Справа № 591/10876/25 Провадження № 3/591/3268/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Басова В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серія ЕПР 1 № 459290 від 20.09.2025 року, складеного інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальону УПП в Сумській області лейтенантом поліції Сіренко С.М., відносно ОСОБА_1 , що 20.09.2025 року о 01:16:32 в м. Суми проспект Свободи, 50 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного придладу газоаналізатора Alcotest Drager 6810, результат 0,38 проміле тест 2387. З результатом згоден. Від керування відсторонений, чим порушив п.2.9а «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник (зацікавлена особа) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.
За таких обставин, та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог статті 268 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі вказується суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При складенні протоколу особі, яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року- докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально - процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Ч. 1 ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби.
Законом України Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці № 2839-ІХ від 13.12.2022 року КУпАП було доповнено спеціальною нормою ст. 266-1 Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції .
Тобто, направлення/огляд зазначених осіб на стан алкогольного сп'яніння має відбуватися лише у відповідності до цих положень Кодексу.
Так, згідно з ч. ч. 2, 4, 5, 6, 7 та 8 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного сп'яніння та виконують обов'язки військової служби, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) , іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок направлення військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного сп'яніння та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Наведені норми КУпАП також кореспондуються із положеннями Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 515 від 10.10.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2016 року за № 1429/29559 (п. 7 гл. 3 розд. VIII) .
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби унормовано положеннями Закону України Про військовий обов'язок і військову службу № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, зокрема, на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника) .
З відеозапису, який доданий до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 знаходився у формі військовослужбовця ЗСУ, та останній повідомив працівника поліції, що він відвіз хлопців на бойову позицію та повертався назад..
Водночас, встановивши, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, співробітники поліції провели огляд на місці зупинки транспортного засобу, не будучи уповноваженими на те особами, а він підлягав, у разі виявлення ознак сп'яніння, огляду в іншому порядку, встановленому для військовослужбовців. Відтак протокол як доказ є недопустимим і не може бути використаний судом.
Адміністративне правопорушення, вчинене військовослужбовцем, тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену гл. 13-Б (військові адміністративні правопорушення) КУпАП.
Таким чином, враховуючи статус суб'єкта відповідальності, вчинене правопорушення не підлягає правому регулюванню за правилами гл. 10 Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку КУпАП, на підставі якої співробітниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм ОСОБА_1 вимог п/п а п. 2.9. Правил дорожнього руху.
Положеннями ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Зважаючи, що у відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби та враховуючи норми ст. 172-20 КУпАП щодо притягнення до відповідальності військовослужбовця за виконання ним обов'язків військової служби в стані сп'яніння, військовослужбовець підлягає притягненню до адміністративної відповідальності саме за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, а не за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись до ч. 1 ст 130 , ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя В.І.Басова