Справа № 503/822/25
Провадження №3/503/755/25
14 жовтня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Калашнікова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24 травня 2025 року о 20 год 40 хв ОСОБА_1 , по вул. Соборній в м. Кодима Подільського району Одеської області, допустив керування транспортним засобом, а саме автомобілем, марки "BMW" д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів), та відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток поштою, однак вони повернулись неврученими із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою". Тобто, судом були вичерпані всі можливості для його повідомлення про місце і час розгляду справи та забезпечення його участі у судовому засіданні.
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 з наступними змінами, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
З наведеного слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не проживає за адресою зазначеною в протоколі, не повідомивши суд про зміну місця проживання, або ж умисно не вчинив необхідних дій для отримання судової повістки.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005 року, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням вищевикладеного, слід зазначити, що ОСОБА_1 не прибув у судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення, достовірно знаючи, що матеріали відносно нього направлені до Кодимського районного суду Одеської області, поводячись пасивно та не цікавлячись справою.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи. За змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України, не є обов'язковою. За таких обставин суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу серії ЕПР1№340632 від 24.05.2025 року про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому перелічено зовнішні ознаки, які вказують на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та зазначено, що від проходження огляду на стан сп'яніння він відмовився; рапортом поліцейського в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, від надання пояснень та від підписання протоколу; відеозаписами на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки так і у медичному закладі.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності для того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Уразі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Таким чином, закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення, однак у цьому випадку, водій транспортного засобу зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя вважає, що поліцейським було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, а відтак він має нести відповідальність за вчинене правопорушення.
При вирішенні питання щодо призначення адміністративного стягнення, враховуються положення ст. 33 КУпАП, а саме характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності особи за вчинене нею правопорушення і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим порушником так і іншими особами.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області доданої до протоколу встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видавалось посвідчення водія, а відтак, до нього може бути застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП визначено, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Згідно постанови Кодимського районного суду Одеської області від 13 серпня 2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до ОСОБА_1 застосоване додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 1 рік. Вказана постанова набрала законної сили 26 серпня 2025 року.
При цьому, ч.2 ст. 317-1КУпАП передбачає, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Таким чином, невідбута частина додаткового стягнення, застосованого до ОСОБА_1 згідно постанови Кодимського районного суду Одеської області від 13 серпня 2025 року, станом на час винесення даної постанови, складає 10 місяців 10 днів.
Ураховуючи наведене, остаточне додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами слід визначити шляхом приєднання невідбутої частини стягнення, накладеного згідно постанови Кодимського районного суду Одеської області від 13 серпня 2025 року (справа № 503/702/25), до стягнення призначеного за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 1 рік, накладеного згідно даної постанови, приєднати невідбуту частину додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком 10 місяців 10 днів, накладеного згідно постанови Кодимського районного суду Одеської області від 13 серпня 2025 року, винесеної у справі № 503/702/25, та визначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік 10 (десять) місяців 10 (десять) днів.
Також роз'яснити правопорушнику, що згідно ч.3 ст. 317-1 КУпАП, якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір, у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.О.Калашнікова