Справа № 591/9888/25 Провадження № 3/591/2907/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Басова В.І., з участю представника ОСОБА_1 -адвоката Шевченка Д.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серія ЕПР 1 № 431327 від 22.08.2025 року складеного інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальону УПП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Федіним Р. М, відносно ОСОБА_1 , що 22.08.2025 року о 22:44:00 в м. Суми проспект Михайла Лушпи, 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Terrano д.н.з. № НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду, відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в найближчому закладі охорони здоровя, КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився. Від керування відсторонено, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
17 жовтня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С надійшли клопотання :
- про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису;
- про витребування дозвільних документів щодо спеціального приладу вимірювальної техніки, за допомогою якого пропонувався огляд ОСОБА_1 , у виді сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки;
- про визнання доданих до справи відеозаписів недопустимими та неналежними доказами, оскільки в порушення вимог законодавства, відеозапис вівся небезперервно та не з самого початку спілкування поліції з ОСОБА_1 , а також не до його завершення, що вказує на його неповноту та порушення Наказу №1026;
- про визнання процедури огляду на встановлення стану сп'яніння такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а її результаттів-недійсними, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - ОСОБА_1 , є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов'язки військової служби, і проведення його огляду ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП, знаходження біля транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи можливо в нетверезому стані, не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. На відеозаписі з долученого до матеріалів справи диску не зафіксовано руху транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_1 , який на початку включення нагрудних бодікамер працівників поліції просто перебуває біля автомобіля разом зі своїми побратимами та реальним водієм авто. Будь-який належний та допустимий доказ керування транспортним засобом у матеріалах справи відсутній. Факт керування працівниками поліції не зафіксований, а включення нагрудної камери відбулося з порушенням вимог ст. 251 КУпАП та Наказу № 1026, оскільки відеозапис не здійснювався з моменту початку виконання службових обов'язків чи операції. Відео повинно відображати сам факт вчинення правопорушення та факт руху, керування і зупинки транспортного засобу, а не складання матеріалів справи. У даній ситуації зі сторони ОСОБА_1 відсутні подія адміністративного правопорушення і, відповідно, вина особи.
- про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому зазначає, що ОСОБА_1 на даний час перебуває на військовій службі у лавах ЗСУ, є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов'язки військової служби, і проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП. ОСОБА_1 виконує обов'язки військової служби та є спеціальним суб'єктом, його дії повинні були бути кваліфіковані за спеціальною нормою - ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а не за загальною та враховуючи наявність спеціального статусу військовослужбовця, протокол про адміністративне правопорушення складений неуповноваженою особою - працівником поліції.
Спеціальним суб'єктом жодні матеріали відносно ОСОБА_1 не складалися та до суду не надавалися, хоча працівники поліції були обізнані у необхідності виклику ВСП у ЗСУ: "Можеш позвонить у ВСП, хай їдуть».
Відеозапис додано неуповноваженою на те особою, тобто не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Відеозапис вівся небезперервно та не з самого початку спілкування поліції з ОСОБА_1 , а також не до його завершення, що вказує на його неповноту та порушення Наказу № 1026.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у ньому відсутня позначка технічного пристрою відеофіксації, за допомогою якого були отримані відеозаписи “ІМС_4293.МР4» та “ІМС 4294.МР4», і, переглядаючи їх, також не представляється за можливе їх ідентифікувати та отримати інформацію щодо походження. Відтак, неможливо встановити з якого технічного пристрою походять обумовлені вище наявні на відеодиску відеозаписи.
Транспортний засіб був зупинений працівниками поліції безпідставно, оскільки жодних доказів наявності порушень ПДР до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено. Постанова за порушення ПДР не складалась. Наявними відеозаписами законність підстав для зупинки автомобіля не підтверджується.
Знаходження біля транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи можливо в нетверезому стані, не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
На відеозаписі з долученого до матеріалів справи диску не зафіксовано руху транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_1 , який на початку включення нагрудних бодікамер працівників поліції просто перебуває біля автомобіля разом зі своїми побратимами та реальним водієм авто. Будь-який належний та допустимий доказ керування транспортним засобом у матеріалах справи відсутній.
Жодних доказів того, що ОСОБА_1 є водієм та керує транспортним засобом суду не надано. У матеріалах справи відсутній відеозапис з камер працівників поліції чи інший будь-який доказ, який би підтверджував факт руху та керування особою, яка притягається до відповідальності, транспортним засобом. Факт керування транспортним засобом не доведений, статус водія відсутній. В наявних у матеріалах справи відеозаписах, де беззаперечно видно, що водієм є зовсім інша особа, а не ОСОБА_1 , оскільки ця особа, на відміну від ОСОБА_1 , постійно знаходиться біля автомобіля, відчиняє та зачиняє водійські двері, бере з салону транспортного засобу зі сторони водія свої особисті речі, користується безпосередньо ключами від авто, а потім взагалі його зачиняє (відеозапис С1ір-0 на 22:53:00).
Поліцейські перед тим як пропонувати незаконний огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння не повідомили ОСОБА_2 про ніби-то наявність в останнього конкретних ознак сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що він перебуває у стані сп'яніння. Зазначення працівниками поліції у матеріалах справи однієї ознаки сп'яніння само по собі не свідчить про її наявність у особи.
З відео, взагалі не вбачається, що працівник поліції належним чином, тобто у відповідності до вимог зазначених вище НПА, запропонував ОСОБА_1 огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Натомість працівник поліції запитує: “Тест пройдете?». Таким чином не представляється за можливе встановити, що саме під цим запитанням мав на увазі поліцейський: чи то огляд на місці зупинки, чи то огляд у найближчому закладі охорони здоров'я, чи то зовсім іншу процедуру огляду.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема, наявні відеозаписи, не містять відомостей, що ОСОБА_1 роз'яснено порядок застосування приладу “Drager Alcotest», за допомогою якого пропонувався огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння. Загальна процедура огляду взагалі не повідомлена та не роз'яснена.
Після пропозиції проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, в разі відмови особи від такого огляду, працівнник поліції зобов'язаний роз'яснити право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а також наслідки відмови від такого. В той же час вказаний порядок огляду на стан сп'яніння був порушений.
Співробітниками поліції не було дотримано встановленого законодавством порядку проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим діяння останнього не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 про відповідальність за наслідки його ніби-то відмови від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я. Не повідомили також, що той має право не погодитися з результатами тестування на місці зупинки транспортного засобу та пройти повторний огляд у лікаря нарколога у закладі охорони здоров'я. Натомість поліцейський повідомляє: “...якщо відмовитесь від лікарні, тоді буде зафіксовна просто відмова і все...»
З урахуванням вищевикладеного просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
17 жовтня 2025 року від представника представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. надійшло клопотання про долучення письмового пояснення ОСОБА_1 до справи, в якому останній зазначає, що він категорично не згоден зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими матеріалами справи.
Працівниками поліції порушенна процедура його огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, оскільки вона проведена не у відповідності до спеціальної норми-статті 266-1 КУпАП «Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Він на даний час перебуває на військовій службі, є учасником бойових дій та задіяний до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Отже має спеціальний статус військовослужбовця та виконує бойові завдання на території проведення бойових дій. 22.08.2025 під час спілкування з працівниками поліції жодної посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління ВСП, не було взагалі.
Відеозапис, доданий працівниками поліції, суд не може визнавати допустимим доказом, оскільки він долучений неуповноваженою на те особою, тобто не посадовою особою ВСП. Факт отримання таких відеозаписів суперечить положенням ст. 266-1 КУпАП.
Вважає, що у додаванні до справи відеозаписів відбувалось втручання сторонніх осіб, що виразилось у нарізці відеокадрів з оригінального відеозапису, і як наслідок - відеокадри, які свідчать про ніби-то його винуватість додані до матеріалів даної справи, а відеокадри, на яких видно, що транспортним засобом керував взагалі не він, а інша особа (його побратим) - до суду не потрапили.
На відеозаписі з долученого до матеріалів справи диску не зафіксовано руху транспортного засобу під його керуванням, а він на початку включення нагрудних бодікамер працівників поліції звісно просто перебував біля автомобіля разом зі своїми побратимами та реальним водієм авто.
Водієм автомобіля є зовсім інша особа, а не він. Його побратим, який і був водієм, на відміну від нього, який не має відношення до керування, постійно знаходився біля автомобіля, а перед зупинкою поліцією ним керував, відчиняв та зачиняв водійські двері, брав з салону транспортного засобу зі сторони водія свої особисті речі, користувався безпосередньо ключами від авто, а потім взагалі його зачинив. Спілкуючись із поліцією, він постійно заперечував факт керування транспортним засобом та говорив “так не я ж за рульом був», а потім постійно про це повторював та звертав увагу поліцейських - “так не я ж за рульом був, він був», “а я за шо? В нього ключі, він водій», “не я за рульом був!» - показуючи на свого побратима, тощо. Дані його слова підтверджуються наявним відеозаписами. Що реальний водій автомобіля, який є на відеозаписах, підтверджує цю інформацію: “Ти ж за рульом не був!», звертаючись до нього, “Він переліз із задньої сідушки і вийшов через двері» - пояснював поліції його побратим - водій, оскільки задні двері в автомобілі не працюють і “виліз» він через пасажирські передні двері. Отже, він не був водієм, а тому переконаний, що жодного правопорушення не вчинив.
На підставі вищевикладеного він вважає, що у його діях відсутній юридичний склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, поліцейські порушили процедуру огляду, а тому просить суд закрити справу.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 -адвокат Шевченко Д.С . підтримав надані клопотання .
Заслухавши адвоката Шевченка Д.С., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі вказується суть адміністративногоправопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При складенні протоколу особі, яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року- докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально - процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами
Статтею 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема відповідно до частини першої статті 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
При цьому суд зазначає, що в статті 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.
Таким чином, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому статтею 266 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає заборону керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Випадки, коли поліцейський може зупиняти транспортний засіб визначені ст.35 Закону України «Про національну поліцію», зокрема у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. При цьому поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР№ 431327, матеріалів доданих до нього та переглянутого відеозапису не вбачається, що стало підставою для зупинки транспортного яким начебто керував ОСОБА_1 , та які порушення Правил дорожнього руху України він здійснив. Матеріали справи не містять відомості про притягнення або звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, що покладено як підставу зупинки.
Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02 , «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Як убачається з матеріалів справи, 22.08.2025 року о 22:44:00 в м. Суми проспект Михайла Лушпи, 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Terrano д.н.з. № НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду, відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в найближчому закладі охорони здоровя, КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився однак матеріали справи не містять будь-яких беззаперечних, належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 саме керував транспортним засобом. Інших доказів на підтвердження фактів, викладених у протоколі суду не надано.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Така вимога уповноваженого органу повинна бути законною.
Відповідно до приписів ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного чи іншого сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.12 розділу ІІ даної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебувають підвпливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ,і проведення такого огляду» постановлено: Міністерству охорони здоров'я вжити заходів для розширення мережі закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння».
Пунктами 2, 3, 4, 5 вказаного Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря- фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Аналогічна норма міститься в п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Пунктом 8 цієї Інструкції передбачено, що направлення водія транспортного засобу до лікаря закладу охорони здоров'я здійснюється із оформленням письмового направлення, форма якого наведена у додатку 1 цієї Інструкції.
В Направленні на огляд в медзаклад зазначено, що «Особу на огляд у заклад охорони здоров'я доставив інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальону УПП в Сумській області ст. л-т поліції Федіна Роман Миклайович СМП 013024», при перегляді відеозапису вбачається, що відомості про доставлення на огляд в медзаклад ОСОБА_1 відсутні.
При перегляді відеозапису встановлено, що таке направлення ОСОБА_1 не вручалось
Пунктами 3, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735, визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
-порушення координації рухів;
-порушення мови;
-тремтіння пальців рук;
-різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
-поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час перегляду відеозапису, який надано суду як доказ, встановлено, що поліцейським не проводився огляд на ознаки алкогольного сп'яніння, та таких даних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не вбачається. Матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, тобто, не було правових підстав для направлення вказаної особи для проходження медичного огляду на предмет виявлення такого сп'яніння.
Відповідно до ч.1 ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене зокрема ч 1-4 ст. 13 КУпАП працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від керування відсторонений, однак в матеріалах справи відсутній відповідний документ про отримання транспортного засобу іншою особою або що транспортний засіб був затриманий в порядку ст. 265-2 КУпАП
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що по справі прийнято рішення про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, то вважаю недоцільним задовольняти клопотання адвоката Шевченка Д.С про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису та про витребування дозвільних документів щодо спеціального приладу вимірювальної техніки, за допомогою якого пропонувався огляд ОСОБА_1 , у виді сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, оскільки на висновки суду вони не вплинуть .
Керуючись до ч. 1 ст 130 , ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя В.І.Басова