Справа № 521/18377/25
Номер провадження № 2-о/521/610/25
21 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників, представників учасників справи:
від ОСОБА_1 - не з'явився;
від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), за участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 30 б, ЄДРПОУ:37947454) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У жовтні до Хаджибейського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» звернувся представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Станіславів Руслан Миколайович, за участю заінтересованої особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Межиріч, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Гола Пристань, Херсонської області, Україна.
Так, обґрунтовуючи вимоги вказаної заяви, заявник вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, як зазначено заявником, 06.06.2023 року, внаслідок збройної агресії рф проти України в результаті терористичного акту збоку армії рф було підірвано Каховську ГЕС, що спричинило собою акт екоциду та відбулось значне затоплення населених пунктів, які перебували в епіцентрі вибуху, в тому числі і міста Гола Пристань.
Вказав, що зважаючи на той факт, що його мати хворіла на хронічні захворювання, таке як трофічна язва ніг, вона 07.06.2023 року була евакуйована з її постійного місця проживання до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок загострення хронічної хвороби - померла. Станом на момент ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Гола Пристань, через його фактичне затоплення, були відсутні будь-які медичні представники, які б змогли зафіксувати факт смерті його матері та 10.06.2025 року було складено рукописний Акт про смерть його матері на підставі свідчень трьох свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які засвідчили факт смерті його матері, а також зазначили, що «у зв'язку із неможливістю поховання на кладовищі, ОСОБА_2 була тимчасово похована за адресою: АДРЕСА_2 10.06.2025 року ».
За доводами заявника, на момент смерті та поховання його матері, місто Гола Пристань була та є тимчасово окупованою територією, отримання будь яких документів від державних органів України є неможливим.
Встановлення факту смерті матері на окупованій території йому необхідне для реалізації майнових та особистих немайнових прав, зокрема для отримання свідоцтва про смерть, тобто встановлення факту смерті ОСОБА_2 вплине на його права, обов'язки та законні інтереси, у зв'язку із чим, заявник просить суд задовольнити дану заяву та ухвалити рішення.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Після надходження заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20.10.2025 року у справі №521/18377/25 було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, за доводами заяви просили розглядати справу за їх відсутності.
Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на офіційну електронну адресу.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території слід відмовити, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З матеріалів заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 02.05.2025 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №3016.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 21.10.1985 року, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розірвано, актовий запис №585.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 09.09.1986 року, ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , та змінила прізвище на « ОСОБА_9 », актовий запис №117.
Із наявного у матеріалах справи акту від 10.06.2023 року вбачається, що цей акт складений на підставі свідчень трьох свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які засвідчили факт смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та засвідчили, що у зв'язку із неможливістю поховання на кладовищі, ОСОБА_2 була тимчасово похована за адресою: АДРЕСА_2 10.06.2025 року.
Також у матеріалах справи наявна фотокартка, з якої вбачається місце поховання особи.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження як вид цивільного судочинства характеризується певною специфікою процесуальної форми, що зумовлена такими особливостями:
1) відсутність спору про право, яка водночас не виключає спору про факт, що полягає в неочевидності його існування;
2) особливий об'єкт судового захисту, яким є охоронюваний законом (законний) інтерес як потреба та прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, що може як опосередковуватися, так і не опосередковуватися певним суб'єктивним правом. Захист охоронюваного законом (законного) інтересу у справах здійснюється шляхом підтвердження судом наявності чи відсутності певного юридичної факту як підстави виникнення, зміни чи припинення неоспорюваних суб'єктивних прав;
3) спеціальна мета - підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Статтею 49 ЦК України передбачено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати цивільні права та обов'язки) виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
У постанові Верховного Суду від 28.02.2024 року у справі №506/358/22 зазначено, що згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору. Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (ст. 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (ст. 305-309 ЦПК України).
Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває і на даний час.
За наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» від 28.02.2025 № 376 року № 309 (з подальшими змінами та доповненнями), вся територія Скадовського району, до складу якого входить місто Гола Пристань з 24.02.2022 року є тимчасово окупованою територією.
Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Відповідно до п.п. ґ п. 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000№ 52/5(далі - Правила) підставою для державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Абзацом 4 п. 6 розділу 5 Правил передбачено, що у разі направлення судом рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення державна реєстрація смерті проводиться в день надходження копії такого рішення без звернення будь-якої особи.
Згідно з п. 13 Правил запис у графі актового запису про смерть "Причина смерті" повинен відповідати підпункту I-г пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть, якщо заповнені всі чотири підпункти, підпункту I-в, якщо заповнені три підпункти, або підпункту I-б, якщо заповнені два підпункти, та підпункту I-а, якщо заповнений один підпункт.
Відповідно до п.п. 7 п. 7 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 р. N 1064 Запис в Реєстрі здійснюється шляхом внесення до нього у разі державної реєстрації смерті відомосте й прізвище, ім'я та по батькові, стать, громадянство, дата смерті, у якому віці померла особа, місце смерті та її причина, дата і місце народження (для дітей віком до одного року - кількість місяців і днів), реєстраційний номер облікової картки платника податків, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце проживання, документ, що підтверджує факт смерті; прізвище, ім'я та по батькові особи, що звернулася за державною реєстрацією смерті, серія і номер, яким органом видано паспорт або паспортний документ, дата його видачі; серія і номер свідоцтва про смерть; дата і номер актового запису в книзі державної реєстрації смертей; найменування органу державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснив державну реєстрацію смерті; прізвище, ім'я та по батькові особи, що здійснила державну реєстрацію, та її посада, дата і номер внесення відомостей до Реєстру.
Заявник, обґрунтовуючи заяву, зазначає, що його мати хворіла на хронічні захворювання, таке як трофічна язва ніг, та 07.06.2023 року була евакуйована з її постійного місця проживання до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок загострення хронічної хвороби померла. На момент ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Гола Пристань, через його фактичне затоплення, були відсутні будь-які медичні представники, які б змогли зафіксувати факт смерті його матері та 10.06.2025 року було складено рукописний Акт про смерть його матері на підставі свідчень трьох свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які засвідчили факт смерті його матері, а також в акті було зазначено, що «у зв'язку із неможливістю поховання на кладовищі ОСОБА_2 була тимчасово похована за адресою: АДРЕСА_2 10.06.2025 року ».
Відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (в редакції станом на 13 березня 2022 року) державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» від 04.02.2016 року ЦПК України доповнено ст. 257-1 (ст. 317 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року).
Тобто, законодавець передбачив, що прийняття вказаного Закону дозволить забезпечити реалізацію прав громадян, які проживають на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, щодо отримання свідоцтв про народження, про смерть у зв'язку з відсутністю належних медичних документів, передбачених законодавством України.
Відтак, зверненню до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території в порядку ст. 317 ЦПК України повинно передувати отримання документа про смерть від органу або особи, що створений, обраний чи призначений у порядку, не передбаченому законом України.
Такої позиції дотримується Верховний Суд в аналогічних справах, зокрема, у постанові від 16.12.2024 року у справі №204/10297/23.
Згідно приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відтак, у даному разі підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
При цьому, доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.
За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (постанова Верховного Суду від 13.03.2024 року у справі №204/7924/23).
З огляду на наведене, враховуючи те, що заявником суду не надано достатніх доказів, зокрема, медичних довідок, письмових та речових доказів, заяви до правоохоронних органів, перфокарти швидкої медичної допомоги, які безпосередньо і достовірно підтверджували б факт смерті ОСОБА_2 , суд, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а саме акту, складеного від 10.06.2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та фотокартці про місце поховання, які достеменно не свідчать про факт смерті на тимчасово окупованій території саме ОСОБА_2 - матері заявники, виснує, що у задоволенні заяви заявнику слід відмовити з підстав недоведеності вимог заяви.
За таких обставин, суд доходить висновку, що заява про встановлення факту смерті не підлягає задоволенню.
При цьому, суд зауважує, що у заявника наявне процесуальне право на звернення до суду із заявою про оголошення матері померлою.
Керуючись ст. 89, 95, 258, 259, 263, 265, 317, 352, 354, 355 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), за участю заінтересованої особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 30 б, ЄДРПОУ:37947454) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 21.10.2025 року.
Суддя Н.О. Шевчук