Справа № 947/22849/25
Номер провадження № 2/521/6940/25
(ЗАОЧНЕ)
21 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" - не з'явився;
від ОСОБА_1 - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02175, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У червні 2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до Київського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року у розмірі 37478 грн. 70 коп., та судових витрат по справі, стягнення судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов'язань за договором кредитної лінії №347938047 від 19.08.2023 року, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у нарахованому вище розмірі.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 04.07.2025 року справа 947/22849/25 направлена до Хаджибейського районного суду міста Одеси за підсудністю.
Після надходження справи, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28.08.2025 року у справі №947/22849/25 було відкрито провадження, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю.
25.09.2025 року (вх.№ЕП-9480) на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація.
Відзиву від ОСОБА_1 на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк до суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, за вимогами позовної заяви представник позивача просив суд розглядати справу без його участі, а також зазначив про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи, що судом розглянуто та задоволено.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується відповідним поштовим повідомленнями наявним у матеріалах справи (відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК), яке направлялося на адресу реєстрації відповідача, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, суд, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі письмових матеріалів.
Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у паперовій та електронній формі, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом, які не заперечуються сторонами.
19.08.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №347938047 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора GFAP5258.
Відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора та ознайомився із актуальною редакцією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті кредитодавця, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту, тобто вказав свої персональні ідентифікаційні дані.
Відповідно до п.2.1. договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Відповідно до 2.2. договору сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
Відповідно до 2.3. договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 8500 грн. одразу після укладення Договору.
Відповідно до 2.4. договору другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.
Відповідно до 7.1. договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування -18.09.2023 року.
Відповідно до 7.2. договору в обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;
7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7.
Відповідно до 7.3. договору кінцева дата повернення кредиту - 18.09.2028 року.
Відповідно до 7.4. договору проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:
7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;
7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
Відповідно до 7.5. договору Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми Кредиту, сума до сплати за Договором перераховується. З актуальною сумою до сплати Позичальник має можливість ознайомитись в Особистому кабінеті.
Відповідно до п.9.1.1.5. договору Кредитодавець має право в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.
Відповідно до п.12.8. договору закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії Договору.
19.08.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ», яким також погоджено всі умови кредитування.
Також, як встановлено судом, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у разі укладання електронного договору, буде використовуватись електронний підпис з одноразовим індентифікатором. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор GFAP-5258 відправлено 19.08.2023 року о 15:14:30 на номер телефону НОМЕР_2 відповідача та введено ним 19.08.2023 року о 15:15:402, та 19.08.2023 року о 15:15:46 перераховано кошти позичальнику, що підтверджується довідкою про ідентифікацію Боржника.
Згідно платіжного доручення № 3243b288-6bac-4324-9130-37ad8cd30277 від 19/08/2023 року, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало кошти на картку № НОМЕР_3 , яка зазначена ОСОБА_1 в п.5.1. Договору у розмірі 8500 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 24.10.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року склала 19201 грн. 50 коп.
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року щодо ОСОБА_1 .
28.11.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.
31.12.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.
31.12.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.
31.12.2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.
31.12.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.
31.07.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року щодо ОСОБА_1 .
Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 31.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року склала 37478 грн. 70 коп.
29.05.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року щодо ОСОБА_1 .
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 347938047 від 19.08.2023 року, наданої ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» станом на 05.06.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 37478 грн. 70 коп.
Згідно відповіді від 25.09.2025 року (вх.ЕП-9480), яка надійшла на адресу суду на виконання ухвали суду від 28.08.2025 року від АТ «Універсал Банк», вбачається, що платіжна картка № НОМЕР_4 була емітована на ім'я ОСОБА_1 , за період 19.08.2023 року по 24.08.2023 року на вказану платіжну картку було перераховано 8500 грн., номер телефону НОМЕР_2 був і є фінансовим номером ОСОБА_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Повний номер картки ОСОБА_1 - НОМЕР_4 та відкритий банківський рахунок.
Крім цього, надана довідка про рух коштів по картці № НОМЕР_4 за період з 19.08.2023 року по 24.08.2023 року.
Доказів погашення заборгованості ані первісному кредитору , ані позивачу з боку відповідача матеріали справи не містять.
Окрім наведеного, у матеріалах справи наявні надані представником позивача матеріали на підтвердження надання ним позивачу правничої допомоги: договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 року, додаткова угода №25770690240 від 30.05.2025 року, акт прийому - передачі наданих послуг №29/05/25-01 від 29.05.2025 року на суму 7000 грн.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у зазначеному вище розмірі.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права під час вирішення справи по суті позовних вимог.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
За вимогами ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Судом встановлено, що 19.08.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №347938047 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора і позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредитодавцю ту суму кредиту, відсотки та інші платежі, що передбачені умовами договору за користування ним, яка була ним отримана на підставі договору №347938047 від 19.08.2023 року. Тобто між первісним кредитодавцем та позичальником виникли кредитні правовідносини, та на виконання договору первісним кредитодавцем відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 8500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В подальшому, як встановлено судом, на підставі укладеного 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року щодо ОСОБА_1 .
28.11.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року. 31.12.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року. 31.12.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року. 31.12.2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року. 31.12.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.
31.07.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року щодо ОСОБА_1 .
Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 31.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року склала 37478 грн. 70 коп.
29.05.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» права вимоги за кредитними договорами.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 347938047 від 19.08.2023 року, наданої ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» станом на 05.06.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 37478 грн. 70 коп.
Таким чином, враховуючи встановлену судом відсутність належних доказів з боку відповідача про відсутність у нього обов'язку щодо сплати нарахованих позивачем сум заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено суду заявлені останнім позовні вимоги, з огляду на що, такі вимоги є законними та обґрунтованими, потребують задоволення у повному обсязі.
Відтак, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" належить стягнути загальну суму заборгованості за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року у загальному розмірі 37478 грн. 70 коп.
Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 137 ЦК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 року, додаткова угода №25770690240 від 30.05.2025 року, акт прийому - передачі наданих послуг №29/05/25-01 від 29.05.2025 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідачем не заявлялось клопотання до суду про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу, не наводились аргументи щодо неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, заявлена вимога про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, оскільки надані позивачем докази є належними та доводять суду, що позивачу на підставі договору надано професійну правничу допомогу у цій справі адвокатом, а позивач прийняв надані послуги на суму 7 000 грн., що вбачається з акту прийому - передачі наданих послуг від 29.05.2025 року.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 20 коп., оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 5, 10, 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №347938047 від 19.08.2023 року у загальному розмірі 37478 грн. 70 коп.; судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 21.10.2025 року.
Повні відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ :42986956, адреса : м. Київ, вул.Харківське шосе,буд.19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя Н.О. Шевчук