Справа № 761/12509/25
Провадження № 2-ві/761/42/25
про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
21 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участі секретаря Луценка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві заяву представника заявника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Савицького О.А. у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини,-
В провадженні судді Шевченківського районного суду міста Києва Савицького О.А. перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини.
24.07.2025 року до суду надійшла заява про відвід судді Шевченківського районного суду міста Києва Савицького О.А. по справі № 761/12509/25, яка обґрунтована тим, що суддя Савицький О.А. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки справа не призначена до розгляду протягом 4 місяців з моменту відкриття провадження. Вказані обставини, на думку представника заявника, є достатніми для відводу судді від здійснення розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 24.07.2025 року заяву про відвід було передано для її вирішення іншому судді відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Матеріали заяви про відвід передано в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, згідно протоколу автоматизованого розподілу від 20.10.2025 року, для розгляду судді Романишеній І.П.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому, відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви про відвід судді та ознайомившись з матеріалами справи в обсязі, необхідному для розгляду заяви про відвід судді, суд приходить до переконання, що подана заява не є належно обґрунтованою заявником. Так, наведені обґрунтування, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказували б на упередженість або необ'єктивність судді Савицького О.А.
Так, підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Хаушильдт проти Данії» (справа № 11/1987/134/188, скарга № 10486/83) наголошував, що суду потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому, враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Як підставу для відводу представник заявника зазначає, що суддя Савицький О.А. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки справа не призначена до розгляду протягом 4 місяців з моменту відкриття провадження.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог, передбачених ч. 5 ст. 165 ЦПК України судом було направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника (а.с. 17, 18 - вперше; а.с. 22, 23 - повторно).
Станом на 24.07.2025 (день подання заяви про відвід головуючого судді) інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника до суду не надходила.
Суд враховує, що зважаючи на визначений процесуальним законом порядок розгляду та звернення до виконання судового наказу, обов'язковою умовою для його видачі є встановлення зареєстрованого місця проживання фізичної особи - боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Іншого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу процесуальним законом не передбачено (стаття 167 ЦПК України).
Отже, обставин, що викликають сумніви у неупередженості або об'єктивності судді, судом не встановлено, оскільки суддею Савицьким О.А. вчинялись заходи щодо встановлення зареєстрованого місця проживання боржника відповідно до імперативних приписів ч. 5 ст. 165 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали заяви, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки зважаючи на доводи заявника в обґрунтування заявленого відводу судді Савицького О.А., об'єктивних данних, які б свідчили про існування обставин, визначених ст.ст. 36, 37 ЦПК України, судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для задоволення заявленого відводу судді Савицького О.А., суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Савицького О.А. у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА