Справа №522/19181/25
Провадження №3/522/6616/25
20 жовтня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУ ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 23.04.1997 року, громадянки України, головного бухгалтера ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 31461055, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі - КУпАП),-
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 31461055 вчинила порушення абзацу "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV зі змінами, в результаті чого у ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» відсутнє право на бюджетне відшкодування.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутності ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з'явилась. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначила, що провину визнає у повному обсязі та просить розглядати справу без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим суд розглядає справу у відсутності правопорушника.
Відтак, суд згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері оподаткування.
Загальні положення щодо обліку платників податків встановлено гловою 6 розділу 2 Податкового кодексу України.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 163-1 КУпАП, є:
а) відсутність податкового обліку;
б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Зокрема, правопорушення у вигляді відсутності податкового обліку вчиняється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку.
А правопорушення у вигляді порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.
Суб'єкт адміністративного проступку - керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 110/15-32-07-08-16 від 04.08.2025 року, з яким ОСОБА_1 погодилась;
- актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» №40090/15-32-07-08-19 від 25 липня 2025 року.
Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 31461055 вчинила порушення абзацу "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV зі змінами, в результаті чого у ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» відсутнє право на бюджетне відшкодування.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.
Чинний КУпАП не містить визначення триваючого правопорушення.
Верховний Суду постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
В той же час, вважається, що триваючі правопорушення припиняються у разі виявлення факту цих правопорушень компетентним органом при проведенні перевірок, в тому числі, при виявленні таких проступків, як відсутність обліку доходів та витрат щодо яких встановлена обов'язкова форма обліку, бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його із порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інші правопорушення, пов'язані з нарахуванням податків, встановити які можливо лише під час проведення документальної перевірки на підставі первинних документів.
Оскільки порушення ведення податкового обліку могло бути виявлено лише в ході проведення перевірки дотримання податкового законодавства, таке правопорушення є триваючим, а отже строк притягнення особи до відповідальності рахується з моменту виявлення правопорушення, в даному випадку з 25.07.2025 року (дата складання акту документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства), відтак на день розгляду справи строк, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, не сплинув.
Поряд з цим, доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників податкових органів щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративних матеріалів по справі відносно неї суду не надано та матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП - порушення посадовою особою підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, доведена повністю.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 163-1 ч.1, 283,284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень, 60 коп. Отримувач коштів ГУК в Одеській області /Приморський район/ 22030101 ЄДРПОУ отримувача - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UА268999980313111206000015758, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: К.О. Лагода