Справа № 944/4430/25
Провадження №2/944/1998/25
/заочне/
21.10.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судового засідання Шандрук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2766745 від 09.09.2020 у розмірі 19592,42 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 3002 грн, заборгованості за процентами - 15790.42 грн, заборгованості за комісією - 800 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.09.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2766745. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у визначеному договором розмірі. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав та не вніс кошти на повернення кредиту. Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, договір набув чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. 14.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог №68-МЛ. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2766745 від 09.09.2020 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 становить 19592,42 грн, зокрема заборгованість за тілом кредиту - 3002 грн, заборгованості за процентами - 15790.42 грн, заборгованості за комісією - 800 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн. Просить стягнути заборгованість за кредитним договором в примусовому порядку.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 28.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з'явився, поштове повідомлення повернулось з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Водночас суд зазначає, що відповідач повідомлявся про час та місце проведення судового розгляду, шляхом надіслання судової повістки у додатку «Viber» на номер телефону та електронну пошту, зазначені у позовній заяві.
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 КПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач ОСОБА_1 причини неявки в судові засідання не повідомив, відзиву на позов не подав.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21.10.2025 року, є дата складення повного судового рішення 21.10.2025 року.
Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
09.09.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2766745, згідно з п. 1.1 якого позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений у п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти в сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, згідно п. 1.4 Договору, до 24.09.2020 року.
Договір підписано одноразовим ідентифікатором 16432.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. Згідно із п. 1.3 Кредит надається строком на 15 днів, з 09.09.2020 року. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 24.09.2020 року.
Відповідно до п.1.5. Договору загальні витрати позичальника за кредитом складає 2000 грн та 1.217% річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені п.п.1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за кредитом складає 6000 грн.
Згідно з п.1.5.1. Договору комісія за надання кредиту 800 грн, яка нараховується за ставкою 20% від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом 1200 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, тим процентної ставки - фіксована.
Пунктом 2.1 Договору, визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Пунктом 2.2.2 Договору визначено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3.
Згідно із п.3.3.2. Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.
Пунктом 6.2 передбачено, що розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству.
Відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до договору про споживчий кредит №2766745 від 09.09.2020 року, встановлено: дата видачі кредиту 24.09.2020 року, сума кредиту 4 000 грн; комісія за надання кредиту 800 грн, проценти за користування кредитом 1200 грн, разом 6000 грн.
Згідно з платіжним дорученням №27711421 від 09.09.2020 ТОВ «Мілоан» згідно договору №2766745 перевело грошові кошти у сумі 4000 грн ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , на кредитний рахунок № НОМЕР_2 .
За кредитним договором №2766745, станом на 14.05.2021 року заборгованість ОСОБА_1 становить 19592,42 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3002 грн; 800 грн - комісії, прострочена заборгованість за відсотками - 15790,42 грн, які були нараховані після надання кредиту та підтверджуються відомістю про щоденні нарахування та погашення заборгованості з 31.10.2020 по 21.12.2020.
14.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог №68-МЛ.
Відповідно до платіжної інструкції №30435 від 14.05.2021 ТзОВ «ФК «Кредит-капітал» здійснено переказ коштів ТзОВ «Мілоан» за відступлення прав вимоги №68-МЛ від 14.05.2021 без ПДВ у розмірі 6132041,67 грн.
Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2766745 від 09.09.2020, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №86-МЛ від 14.05.2020.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №86-МЛ від 14.05.2021, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19592,42 грн., з яких: 3002 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15790.42 грн - заборгованість за процентами, 800 грн - заборгованість за комісією.
12.08.2025 року ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" надіслало ОСОБА_1 претензію про повернення заборгованості за кредитним договором та повідомлення про те, що 14.05.2021 між TОВ «MIЛOAН та ТОВ «Фiнacова Koмпанія «Кредит-Kaпітaл» відповідно до чинного законодавства України укладено Договір відступлення прав вимоги. №86-МЛ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2766745 від 09.09.2020, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .
Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором №2766745 від 09.09.2020, отже є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «; Про електронну комерцію».
Зокрема, норми Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», визначають правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов'язки суб'єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Так, згідно ч.2 ст.16 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов'язаних з цими послугами. Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності.
Положеннями ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1)надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Також, відповідно до ч.ч.12-13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з положеннями ст.ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зі змісту Кредитного договору №2766745 від 09.09.2020 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов'язків сторін.
Судом встановлено, що відповідач належним чином своїх зобов'язань не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором перед кредитором, яка станом на дату звернення з позовом до суду складає 19592.42грн., з яких: 3002 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15790.42 грн - заборгованість за процентами, 800грн - заборгованість за комісією.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечень проти позову не надав, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором відповідачем не спростовано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" слід задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором №2766745 від 09.09.2020 року в розмірі 19592,42 грн.
Щодо вимог про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач подав договір №0107 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, акт №618 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 05.08.2025 року, детальний опис наданих послуг до акту №618 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, які складаються з: надання усної консультації - 30хв, ознайомлення з матеріалами справи - 2 год, погодження правової позиції клієнта у справі - 30хв, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год 30 хв, подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт, всього 6 год 30 хв на загальну вартість 8000 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 4000,00 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 81, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2766745 від 09 вересня 2020 року у розмірі 19592 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дні) гривні 42 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 21.10.2025.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія КОНДРАТЬЄВА