Справа № 521/14310/25
Провадження №2/521/6665/25
21 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеса в складі:
головуючого - судді Поліщук І.О.,
за участю секретаря судового засідання Шудрі Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14 серпня 2025 до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СУПЕРІУМ" до ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 96764138000 від 14.09.2020 року у загальному розмірі - 35505 грн 87 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.09.2020 року між АТ «УкрСибБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір-Анкету про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96764138000, відповідно до п.п.2.1., 3.1., 3.3. якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 49358,55 грн для особистих потреб, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та Правил. Відповідно до п.п.3.5., 3.8., 3.9., 3.11. Договору № 96764138000 про надання споживчого кредиту від 14.09.2020, позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка, що викладений у додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 14.09.2022.
30.08.2021 року між АТ "УКРСИББАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум») укладено Договір Факторингу №219, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором, укладеними між Кредитором та Позичальником перейшло до ТОВ «ФК «Суперіум». Відповідно до п.4.1 Договору Факторингу №219, право власності на Права Вимоги вважається таким, що перейшло від Клієнта Фактору, та право вимагати від Боржників виконання всіх зобов'язань в межах відступлених прав виникає з моменту підписання Акту приймання-передачі Права Вимоги.
Позивачем на підтвердження факту набуття прав вимоги за кредитним договором № 98336708000 надані наступні докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі: договір факторингу № 219 від 30.08.2021, укладений між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум», Акт приймання-передачі Права Вимоги, Витяг з реєстру боржників до договору №219, платіжна інструкція про оплату за договором факторингу.
08.10.2024 року від ТОВ «ФК «Суперіум» до ОСОБА_1 була відправлена Вимога про необхідність сплати заборгованості по кредиту протягом 35 календарних днів (копія Вимоги та докази направлення Вимоги додається до позову).
В зв'язку невиконанням взятих на себе зобов'язань станом на 01.08.2025 року у Позичальника утворилась загальна сума простроченої заборгованості за Договором №96764138000 у розмірі 37005,87 грн., з яких:
заборгованість за основним боргом 29899,43 грн.,
заборгованість за відсотками 0,00 грн.,
заборгованість за комісіями 7106,44 грн.
Відповідачем було сплачено на рахунок позивача суму в розмірі 1500,00 грн., таким чином залишок заборгованості який має сплатити Відповідач складає 35505,87 грн.
Позивач зауважує, що загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу складає 37005,87 грн., з яких:
заборгованість за основним боргом 29899,43 грн.,
заборгованість за відсотками 0,00 грн.,
заборгованість за комісіями 7106,44 грн.
та Позивачем не перераховувався вказаний розмір заборгованості по процентам та комісіям тощо.
У судове засідання сторони не з'явились.
У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, у наданому суду заяву про закриття провадження у справі, та зазначив, що позивач у грудні 2024 р. вже звертався до Малиновського районного суду міста Одеси з позовною заявою до Відповідача, у якій просив стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами № 96169201000 від 10.02.2020 року та № 96764138000 від 14.09.2020 року у загальному розмірі 88861 грн. 97 коп., яка складається за договором № 96169201000 у розмірі 54856 грн.10 коп., з яких заборгованість за договором - 43068 грн. 52 коп., заборгованість за відсотками - 11787 грн. 58 коп., за договором №96764138000 у розмірі 37005 грн. 87 коп., та стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
19 березня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси ухвалив рішення по справі № 521/20143/24, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СУПЕРІУМ" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 23- А, нежитлове приміщення №35А, ЄДРПОУ 42024152) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовив у повному обсязі. Рішення суду набирало законної сили.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов'язань.
10.02.2020 року між АТ «УРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96169201000, сума кредиту за договором становить 49960 грн., строк кредитування 24 місяці з дати встановлення ліміту кредитування (з можливістю подальшої пролонгації).
В подальшому, як зазначено позивачем, 14.09.2020 року між АТ «УРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №96764138000, сума кредиту за договором становить 49358 грн. 55 коп.
За доводами позивача, відповідно до п. 1.1. договору, підписуючи договір, позичальник погодився з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі - Правила), які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур'єр» № 105, 09.06.2017 р. (із усіма змінами і доповненнями):
- умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення;
- умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.
Як зазначено позивачем, 27.10.2021 року та 30.08.2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договори факторингу №223 та №219, відповідно до яких АТ «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Суперіум» права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами.
Позивач підсумував, що внаслідок неналежного виконання умов вказаних договорів у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість у загальному розмірі 88861 грн. 97 коп., яка складається за першим договором № 96169201000 у розмірі 54856 грн.10 коп., з яких заборгованість за основним договором - 43068 грн. 52 коп., заборгованість за відсотками - 11787 грн. 58 коп., за другим договором №96764138000 у розмірі 37005 грн. 87 коп., яка відповідачем не погашена.
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 19 березня 2025 року у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СУПЕРІУМ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовлено.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У поданому відзиві відповідач просив закрити провадження по справі у зв'язку з тим, що спір між ТОВ «ФК «Суперіум» та ним з приводу вказаної заборгованості уже вирішено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови збігаються за складом учасників цивільної справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, якими обґрунтовано звернення до суду. Нетотожність хоча б однієї із цих складових не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначено, що "предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав та інтересів.
Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України можливе лише за умови, якщо є рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за наслідками вирішення позову, що є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18), зроблено висновок про те, що застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції 2004 року) зумовлене, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми права позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №320/9224/17 (провадження № 14-225цс19), зазначено, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
Отже, чинне процесуальне законодавство України не дозволяє подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких вже є постановлене судове рішення, адже це фактично призведе до переоцінки обставин, встановлених рішенням суду, яке набрало законної сили. Повторне звернення з тими самим вимогами з тих самих підстав свідчитиме про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Як встановлено судом, рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 19 березня 2025 року у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СУПЕРІУМ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 88861 грн. 97 коп., яка складається за першим договором № 96169201000 у розмірі 54856 грн.10 коп., з яких заборгованість за основним договором - 43068 грн. 52 коп., заборгованість за відсотками - 11787 грн. 58 коп., за другим договором №96764138000 у розмірі 37005 грн. 87 коп. відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 08 квітня 2025 року та учасниками справи не оскаржувалося.
Зазначене судове рішення обґрунтовано тим, що 14.09.2020 року між АТ «УРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №96764138000, сума кредиту за договором становить 49358 грн. 55 коп.
27.10.2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено Договір факторингу № 223, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Суперіум» права грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №223 від 27.10.2021 року ТОВ «ФК «Суперіум» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у в розмірі 54856 грн.10 коп., з яких заборгованість за основним договором - 43068 грн. 52 коп., заборгованість за відсотками - 11787 грн. 58 коп.
30.08.2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено Договір факторингу № 219, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Суперіум» права грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №219 від 30.08.2021 року ТОВ «ФК «Суперіум» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 37005 грн. 87 коп.
З платіжних доручень від 27.10.2021 року №21 та від 30.08.2021 року №558 вбачається, що позивач, як фактор сплатив на користь Банку кошти на виконання умов договорів факторингу у розмірі 6000531 грн. 94 коп. та 605011 грн. 88 коп. відповідно.
07.10.2024 року та 14.10.2024 року ТОВ «ФК «Суперіум» на адресу ОСОБА_1 було направлено досудові вимоги, в яких повідомлено, проте, що АТ «Укрсиббанк» на підставі договорів факторингу відступило право вимоги на користь ТОВ «ФК «Суперіум», а останній набув право вимоги до Позичальника та стало новим кредитором за вищевказаними договорами.
Окрім наведеного, у матеріалах справи наявні: довідка ТОВ «ФК «Суперіум» від 10.12.2024 року №10/12/24-8/1 про заборгованість ОСОБА_1 за договором №96169201000 від 02.10.2020 року, відповідно до якої заборгованість за основним боргом складає 43068 грн. 52 коп., за відсотками - 11787 грн. 58 коп., загальна сума заборгованості - 54856 грн. 10 коп.; довідка ТОВ «ФК «Суперіум» від 10.12.2024 року №10/12/24-8/2 про заборгованість ОСОБА_1 за договором №96764138000 від 09.14.2020 року, відповідно до якої заборгованість за основним боргом складає 37005 грн. 87 коп., загальна сума заборгованості - 35505 грн. 87 коп.
Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно спірних правовідносин, наявних між сторонами, зокрема виписок по рахунку, обґрунтованого розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем або первісним кредитодавцем, довідок про перерахування коштів на банківські рахунки відповідача, матеріали справи не містять.
За обставинами справи №521/20143/24 ТОВ «ФК «Суперіум», звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за основним боргом складає 43068 грн. 52 коп., за відсотками - 11787 грн. 58 коп., загальна сума заборгованості - 54856 грн. 10 коп.; довідка ТОВ «ФК «Суперіум» від 10.12.2024 року №10/12/24-8/2 про заборгованість ОСОБА_1 за договором №96764138000 від 09.14.2020 року, відповідно до якої заборгованість за основним боргом складає 37005 грн. 87 коп., загальна сума заборгованості - 35505 грн. 87 коп.
У даній справі №521/14210/25 ТОВ «ФК «Суперіум» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 96764138000 від 14.09.2020 року в сумі 35505 грн 87 коп.
В матеріалах справи наявні наступні документи: Договір про надання споживчого кредиту №96764138000 від 14.09.2020 року; Договір факторингу № 219 від 30.08.2021 року; Акт передач і права вимоги; Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №219 від 30.08.2021 року; Платіжне доручення № 558 від 30.08.2021; Досудова вимога; Банківська виписка за кредитним договором.
Відтак суд приходить до переконання, що у справі № 521/20143/24 та у даній справі однаковими є сторони спору, співпадають підстави позовів, а саме неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків за договором кредиту та правова кваліфікація ТОВ «ФК «Суперіум» спірних правовідносин, та додані до позовної зави такі самі документи, які на думку ТОВ «ФК «Суперіум» підтверджують їхні позовні вимоги.
Оскільки, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 березня 2025 року у справі № 521/20143/24 набрало законної сили, учасниками справи не оскаржено та не скасовано, тому встановлені під час розгляду справи судом обставини враховуються судом при постановленні рішення по справі 521/14310/25.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позов у даній справі № 521/14310/25 є тотожним позову у справі № 521/20143/24 в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 96764138000 від 14.09.2020 року у загальному розмірі - 35505 грн 87 коп .
Подання позивачем до відповідача нового позову про той же предмет і з тих же підстав, з яких ухвалено судове рішення у справі та яке набрало законної сили, фактично свідчить про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності.
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 травня 2023 року у справі № 761/1062/21 (провадження № 61-9336св22), та висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 червня 2023 року у справі справа№ 705/2978/22 (провадження № 61-689св23).
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішений у справі № 521/20143/24.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 247, 255, 260 ЦПК України суд,
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 96764138000 від 14.09.2020 року у загальному розмірі - 35505 грн 87 коп. - закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя: Поліщук І.О.