Справа № 554/9130/25 Номер провадження 22-ц/814/3796/25Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
21 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.
за участю секретаря Сальної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» про зобов'язання вчинити дії та про заборону поховань
за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 липня 2025 року,
У червні 2025 року позивач звернулась до місцевого суду із вказаним позовом.
Разом з позовною заявою позивачем одночасно подано заяву про забезпечення позову шляхом вжиття заходів щодо заборони КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» здійснювати поховання, підпоховання або допоховання в секторах 9-22 на Затуринському кладовищі м. Полтава на відстані меншій, ніж 300 метрів до житлових будинків, розташованих в с. Затурине Полтавського району Полтавської області, у тому числі до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданої заяви зазначала, що на Затуринському кладовищі в м. Полтава, що розташоване поряд із будинком позивача та будинками інших мешканців с. Затурине, здійснюються поховання, при цьому поховання здійснюються на відстані до будинку без додержання 300 м санітарно-захисної зони, кладовище є неогородженим. Вказувала, що за час, протягом якого буде тривати судове провадження, відповідач буде вчиняти дії спрямовані на поховання з порушенням санітарно-захисної смуги. А відтак, у разі задоволення позовних вимог у випадку продовження поховання осіб на території кладовища на відстані меншій, ніж 300 метрів до житлових будинків в тому числі до будинку, що належить позивачу, відновлення порушених прав позивача буде неможливим, оскільки перепоховання є ускладненим.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24 липня 2025 року заяву задавлено частково.
Заборонено Комунальному підприємству «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» здійснювати поховання, підпоховання або допоховання на Затуринському кладовищі м. Полтава на відстані, меншій ніж 300 метрів, та здійснювати закопування в могилі урни з прахом померлого на відстані, меншій ніж 100 метрів до житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржило КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що з поданої ОСОБА_1 заяви не вбачається наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів та ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову при невжитті таких заходів.
Вказано, що застосовані судом заходи забезпечення позову є тотожними предмету позовних вимог.
Зазначено, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали проігноровано вимоги ч. 10 ст. 150 ЦПК України щодо недопущення вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Панченко О.О. надійшов відзив, у якому вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Відзив обгрунтовано тим, що позивач вимушена була просити суд вжити заходів забезпечення позову, оскільки є очевидним та зрозумілим, що за час, поки триватиме розгляд справи, відповідач буде здійснювати поховання з порушенням санітарно - захисної зони, впритул до помешкання позивачки та інших мешканців села Затурине.
Зазначено, що позивачкою до позову надано докази, що поховання відбуваються з порушенням СЗС та наразі розмір поховань розширився.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ймовірність порушення санітарно-епідеміологічних норм, що може призвести до порушення прав позивача та благополуччя населення, є саме тими підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв'язку із вжиттям таких заходів, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки, згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Положеннями ч. 1ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до вимог ч. 3ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків, в даному випадку, заборони суб'єкту господарювання вчиняти певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками, які настануть, в даному випадку, внаслідок заборони суб'єкту господарювання вчиняти певні дії.
Європейський суд з прав людини у рішенні "Пантелеєнко проти України" від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні "Дорани проти Ірландії" від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Відповідно до ст. 298 Цивільного кодексу України кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до тіла людини, яка померла. Кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до місця поховання людини. У разі глуму над тілом людини, яка померла, або над місцем її поховання члени її сім'ї, близькі родичі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
За практикою ЄСПЛ ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є застосовною до поховання та інших похоронних заходів померлих членів сім'ї (рішення у справі «Драшковіч проти Чорногорії» №40597/17, п.п 51-52, 09.09.2020, «Сольська і Рибіцька проти Польщі», №№ 30491/17 та 31083/17, п.п 104, 108, 122, 126, 127, 20.09.2008).
Згідно з практикою ЄСПЛ, ексгумація тіл навіть з метою проведення кримінального розслідування без згоди близьких є порушенням ст. 8 Конвенції.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийшов до правильного висновку, що обраний спосіб забезпечення має стосуватися виключно власності ОСОБА_1 , а тому правильно застосував цей вид забезпечення позову лише до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів, оскільки у разі задоволення позовних вимог позивача, існує реальна загроза ускладнення виконання судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо забезпечення позову.
Ухвала є законною та обґрунтованою, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2025 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль