Справа 688/3971/25
№ 2/688/1674/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
20 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Березюк Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позов мотивований тим, що 14.01.2025 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту №30524-01/2025. Договір підписаний електронним підписом позичальника. Відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 6400 грн строком на 120 днів, зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
25.04.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №250425, за яким ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ«ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №250425 від 25.04.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 15739,20 грн.
Також, 21.01.2025 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту №46563-01/2025. Договір підписаний електронним підписом позичальника. Відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3000 грн строком на 120 днів, зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
27.05.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №27052025, за яким ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ«ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №27052025 від 27.05.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 12240,00 грн.
З часу отримання права вимоги до відповідача штрафні санкції позивачем не нараховувалися. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в поданій позовній заяві просив розгляд справи провести у відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення
Позиція відповідача
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, на адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач вважається повідомленим про дату судового засідання, в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
29.08.2025 позивач звернувся до суду з цим позовом.
01.09.2025 суд отримав інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 09.10.2025 року.
09.10.2025 сторони до суду не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд постановив ухвалу, без оформлення окремого документа, про заочний розгляд справи, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі договорів позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Суд встановив, що 14.01.2025 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту №30524-01/2025, підписав його електронним підписом Y857, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, отримав кредитні кошти в сумі 6400 грн строком на 120 днів на умовах строковості, зворотності, платності та зобов'язалась повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Дата надання кредиту 14.01.2025. Відповідач зобов'язався погасити кредит в останній день в строку кредитування, відповідно графіку платежів. Дата погашення кредиту 13.05.2025. Відповідно до п.1.4.1 процентна ставка становить 0,98% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору. Відповідно до п.1.6 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Також відповідач електронним підписом Y857 підписав Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №30524-01/2025 та паспорт споживчого кредиту підписав електронним підписом W932.
Відповідач зобов'язань за договором не виконав, має заборгованість у розмірі 15739,20 грн, з яких 6400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2875,2 грн - сума заборгованості за відсотками, 5824 - сума заборгованості за штрафом, 640 - сума комісії за видачу кредиту.
25.04.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №250425, за яким ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ«ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №250425 від 25.04.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 15739,20 грн.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право, на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у Реєстрі божників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
21.01.2025 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту №46563-01/2025, підписав його електронним підписом Y622, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, отримав кредитні кошти в сумі 3000 грн строком на 120 днів на умовах строковості, зворотності, платності та зобов'язалась повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Дата надання кредиту 21.01.2025. Відповідач зобов'язався погасити кредит в останній день в строку кредитування, відповідно графіку платежів. Дата погашення кредиту 20.05.2025. Відповідно до п.1.4.1 процентна ставка становить 0,98% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору. Відповідно до п.1.6 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Також відповідач електронним підписом Y622 підписав Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №46563-01/2025 та паспорт споживчого кредиту підписав електронним підписом W428.
Відповідач зобов'язань за договором не виконав, має заборгованість у розмірі 12240 грн, з яких 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2940 грн - сума заборгованості за відсотками, 6000 - сума заборгованості за штрафом, 300 грн - сума комісії за видачу кредиту.
27.05.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №27052025, за яким ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ«ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №27052025 від 27.05.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 12240,00 грн.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право, на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у Реєстрі божників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, перехід від клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27052025 від 27.05.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №46563-01/2025 в сумі 12240 грн., з яких 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2940 грн - сума заборгованості за відсотками, 6000 - сума заборгованості за штрафом, 300 грн - сума комісії за видачу кредиту.
Встановлені обставини підтверджуються копіями кредитних договорів, копіями договорів факторингу, реєстрами вимог, розрахунками заборгованості, іншими матеріалами справи.
Застосовані норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1статті 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, передбачено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно дост. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 2ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина перша статті 1078 ЦК України передбачає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Мотиви та висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідач ОСОБА_1 укладав з первісними кредиторами кредитні договори №30524-01/2025 від 14.01.2025, №46563-01/2025 від 21.01.2025, за якими отримав грошові кошти в кредит, користувався ними, однак у строки встановлені договорами їх не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитними договорами, яка на підставі договорів факторингу відступлена первісними кредиторами позивачу.
Вищевказані кредитні договори укладалися дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін таких договорів виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договори укладені відповідно до вимог ч. 2.ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договори підписувалися з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв'язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відтак, укладення договорів у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він реєструвався в інформаційно-телекомунікаційних системах первісних кредиторів. Окрім цього, відповідач був вільним у виборі фінансових установ для отримання кредиту, а факт отримання коштів, підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочинів.
Відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Після підписання договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманих кредитів та сплати відповідної плати за користування ними.
Відповідно до договорів факторингу та реєстру прав вимоги, права вимоги за кредитними договорами, укладеними первісними кредиторами з ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідач не надав доказів погашення заборгованості первісним кредиторам, а тому вимоги позивача щодо стягнення тіла кредиту, відсотків та комісії є підставними.
В той же час суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за неустойкою у вигляді штрафу, в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - яка нараховується товариством на наступний деньпісля терміну сплати, встановленого у Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством України. (п.5.3 договорів №30524-01/2025 та №46563-01/2025), слід відмовити.
У позовній заяві позивач зазначив, що розмір неустойкою у вигляді штрафу за кредитним договором №30524-01/2025 становить 5824 грн, за кредитним договором №46563-01/2025 - 6000 грн.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжено, останній раз - Указом Президента України від 15.04.2025 року № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану», який затверджений Законом України від 16.04.2025 року № 4356-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 05 год. 30 хв. 07 серпня 2025 року на 90 діб.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення заборгованості за неустойкою у вигляді штрафу, що нараховується у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - яка нараховується товариством на наступний день після терміну сплати, встановленого у Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством України, яка за кредитним договором №30524-01/2025 становить 5824 грн та за кредитним договором №46563-01/2025 становить 6000 грн задоволенню не підлягають. А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №30524-01/2025 в сумі 9915,20 грн, з яких 6400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2875,2 грн - сума заборгованості за відсотками; 640 - сума комісії за видачу кредиту; за кредитним договором №46563-01/2025 - в сумі 6240 грн., з яких 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2940 грн - сума заборгованості за відсотками, 300 грн - сума комісії за видачу кредиту, а всього - 16155,20 грн.
Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався, доказів погашення кредитної заборгованості первісним боржникам та позивачу відповідач суду не надав.
Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн, ціна позову 27979,20 грн, позов задоволено на суму 16155,20 грн, тобто на 57,74%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1748,36 грн судового збору (3028/100х57,74%).
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за договором за кредитним договором №30524-01/2025 в сумі 9915,20 грн, з яких 6400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2875,20 грн сума заборгованості за відсотками; 640 сума комісії за видачу кредиту; за кредитним договором №46563-01/2025 - в сумі 6240 грн., з яких 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2940 грн сума заборгованості за відсотками, 300 грн сума комісії за видачу кредиту, а всього - 16155 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) гривень 20 копійок.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1748 (одну тисячу сімсот сорок вісім) гривень 36 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складено 20.10.2025.
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК