Справа №766/15373/25 н/п 2-а/766/488/25
21 жовтня 2025 року
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом адвоката Білецького Олексія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Сектора поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови по справі про адміністративне стягнення,-
Адвокат Білецький Олексій Васильович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Сектора поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови по справі про адміністративне стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26 вересня 2025 року поліцейський Сектору поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області склав постанову серії ЕНА №5808039 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 керуючи автомобілем здійснив зупинку автомобіля ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, під час зупинки не увімкнув світловий покажчик повороту чим порушив пп. 15.9 ПДР, п. 9.2 ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед початком руху і зупинкою.
Позивач не погоджується із постановою від 26.09.2025 року, оскільки відсутні підстави зупинки транспортного засобу позивача та постанова від 26.09.2025 року так само не містить посилання на конкретний пункт ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». За відсутності підстав зупинення транспортного засобу, всі подальші дії працівників поліції щодо накладення на Позивача адміністративного стягнення є неправомірними. Також у постанові від 26.09.2025 року не зазначено за яких обставин та як саме виявлено дані нібито порушення. Так само оскаржувана постанова не містить жодних конкретних обставин вчинених порушень, а зазначене формулювання є надто узагальненим. Зазначив, що ОСОБА_1 не зупинявся в межах обмежених 10 метрів від виїзду з прилеглої території. У постанові від 26.09.2025 року навіть не зазначено, до чиєї/якої прилеглої території це був виїзд. Жодних замірів від транспортного засобу до прилеглої території на місці його зупинки поліцейськими не проведено, що, відповідно, і не зафіксовано у постанові. Щодо не увімкнення під час зупинки світлового покажчика повороту, то зазначене так само не відповідає дійсності. Враховуючи викладене, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поліцейського Сектору поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 26 вересня 2025 року серії ЕНА №5808039, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 510,00 грн на підставі ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення? та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнути сплачений судовий збір.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.10.2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви в якій просили розглянути справу без їх участі, задовільнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Пунктом 1 ст.9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.15.9 «и» ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до п.9.2 «а» ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.
За порушення даного пункту ПДР передбачена відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Згідно до частини 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.09.2025 року серії ЕНА №5808039, винесеною поліцейським Сектору поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Музика В.А. відносно ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за те, що 26.09.2025 року о 11:17:51год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в с. Новоархангельськ по вул. Центральній, 45, здійснив зупинку автомобіля ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території. Під час зупинки не увімкнув світловий покажчик повороту чим порушив п.п.15.9 «и» ПДР України, об'єднано згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, чим порушив п.9.2 «а» ПДР України.
Як вбачається із п.7 зазначеної постанови, до постанови додаються: відео з нагрудної камери №11, однак до матеріалів справи не долучено.
Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч. 1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, суд звертає увагу, що у матеріалах справи належні та допустимі докази на підтвердження самого факту вчинення вищезазначеного адміністративного правопорушення відсутні.
При цьому, сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.
Згідно висновкам викладених у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року справа № 177/525/17(2-а/177/23/17) Суд відхиляє доводи скаржника про правомірність оскаржуваної постанови, у зв'язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем не заперечується, оскільки уважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
В силу принципу презумпції невинуватості, гарантованого ч. 3 ст. 62 Конституції України, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідач не надав до суду жодних доказів на спростування доводів позивача та будь - яких інших доказів на підтвердження протиправності та умислу ч.2 ст. 122 КУпАП.
У даній справі, крім висновків відповідача, який склав постанову серія ЕНА №5808039 від 26.09.2025 року, що суперечить вимогам положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання, відсутні будь-які допустимі докази на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, у зв'язку із чим, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним, а тому постанова серії ЕНА №5808039 від 26.09.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог статті 139 КАС України, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 122, 222, 247, 251, 252, КУпАП, ст.ст. 6 , 8, 9, 72, 77, 242, 243-246, 262, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов адвоката Білецького Олексія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Сектора поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови по справі про адміністративне стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №5808039 від 26 вересня 2025 року, винесеної поліцейським Сектору поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.?
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП
Стягнути з Сектора поліцейської діяльності №3 (смт. Новоархангельськ) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40799100, адреса 26100, Кіровоградська область, Голованівський район, с-ще Новоархангельськ, вул. Слави, буд. 19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 484,48 грн.(чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок)??.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна