Справа № 944/1059/25
Провадження №2/944/1139/25
(ЗАОЧНЕ)
15.10.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 04.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №34802.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5000 грн. на споживчі потреби, а позичальник зобов'язується, повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у договорі.
Пунктом 3.1.2.Договору, передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом. Кредитор належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
Згідно з умовами договору позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.
27.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №2702-20/02, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» отримало право вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за Договором №34802 від 04.11.2019 р.
10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» було укладено Договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» отримало право вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за Договором №34802 від 04.11.2019 р.
Таким чином, ТзОВ «Колект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №34802 від 04.11.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18405,86 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 4995грн., заборгованість за нарахованими процентами
на дату відступлення права вимоги - 9890,10грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 3520,76 грн.
Просить заявлені позовні вимоги задовольнити. Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором №34802 від 04.11.2019 у розмірі 18405,86 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн.
Представник позивача ТзОВ «Колект Центр» в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду клопотання, в якому просить розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду. Відзив від відповідача, на адресу суду не надходив.
Як вбачається, з позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , саме на ці адреси були скеровані виклики в судове засідання. Рекомендований лист з повісткою про виклик в судове засідання на 09год. 40хв. 15.10.2025, повернутий, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так як відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання не з'явився повторно в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч.3 ст.131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подав відзиву, від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у відсутності відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи та згідно ч.6 ст.128, ст.280 ЦПК України, постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник.
Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Із змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦКУкраїни за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.3 ст.1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно зі ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, 04.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №34802.
Відповідно до п.2.1.Договору, кредитодавець надав позичальнику в кредит грошову кошти у розмірі 5000 грн. на споживчі потреби, що підтверджується платіжним дорученням №CRD_132522 від 04 листопада 2019року.
Позичальник зобов'язується, повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у договорі.
Пунктом 3.1.2.Договору, передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом. Кредитор належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
Згідно з умовами договору позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором
27.02.2020року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №2702-20/02, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» отримало право вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за Договором №34802 від 04.11.2019 р.
10.01.2023року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» було укладено Договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» отримало право вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за Договором №34802 від 04.11.2019 р.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання фінансового кредиту. Зазначений договів недійсним не визнано.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як передбачено ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Також, згідно ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення ним отриманих у кредит коштів у повному обсязі зі сплатою відсотків за користування кредитом, у межах визначеного сторонами строку кредитування як первісному кредиторові, так і новим кредиторам. Наданий позивачем розрахунок заборгованості таких даних не містить.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання за договором №34802 від 04.11.2019р. в повному обсязі, а тому з нього на користь позивача, як правонаступника кредитора у зобов'язанні слід стягнути заборгованість за кредитом.
Визначаючи розмір заборгованості за процентами за кредитним договором №34802 від 04.11.2019р., суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем та отриманий від первісного кредитора умовам самого кредитного договору з огляду на узгоджений сторонами порядок нарахування процентів та їх розмір, строк, протягом якого таке нарахування проведене.
Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом №34802 від 04.11.2019р., що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості станом на день підготовки позову, становить 18405,86 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 4995грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9890,10грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 3520,76 грн.
Зважаючи на те, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором слід задовольнити.
Судові витрати в цій справі складаються з судового збору та витрат на надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до положення ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з п.3 ч.2 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000грн.
На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір №02-09/2024-8 про надання правової допомоги від 02 вересня 2024року, заявку про надання юридичної допомоги, акт про надання юридичної допомоги, тарифи послуги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, в сумі 9 000грн. є завищеним, враховуючи категорію, складність справи.
Відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 7 000 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити. Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором №34802 від 04.11.2019 у розмірі 18405,86 грн.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000грн.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлено в разі пропуску строку з інших причин.
Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https:/tk.lv.соurt.gоv.ua/
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»
юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, 3 офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1
зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 .
Суддя: Швед Н.П.