Справа № 944/4494/25
Провадження №2/944/2011/25
/заочне/
21.10.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтранст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1449174 від 19.02.2024 року у розмірі 27149.88 грн, з яких: сума кредиту - 2999,99 грн, сума процентів за користування кредитом - 21074.89 грн, нараховані позивачем проценти - 3075 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19 лютого 2024 року між ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №1449174 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується надати споживачу кредит у гривнях, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 3000 грн, строк кредиту 350 днів, з 19.02.2024 року по 03.02.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Відповідно до п. 2.1 Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» своє зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит у сумі 3000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. Відповідно до реквізитів Договору №1449174 від 19.02.2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «К697». Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулося через систему Pay Tech, на підставі укладеного договору. Пунктом 3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору. Відповідно до п. 5.1. договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.5.3 Договору. У період з 19.02.2024 по 24.12.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора у розмірі 1537.51 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0.01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1537.50 грн, що свідчить про визнання ним боргу. 24.12.2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №24122024. Згідно вказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1449174 від 19.02.2024 року. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому позивач просить стягнути на його користь заборгованість у сумі 27149.88 грн, судові витрати у розмірі 2422.40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 28.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак у позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з'явився, поштове повідомлення повернулось з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Водночас суд зазначає, що відповідач повідомлявся про час та місце проведення судового розгляду, шляхом надіслання судової повістки на електронну пошту, зазначену у позовній заяві.
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 КПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач ОСОБА_1 причини неявки в судові засідання не повідомив, відзиву на позов не подав.
Враховуючи те, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст.280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21 жовтня 2025 року, є дата складення повного судового рішення 21 жовтня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 19 лютого 2024 року між ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №1449174 про надання споживчого кредиту.
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису.
Відповідно до реквізитів Договору №1449174 від 19.02.2024 року, укладеного між ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «К697».
На умовах, встановлених Договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривнях (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:
Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3000 грн.
Згідно із п. 1.4 договору строк кредиту 350 днів: з 19.02.2024 року по 03.02.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.
Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа платіжного провайдера - ТОВ "ПЕЙТЕК".
Укладаючи кредитний договір, сторони передбачили нарахування процентів на наступних умовах:
згідно з п.3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт";
пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2.5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору.
Відповідно до п. 5.1 договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.5.3. договору.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №1449174 від 19.02.2024 року у період з 19.02.2024 року по 24.12.2024 року включно відповідачем було здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 0.01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 1537.5 грн.
24.12.2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» уклали Договір факторингу №24122024.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №№1449174 від 19.02.2024 року.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За п. 1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, відповідачем належно не виконувалися зобов'язання по поверненню позичених коштів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №1449174 від 19.02.2024 року становить 25574,88 грн., яка складається з тіла кредиту - 2999,99 грн., нарахованих процентів - 21074,89 грн, штрафні санкції 1500 грн (в подальшому стороною позивача не зараховуються до загальної суми заборгованості).
Доказів погашення наявної заборгованості як первинному так і новому кредиторам матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Відповідно п.1.4 Договору строк кредиту складає 350 днів з 19.02.2024 по 03.02.2025 року. Станом на дату укладання Договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 року строк дії Договору №1449174 від 19.02.20214 року не закінчився, а тому в межах вказаного строку у період з 25.12.2024 року по 03.02.2025 року здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 3075 грн (2999,99*2,5%=75грн*41 календарний день = 3075 грн).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомостей про відсутність такої, суд, ухвалюючи рішення у справі, приймає вказаний розрахунок позивача як належний та допустимий доказ.
Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами, незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку за договором та не повернув позику в строки, передбачені кредитним договором, однак відповідач умов договору не виконав.
Враховуючи те, що відповідач не подав спростування, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Що стосується стягнення з відповідача в користь позивача витрат понесених на надання професійну правничу допомогу,то суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1 - 3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 915/1654/19.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду представником позивача було подано такі письмові докази: копія Договору про надання правової (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; заявку №10044 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, рахунок на оплату №10044-12/08-2025 від 12.08.2025 року на загальну суму 10000грн, акт №10044 прийому-передачі робіт від 12.08.2025 року, в якому вказані найменування робіт: зустріч адвоката з клієнтом - 440грн., дослідження наданих клієнтом документів - 840грн., аналіз чинного законодавства - 440грн., підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання - 840грн., письмова юридична консультація - 840грн., проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання письмових доказів - 840грн., складання позовної заяви - 1640грн., складання та оформлення інших документів, додатків до позовної заяви - 840грн., складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи - 1640грн., представництво інтересів під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі і участь в судових засіданнях - 1640 грн, разом 10 000 грн.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у даній справі з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5000грн.
Згідно положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 258-259, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №1449174 від 19.02.2024 року в розмірі 27149 (двадцять сім тисяч сто сорок дев'ять) гривень 88 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 21.10.2025 року.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 118/2.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія КОНДРАТЬЄВА