Справа № 524/14070/24 Номер провадження 22-ц/814/1344/25Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
08 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя : Триголов В.М.,
судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 06 грудня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягення заборгованості. Позов обґрунтовано тим , що 17.12.2021 року між ТОВ "Маніфою" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3723403, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 12 000 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами кредитного договору, зі сплатою платежу кредиту, процентів та комісії до 16.01.2022 року.
ТОВ "Маніфою" виконало свої зобов'язання, проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку визначеному договором, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 71953, 20 грн, з яких: 12 000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 59953,20 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
02.11.2022 року між ТОВ "Маніфою" та ТОВ "ФК " Кредит - капітал" укладено договір факторингу № 02-11/2022, згідно умов якого ТОВ ФК "Кредит-Капітал" набуло право вимоги до боржників, в точу числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3723403 від 17.12.2021 року.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 06 грудня 2024 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Кредит-капітал за кредитним договором № 3723403 від 17.12.2021 в розмірі 19164 гривень та витрати зі сплати судового збору у розмірі 645,18 гривень
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішення позивач ТОВ "ФК " Кредит - капітал" звернулось із апеляційною скаргою. Апеляційна скарга мотивована тим , що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права , без належного дослідження доказів у справі.
В обґрунтування скарги зазначено, що ТОВ "Маніфою" та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ "Маніфою" перерахувало кредитні кошти на заявлений останнім картковий рахунок. Оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, то з нього на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як нового кредитора підлягає стягненню неповернутий кредит, нараховані проценти та комісія. Отримання відповідачем кредитних коштів і набуття позивачем права вимоги за кредитним договором підтверджується належними та допустимими доказами. Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.
Зважаючи на вказані обставини апелянт просить скасувати заочне рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 06 грудня 2024 року , та постановити нове , про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
За правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, що 17.12.2021 року між ТОВ "Маніфою" та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 3723403, відповідно до умов якого, відповідач отримав грошові кошти в сумі 12 000 грн. строком на 30 днів до 16.01.2022 року, в подальшому додатковою угодою продовжено до 15.02.2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом.
ТОВ "Маніфою" 17.12.2021 надало відповідачу кредитні кошти в сумі 12 000 грн. Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не здійснено часткового погашення боргу, не застосовано умови пролонгації договору.
02.11.2022 року між ТОВ "Маніфою" та ТОВ "ФК "Кредит -капітал" укладено договір факторингу № 02-11/2022, згідно умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право вимоги до боржників, в точу числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3723403 від 17.12.2021 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 нарахованих процентів за період з 17 грудня 2021 року по 15 лютого 2022 року, суд першої інстанції зробив висновок про те, що зі спливом визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з слідуючих підстав.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).
Встановлено, що 17 грудня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3723403, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 12000,00 грн строком на 30 (тридцять), тобто до 16 січня 2022 року.
Згідно додаткової угоди №1 до договору позики №3723403 від 17 грудня 2021 року сторони погодили продовжити строк позики на 30 днів , до 15 лютого 2022 року. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий : 1,99000%.
Відтак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 15 лютого 2022 року, після цієї дати права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З розрахунку заборгованості, наданого банком, убачається, що розмір процентів розраховано за період з 17 грудня 2021 року по 02 листопада 2022 року, тобто за період після спливу строку дії кредитного договору.
Ураховуючи те, що банком нараховано передбачені договором проценти за користування кредитом вже після закінчення строку дії кредитного договору, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 нарахованих процентів за період з 16 лютого 2022 року по 02 листопада 2022 року, з підстав, наведених у цій постанові.
Доказів того, що кредитний договір від 17 грудня 2021 року був пролонгований після 16 січня 2022 року позивачем не надано.
Аргументи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують, оскільки доказів на спростування встановлених обставин заявником не надано.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правозалишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 375 ЦІК України залишити апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» без задоволення, а заочне рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 06 грудня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 нарахованих процентів за період з 16 лютого 2022 року по 02 листопада 2022 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 06 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов