Справа № 761/38935/25
Провадження № 3/761/7733/2025
16 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення від серії ЕПР1 №426131 від 17 серпня 2025р. вбачається, що того ж дня о 20 год. 38 хв., у м. Києві по вулиці Хрещатик, 38, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Тойота Ленд Крузер» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух прямо зі смуги, яка дозволяє рух тільки праворуч, а також було встановлено, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1а. Правил дорожнього руху України (правопорушення вчинено повторно протягом року), за що передбачена відповідальність згідно зі ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судові засідання, які відбулись 06 жовтня 2025р. та 16 жовтня 2025р. ОСОБА_1 не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причин неявки суду у судові засідання не повідомив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. Однак, необхідно урахувати, що вказана особа була належним чином повідомленим, зокрема відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України. При цьому, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов'язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ці висновки дають підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
17 травня 2025р. працівниками поліції відносно водія ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі серії ЕПР1 №333241, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Належних та допустимих доказів того, що зазначена постанова була в установленому законодавством порядку оскаржена водієм та скасована, стороною захисту станом на час розгляду вказаного адміністративного протколу в суді - не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №426131 від 17 серпня 2025р., відповідно до якого ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- картку обліку адміністративного правопорушення від 17 серпня 2025р.;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі серії ЕПР1 №333241, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- відеозапис із нагрудних камер поліцейських,
вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом вчинено повторно протягом року.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Так, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника та ступінь вини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є неповнолітнім.
Статтею 13 КУпАП передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 44, 51, 89, 121-127, 130, ст. 139, ч. 3 ст. 154, ч. 2 ст. 156, ст.ст. 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст. 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.
На підставі викладеного, вважаю, що з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень ОСОБА_1 буде необхідним та достатнім застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КпАП України, у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
У порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 124 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 40800 /сорок тисяч вісімсот/ грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605/шістсот п'ять/ грн. 60 коп. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: