Справа № 503/895/25
Провадження № 2/503/597/25
08 жовтня 2025 року
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Калашнікової Т.О.,
при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кодимського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2 , що зареєстрований 23.05.2023 року Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №38.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.05.2023 року він уклав шлюб із ОСОБА_2 . Від шлюбу мають малолітню дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння та спільних інітересів. Шлюбні відносини між ними припинені з березня 2024 року. Спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Спору про поділ майна, що є їхньою спільною власністю, немає. Між ними досягнуто угоди про утримання дитини.
В судове засідання позивач не з'явився, однак надав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання також не з'явилась, натомість надала до суду заяву, в якій зазначила, що на розірвання шлюбу погоджується, просить розглянути справу без її участі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.11.2023 року, виданого Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вбачається що 23.05.2023 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що складено відповідний актовий запис №38. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - " ОСОБА_5 ".
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.05.2023 року.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Згідно ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи обґрунтування позову, а також те, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу та подружжя проживають окремо один від одного, суд дійшов до висновку, що фактичні подружні стосунки сторони припинили та не бажають їх відновлювати. Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що позивач не бажає жити однією сім'єю з відповідачем. Збереження шлюбу буде суперечити їх спільним інтересам. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_2 не допускається.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що строк на примирення надавати недоцільно, і шлюб між сторонами належить розірвати.
Крім того, відповідно дост. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне або залишення на шлюбному прізвищі залежить виключно від волевиявлення особи, яка змінила своє дошлюбне прізвище, після розірвання шлюбу.
Статтями15,16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», передбачено, що той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.Державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові)проводиться лише стосовно громадян України. Державна реєстрація зміни імені проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи, яка досягла віку, встановленого законом, за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Отже, положенняст. 113 СК Українисвідчать про те, що відновлення дошлюбного прізвища після розірвання шлюбу є правом того з подружжя, хто змінив прізвище внаслідок шлюбу.Відтак, з врахуванням наведеного позивачем не доведено наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині повернення дошлюбного прізвища, в тому числі наявність спору щодо вказаного питання, та неможливість його вирішення в позасудовому порядку, з врахуванням вищевказаних правових норм. Тому у задоволенні позовної вимоги в частині відновлення дошлюбного прізвища відповідача відмовити.
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір у належному розмірі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №0.0.4414184099.1 від 16.06.2025 року.
Таким чином 50 відсотків судового збору, які складають 605 грн. 60 коп., підлягають поверненню позивачу на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.
Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, стягненню з нього на користь позивача підлягає 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом, що складає 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.24, ч.3 ст.105, ст.112 СК України, ст.ст. 76-81, ст.ст. 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 23.05.2023 року Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №38, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції №0.0.4414184099.1 від 16.06.2025 року, в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно квитанціїдо платіжної інструкції №0.0.4414184099.1 від 16.06.2025 року, в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Т.О. Калашнікова