Справа № 686/15847/25
Провадження № 2/686/5548/25
(заочне)
13 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Продана Б. Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу № 686/15847/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 06.10.2023 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 7141793 про надання споживчого кредиту. Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту складає 10 000,00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Згідно з укладеним 27.05.2024 р. з ТОВ «Авентус Україна» договором факторингу 27.05/24-Ф, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги до боржників ТОВ «Авентус Україна», у тому числі й до ОСОБА_1 .
Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду у нього утворилася заборгованість у розмірі 50 596,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15 323,00 грн. - заборгованість за відсотками, а також відсотки за 127 календарних днів 25 273,00 грн.
На підставі викладеного, ТОВ ФК "Фінтраст Капітал" просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
10.06.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
10.06.2025 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, окрім заявленого розміру заборгованості просить також в порядку ч.ч.10,11 ст. 265 ЦПК України, органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати інфляційні втрати та 3% оічних відповідно до ст. 625 ЦК України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань в судове засідання не направляв.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, подані докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 7141793 про надання споживчого кредиту у формі електронного документу, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "А7592".
Згідно умов Договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої споживачу забезпечується через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
За змістом Договору сума кредиту становить складає 10 000,00 грн., строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка за користування кредитом 1,99 % в день, мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби.
До Договору про надання споживчого кредиту додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
ТОВ «ФК «Авентус Україна» свої зобов'язання за Договором виконало у повному обсязі, перераховано кошти на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 в розмірі 10 000.00 грн.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості по договору №7141793 від 06.10.2023 р., заборгованість відповідача становить 50 596,00 грн., з яких 10 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 15 323,00 грн. сума заборгованості за відсотками, проценти за 127 календарних днів - 25 273,00 грн.
27.05.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 27.05.2024 р., ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25 323 грн., з яких 10 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 15 323 грн. сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, договір про надання споживчого кредиту № 7141793 від 06.10.2023р. був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.
Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.
Підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Авентус Україна», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що прийняв в повному обсязі умови цього договору та зобов'язався виконувати його умови.
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 000,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Також позовні вимоги в частині стягнення процентів за договором № 7141793 про надання споживчого кредиту від 06.10.2023 р. є обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3.2 Договору до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів вказана в графіку платежів. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Згідно п.3.3 договору у випадку повного дострокового повернення кредиту, споживач повинен сплатити проценти нараховані на дату повного дострокового повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом. У випадку часткового дострокового повернення кредиту, споживач повинен сплатити проценти нараховані за користування кредитом до дати такого часткового повернення кредиту (включно), в порядку передбаченому п.5.3 договору. При цьому після здійснення такого часткового повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов'язань споживача зі сплати процентів, розмір яких вказаний в графіку платежів у бік зменшення, на умовах та в порядку, передбачених в п.5.2 договору.
Згідно п.3.4 розмір процентної ставки встановлений в п.1.5 договору залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду товариству, що застосування зниженої процентної ставки відповідно до п.п.1.5.1 договору залежить від того чи отримає споживач індивідуальну знижку від товариства та скористається своїм правом на її використання на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання споживач погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не може вважатись односторонньою зміною умов договору, оскільки умови про застосування різних процентних ставок за цим договором чітко визначені домовленістю сторін. Усі умови застосування знижки визначені даним договором та не вимагають підписання сторонами будь-яких інших документів.
Отже, нарахування процентів за договором № 7141793 від 06.10.2023 р. погоджено сторонами, відбулось на підставі умов договору та вимог законодавства.
Відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договору.
Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорах терміни.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву не подав, контррозрахунку заборгованості також не надав.
Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений договір про надання споживчого кредиту №7141793 від 06.10.2023 р., за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договорами строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів своєчасного повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту та відсотків матеріали справи не містять.
У зв'язкуіз чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 25 323 грн., яка складається з тіла кредиту 10 000,00 грн. та процентів 15 323 грн.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованих відсотків за 127 календарних днів в розмірі 25 273 грн., суд зазначає наступне.
Позивачем нараховано відсотки за 127 календарних днів (27.05.2024 - 30.09.2024) в межах строку відповідно до наступного: 10 000,00 грн. х 1.99%= 199 грн. х 127 календарних днів = 25 273,00 грн.
Нарахування процентів за користування кредитними коштами виданими в рамках кредитного договору, здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.
Крім того, згідно п. 1.1. договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Таким чином, позивач, як правонаступник ТОВ «Авентус Україна», мав право нарахувати проценти у межах строку договору.
Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не подано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків в сумі 25 273,00 грн., нарахованих за період з 27.05.2024 по 30.09.2024 підлягають задоволенню.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000.00 грн. надано договір № 10/12-2024 від 10.12.2024 року про надання правової допомоги; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024р.; ордер на надання правничої допомоги; свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності.
Вказані докази є належними та допустимими щодо понесення позивачем витрат у сумі 10 000,00 грн. на професійну правничу допомогу (ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Таким чином, на користь позивача слід стягнути 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки відповідач в судове засідання не з'являвся, заперечень щодо розміру правничої допомоги та клопотання про її зменшення не надавав.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422,40 грн.
Щодо уточнених вимог про зазначення в рішенні суду про стягнення в порядку частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України з відповідача 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду, то суд приходить до висновку, що вони не підлягають до задоволення.
Так, частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Частинам десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у рішенні суду. Зокрема врегульовано, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Правила частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з'ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.
Правова мета приписів частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України передусім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов'язання після того, як було ухвалено судове рішення.
Формулювання вказаних норм процесуального права визначають право, а не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для застосування приписів частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України та вважає такі вимоги передчасними. На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня 15, оф. 118/2) заборгованість за кредитним договором №7141793 в розмірі 50 596,00 грн., з яких 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредита; 15 323,00 грн. - заборгованість за відсотками, 25 273,00 грн. відсотки за 127 календарних днів; 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2 422,40 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного тексту рішення 21.10.2025 року.
Суддя: