Справа № 522/17782/25-Е
Провадження № 2/522/7926/25
16 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
під головуванням Абухіна Р.Д.
за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 23.11.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №8508455 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну картку, номер якої надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору кредиту. В свою чергу, Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав. У зв'язку з неповерненням заборгованості та відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №8508455 від 23.11.2024 року, станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 21 100,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 10 000,00 грн.; заборгованості по відсотках - 11 100,00 грн.
Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором в сумі 21 100,00 грн., а також судовий збір в сумі 2422,40 грн. та судові витрати в розмірі 105,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлено належним чином у встановленому порядку. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не подавав.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.
23.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №8508455.
Відповідно п.1.2 Договору кредиту, Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.4. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.3. Договору у кредит (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 357 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 23.11.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 14.12.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
Згідно з п. 9.2. Договору кредиту визначено, що цей Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним.
Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну картку номер, котрої надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору кредиту, що підтверджується Довідкою відповідної фінансової компанії про перерахування грошових коштів.
В свою чергу, Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №8508455 від 23.11.2024 року, станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 21 100,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 10 000,00 грн.; заборгованості по відсотках - 11 100,00 грн.
Згідно з ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1ст. 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2ст. 639 ЦК України).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Таким чином судом встановлено, що вказаний вище кредитний договір був укладений в електронній формі, тобто у письмову вигляді.
Особливості вчинення правочинів в електронній формі визначені положеннями Закону України «Про електронну комерцію».
Так, ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» містить визначення термінів зокрема:
- електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
- одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 цієї ж статті Закон у відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Зі змісту ч. 8 цієї ж статті Закону вбачається, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
У ч. 12 цієї ж статті Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що кредитний договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже вказаний правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, а укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
За змістом ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, воно має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а саме надав відповідачу обумовлену суму кредиту, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14 травня 2025 року № 20250514-83.
Натомість відповідач не виконав взяті на себе за кредитними договорами зобов'язання щодо повернення отриманих грошових коштів та сплати процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Згідно з розрахунком заборгованості, долученим позивачем до матеріалів справи, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 21 100,00 гривень, з яких:
- 10 000,00 гривень - заборгованість за кредитом;
- 11 100,00 гривень - заборгованість за процентами.
Перевіривши вказані розрахунки заборгованості, суд погоджується із заявленим до стягнення розміром заборгованості.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України вбачається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З огляду на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір за подання до суду даної позовної заяви складає 2 422,40 грн., який сплачено позивачем при зверненні до суду.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Крім того, до матеріалів справи долучено досудову вимогу з доказами її надсилання відповідачеві.
Водночас матеріали справи не містять жодного обґрунтування розміру цих витрат, що становить 105,00 гривень, а також будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів щодо їх понесення позивачем, у зв'язку з чим вони не підлягають до стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 141, 223, 247, 280, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230, адреса юридичної особи: 03062, м. Київ, просп. Берестейський, 90-А) суму заборгованості за Кредитним договором №8508455 від 23.11.2024 в розмірі 21 100,00 грн., яка складається з:
- заборгованості за кредитом - 10000,00 грн.;
- заборгованості по відсотках - 11100,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230, адреса юридичної особи: 03062, м. Київ, просп. Берестейський, 90-А) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду виготовлений 21 жовтня 2025 року.
Суддя Р.Д. Абухін
16.10.2025