Справа № 543/739/25 Номер провадження 33/814/954/25Головуючий у 1-й інстанції Гришко О. Я. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
20 жовтня 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., за участі секретаря судового засідання Дороженко Р.Г., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Даценко Юлії Іванівни на постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2025 року,-
Постановою судді Оржицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2025 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 68 (шістдесят вісім) гривень на користь держави.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №030601 вбачається, що 16.07.2025 9:00 годин за адресою сел. Оржиця, вул. Черкаська, Лубенського району Полтавської області, гр. ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою, голосно викрикувала в бік гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржила захисник ОСОБА_1 - адвокат Даценко Ю.І. подавши апеляційну скаргу, в якій прохає постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2025 скасувати, а провадження по справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вказані обставини в протоколі не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 не висловлювалась нецензурною лайкою, в тому числі і відносно ОСОБА_2 , весь час вона розмовляла з працівниками ТЦК та СП.
На підтвердження своєї позиції посилається на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стверджує, що суд першої інстанції проігнорував відсутність у діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву, оскільки як випливає з пояснень ОСОБА_1 вона лише привезла на прохання брата ОСОБА_3 документи, що підтверджують його право на відстрочку, та коли поліцейська намагалася зняти її обличчя відмахнулась від її телефону. Вказані дії не можуть бути кваліфіковані як хуліганські мотиви, оскільки жодного наміру чи умислу на це не було.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідальність за ст.173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство.
У протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені: дата і місце складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка його склала; відомості про особу порушника; місце, час учинення і суть дрібного хуліганства; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи, у т. ч. про матеріальну шкоду, якщо її було заподіяно (ч. 1 ст. 256 КпАП). За відсутності таких даних і неможливості їх доповнити суддя повертає матеріали органу внутрішніх справ для додаткового оформлення.
Громадським місцем, відповідно до законодавства України, визначається частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 року №2899-IV).
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №030601 від 18.07.2025 року, вбачається 16.07.2025 9:00 годин за адресою сел. Оржиця, вул. Черкаська, Лубенського району Полтавської області, гр. ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою, голосно викрикувала в бік гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій.
Обов'язковою умовою в даному випадку є нецензурна лайка саме в громадському місці, однак матеріали справи відсутні докази того, що події відбувалися в громадському місці та підтвердження нецензурних висловлювань ОСОБА_1 . Крім того за вказаних обставин відсутня і суб'єктивна сторона правопорушення, оскільки відсутня мета вчинених дій - порушення громадського порядку.
Матеріали справи підтверджують доводи захисника ОСОБА_4 , зокрема що ОСОБА_2 є працівником поліції, яка разом із працівниками ТЦК перевіряли військові документи у брата ОСОБА_1 , при цьому затримали його до з'ясування всіх обставин. ОСОБА_1 на прохання брата привезла документи і не погоджуючись із діями працівників поліції і ТЦК, намагалася допомогти звільнити брата. Між останньою та працівниками поліції і ТЦК виникла конфліктна ситуація, яка закінчилася звільненням брата ОСОБА_1 , зважаючи на відсутність порушень в діях останнього.
За вказаних обставин, навіть якщо допустити, що ОСОБА_1 під час вказаних обставин і проявляла якесь непогодження з діями працівників поліції і ТЦК, в її діях буде відсутній склад правопорушення передбачений ст. 173 КУпАП, оскільки в останньої відсутній умисел на порушення громадського порядку. Вказаних обставин, які є важливими для оцінки правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , судом першої інстанції не з'ясовано та безпідставно відкинуті доводи адвоката Даценко Ю.І., що завадило суду здійснити повний та всебічний розгляд справи.
Висновки суду про достатність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, на думку суду апеляційної інстанції, є не обґрунтованими, оскільки письмові пояснення, які містяться в справі по перше - не перевірялися судом під час розгляду справи, шляхом їх безпосереднього допиту; по друге вони мають суб'єктивний характер, оскільки вказані особи є працівниками поліції і ТЦК, тобто зацікавленими особами. За відсутності інших доказів по справі, якими б підтверджувалися обставини зазначені в протоколі, докази на які покладався суд першої інстанції, не можуть слугувати єдиним доказовим підґрунтям вини ОСОБА_1 , із зазначених вище причин.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Апеляційний суд, провівши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, доходить висновку, що матеріали справи не містять належних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй дій, що в свою чергу виключає наявність підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Отже, недотримання суддею місцевого суду вимог ст. ст. 7, 8, 245, 251, 252, 278, 280, 283, 284 КпАП України про необхідність всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, і вирішення її в точній відповідності із законом, призвело до прийняття щодо ОСОБА_1 незаконного й необґрунтованого судового рішення.
За таких обставин, постанова судді місцевого суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України - закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Даценко Юлії Іванівни - задовольнити.
Постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2025 року - стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КпАП України - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин