lexus LX 570 2016 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 (надалі по тексту - «автомобіль», «Лексус»).
На момент придбання автомобіля у ОСОБА_8 не було громадянства України та посвідки на тимчасове або постійне проживання, а тому він не мав можливості здійснити державну реєстрацію на своє ім'я. Тому ним було прийнято рішення здійснити реєстрацію автомобіля на людину, якій він довіряв, а саме на ОСОБА_9 , зазначена реєстрація відбулася 01.02.2017 р.
Факт того, що ОСОБА_9 був лише формальним власником автомобіля, підтверджується виданою ним генеральною довіреністю на розпорядження машиною на ОСОБА_8 і на ім'я його сина ОСОБА_10 .
ОСОБА_8 користувався своєю машиною Лексус, перебуваючи на території України, а також виїжджаючи на ній за кордон ( 31.01.2018 - в Румунію, 27.06.2018 - в Молдову 18.11.2018 - в Молдову, 19.11.2018 - до Туреччини, 31.03.2019 - в ОСОБА_11 , 02.04.2019 - в Молдову). Підтвердженням цьому є карта міжнародного автомобільного страхування і поліс страхування «Зелена карта» (копії додаються).
Через деякий час ОСОБА_9 планував виїхати на постійне місце проживання в іншу країну, як він говорив ОСОБА_8 , на навчання, і попросив ОСОБА_8 здійснити переоформлення автомобіля на іншу людину. ОСОБА_8 хотів переоформити машину на своє підприємство ТОВ «РР ХОТЕЛ коллекшн».
Також ОСОБА_12 почав переконувати ОСОБА_8 в необхідності перереєструвати автомобіль в Одесі, мотивуючи це тим, що начебто через те, що автомобіль має київську реєстрацію, його систематично зупиняє патрульна поліція для перевірки документів, не пропускають в пробках, нешанобливо ставляться на дорозі (він зустрічав ОСОБА_8 в аеропорту на Лексусі, коли він приїжджав до Одеси). Тому, на його думку, буде набагато краще отримати одеські номера, але ОСОБА_8 відмовився від цієї ідеї, тому що у ОСОБА_8 не було одеської реєстрації. Даний факт зможе підтвердити ОСОБА_13 .
Зі слів ОСОБА_8 , ОСОБА_12 порадив йому знову не намагатися оформити автомобіль на себе чи на підприємство (оскільки це потягне складнощі з веденням бухгалтерського обліку), а знайти якусь довірену людину, на кого можна оформити автомобіль. ОСОБА_12 обумовлював це тим, що він постійно знаходиться в Україні, набагато краще розбирається в місцевих законах, і так як він вже має певне уявлення про те, що іноземцю важко на себе оформити машину. Як повідомляє ОСОБА_8 , ОСОБА_12 стверджував, що він набагато краще розбирається в тонкощах українських законів, а іноземцю в становищі ОСОБА_8 буде дуже складно, витратно по грошах і довго зробити оформлення машини на себе.
Надалі ОСОБА_12 говорив ОСОБА_8 , як повідомляє останній, що не треба шукати якусь людину на стороні, адже є він, ОСОБА_12 , а тому неодноразово просив оформити машину на нього. ОСОБА_12 повторював ОСОБА_8 , що він дуже надійний, говорив, що ОСОБА_8 знає його дуже давно як порядну людину, може йому довіряти, він нічого з машиною не зробить і буде довіреною особою ОСОБА_8 , поки той перебуває за кордоном. Ці обставини можуть підтвердити такі свідки: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 , прислухавшись до ОСОБА_12 , погодився оформити машину на останнього за умови, що ОСОБА_12 надалі переоформить автомобіль на ТОВ «РР ХОТЕЛ коллекшн». При цьому вони домовилися, що ОСОБА_12 буде тільки формальним власником машини і тільки деякий час, а насправді машина належить і буде належати ОСОБА_8 , поки він сам не захоче її продати, і якщо він колись захоче її продати, то сам вирішить, за скільки, кому і коли, і гроші від продажу будуть ОСОБА_8 пішов на цей крок у тому числі й тому, що дуже довіряв цій людині.
Надалі автомобіль Лексус був переоформлений на ОСОБА_12 влітку 2019 в Києві (точний час і місце ОСОБА_8 не відомі), оскільки ОСОБА_8 не був присутній при оформленні. Однак, наскільки відомо ОСОБА_8 , переоформлення здійснювалося і за фактичної відсутності ОСОБА_12 .
Слід відзначити, що ОСОБА_8 весь цей час вважав, що домовленість з ОСОБА_12 виконана, і машина переоформлена на підприємство, оскільки автомобіль ОСОБА_16 використовував під час свого перебування на території України, а коли він був за межами країни, то на ньому з дозволу ОСОБА_8 пересувався ОСОБА_12 .
Через деякий час, вже навесні 2020 року, ОСОБА_8 виявив бажання продати автомобіль. Питання про відчуження автомобіля він доручив ОСОБА_12 , який через деякий час запропонував ОСОБА_8 на узгодження ціну, за яку автомобіль повинен був бути проданий, однак він не дав своєї згоди на запропоновану ціну, оскільки ціна здалася йому істотно нижчою від ринкової.
Після цього ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_8 , що у нього є особисті борги, а тому він продасть належиний ОСОБА_8 автомобіль, а за отримані від такого продажу кошти розрахується зі своїми боргами. Свою позицію він мотивував тим, що «він і так багато зробив для ОСОБА_8 протягом життя» - тобто, як стверджує заявник, ОСОБА_12 спочатку, користуючись повною довірою ОСОБА_8 формально став власником його транспортного засобу, а потім вирішив розпорядитися ним для власних фінансових потреб, про що просто поставив ОСОБА_8 перед фактом.
На початку травня 2020 року ОСОБА_8 дізнався (зробивши онлайн запит по авто на сайті МВС), що автомобіль до цього часу не був переоформлений на ТОВ «ХОТЕЛ коллекшн», а 22.04.2020 р. ОСОБА_12 зробив перереєстрацію зазначеного автомобіля та поставив його на облік в місті Одесі.
Наскільки ОСОБА_8 стало відомо, в цей же день ОСОБА_12 підписав з ТОВ «Бриз» договір комісії, за яким останній зобов'язується продати зазначений автомобіль, і в той же день, 22.04.2020 р, між ТОВ «Бриз» та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу належного
ОСОБА_8 стверджує, що згідно з договором комісії, вартість автомобіля складає 700 тисяч гривень, що є в 3-4 рази нижче його ринкової вартості і не відповідає дійсності. Фактична ринкова вартість даного автомобіля становить 80 - 90 тис. доларів США.
В ході допиту свідка ОСОБА_14 , останній вказав, що ОСОБА_8 являється його двоюрідним братом, тому із ним він знайомий дуже давно. У ОСОБА_14 із ОСОБА_8 відносини як із двоюрідним братом. Вказав, що у ОСОБА_8 був автомобіль торгової марки «LEXUS» моделі «LX 570» у корпусі чорного кольору, який останній купив на початку 2017 року у м. Києві. У зв'язку із тим, що у ОСОБА_8 не має посвітки на проживання на території України, то останній вирішив документально оформив свій придбаний автомобіль на свого знайомого ОСОБА_9 . Стосовно ОСОБА_9 , то вказав, що познайомився із ним влітку 2019 року, коли здійснювали переоформлення права власності автомобіля, яким користується ОСОБА_8 , а саме новим власником по документах став ОСОБА_12 . Із ОСОБА_9 ОСОБА_14 бачився декілька разів. ОСОБА_9 не користувався даним автомобілем марки Лексус. Вказаним автомобілем користувався в основному ОСОБА_8 . Також ОСОБА_8 деколи давав свій автомобіль торгової марки «LEXUS» моделі «LX 570» для того, щоб виконали його певну вказівку. Його автомобілем ніхто не користувався в особистих цілях. ОСОБА_12 являється родичем ОСОБА_8 , а саме він є чоловіком його двоюрідної сестри. Із ОСОБА_12 були дружні відносини до весни 2020 року, коли останній здійснив продаж автомобіля торгової марки «LEXUS» моделі «LX 570», який купував для себе ОСОБА_8 . Востаннє бачився із ОСОБА_12 весною 2020 року, тобто вже після того як останній здійснив продаж вищевказаного автомобіля. ОСОБА_12 користувався автомобілем торгової марки «LEXUS» моделі «LX 570» лише із дозволу ОСОБА_8 . Будь якого документально оформленого дозволу для користування автомобілем торгової марки «LEXUS» моделі «LX 570» ОСОБА_8 не робив, це був лише усний дозвіл.
На даний час ОСОБА_14 не відомо, де зараз автомобіль торгової марки «LEXUS» моделі «LX 570», однак відомо, що приблизно 05.03.2020 ОСОБА_8 вилетів із території України в Азербайджан, та свій автомобіль залишив у користуванні ОСОБА_12 . Також ОСОБА_8 вказав, що він бажає продати свій вищевказаний автомобіль, тому попросив ОСОБА_12 здійснити оцінку даного автомобіля з метою подальшого його продажу.
В квітні 2020 року, точної дати ОСОБА_14 не пам'ятає, до нього зателефонував ОСОБА_8 , який на даний час і досі перебуває на території Азербайджану, та повідомив про те, що ОСОБА_12 без його дозволу здійснив продаж автомобіля торгової марки «LEXUS» моделі «LX 570».
Проведеними слідчими діями встановлено, що автомобіль торгової марки «LEXUS» моделі «LX 570» у кузові чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 на підставі договору купівлі продажу 12.05.2020 був переоформлений на нового власника, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В результаті вказаного договору на вищевказаний автомобіль було присвоєно новий державний номерний знак НОМЕР_2 та місцезнаходження останнього не відоме.
Більш того рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2020 року у справі № 947/12723/20 за позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_12 , третя особа ОСОБА_5 про визнання недійсним договору, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 02.02.2022, було встановлено факт відсутності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобілю, який також є предметом досудового розслідування у даному провадженні.
Відомості про закінчення досудового розслідування і направлення обвинувального акту до суду у слідчого судді відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження, наданих прокурором, було встановлено, що ОСОБА_5 не є підозрюваною, будь-якого іншого процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні також не має, в кримінальному провадженні за період накладення обтяження не допитано жодного свідка, не проведено експертизи у кримінальному провадженні. Крім того, останні слідчі дії у кримінальному провадженні датовані 2021 роком, після чого ніяких слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні не проводилось. З моменту накладення арешту пройшло більше ніж 4 роки, за цей час нікому у кримінальному провадженні про підозру не повідомлено. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що власник майна ОСОБА_5 причетна вчинення злочину, є добросовісним набувачем, а тому подальше обмеження її у користуванні та володінні майном, придбаним на законних підставах, буде протирічити вимогам Кримінально процесуального кодексу України.
За таких обставин, зважаючи на зазначені обставини, слідчий суддя вважає, що подане заявником клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки існують передбачені Законом підстави для скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 167-174, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2020, а саме скасувавши заборону відчуження та користування майном, яке було тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №12020162500000966 від 30.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме скасувати арешт щодо:
- автомобіля марки «LEXUS» моделі «LX 570» у кузові чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , із можливістю установлення подальшого місця зберігання на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів №6 за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27.
Зобов'язати уповноважених осіб, на зберіганні яких перебуває автомобіль марки «LEXUS» моделі «LX 570» у кузові чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , передати зазначений автомобіль ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_17