Справа № 761/32617/25
Провадження №1-кп/761/3810/2025
іменем України
17 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12025105100001131, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Гайсин Вінницької області, одруженого, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-21.08.2024 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 51000 гривень (вирок набрав законної сили 24.09.2024 року, штраф сплачено),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 309 КК України, -
Так, не пізніше 20.07.2025 року ОСОБА_4 придбав у невстановленої в ході проведення досудового слідства особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 2СІ у великих розмірах та особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - МДМА та почав зберігати у власному автомобілі Subaru Legacy, д.н. НОМЕР_1 .
В період часу з 15 години 43 хвилини по 16 годину 07 хвилин 20.07.2025 року за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 15 працівниками поліції під час затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 298-2 КПК України, поруч із останнім на відкритій ділянці місцевості виявлено та вилучено пластикову ємність із полімерним пакетом всередині, у якій містилась особливо небезпечна психотропна речовину, обіг якої заборонено - 2СІ, масою - 0,334 грами, тобто у великих розмірах та полімерний пакет, у якому містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - МДМА масою 0,464 грами, які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією ж статтею.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 надав суду показання, згідно з якими точної дати події він не пам'ятає, однак у липні 2025 року був зупинений працівниками поліції за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, буд. 15. Під час затримання працівники поліції вилучили у нього психотропну речовину, яка знаходилася в поліетиленовому пакеті. Зі слів обвинуваченого, цю речовину він придбав напередодні через мобільний застосунок «Telegram». Масу вилученої психотропної речовини, зазначену в обвинувальному акті, він не заперечує та визнає правильною.
Таким чином, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, враховуючи відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , показання якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, та враховуючи відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, умисний винний протиправний характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують обвинуваченому покарання.
Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, одружений, дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Відповідно до правил призначення покарання, закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Суд, при призначенні покарання ОСОБА_4 , не знаходить підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України.
З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
Так, сума процесуальних витрат в даному кримінальному провадженні становить 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/111-25/45218-НЗПРАП від 24.07.2025 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 .
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не застосовувався.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у даному кримінальному провадженню у сумі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за проведення експертизи №СЕ-19/111-25/45218-НЗПРАП від 24.07.2025 року.
Речові докази у даному кримінальному провадженню, а саме порошкоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 2С-І масою 0,334 г., та порошкоподібну речовину рожевого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) масою 0,464 г. - знищити.
Речові докази у даному кримінальному провадженню, а саме мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone 13 Pro Max» з номерами IMEI 1: НОМЕР_2 та IMEI 2: НОМЕР_3 , в якому знаходиться сім картка з номером НОМЕР_4 ; 1 (один) автомобільний ключ із брелком; автомобіль марки «Subaru» моделі «Legacy», сірого кольору, з номером шасі (кузова) НОМЕР_5 , з реєстраційними номерами автомобіля НОМЕР_6 - залишити у володінні ОСОБА_4 .
Вирок суду першої інстанції в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржений учасниками процесу, протягом 30 діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції до Шевченківського районного суду м. Києва.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити учасникам.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Києва ОСОБА_6