Справа № 459/990/25
Провадження № 2/459/238/2025
(заочне)
20 жовтня 2025 року Шептицького міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.,
з участю: секретаря судових засідань Лель Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області Купецького Володимира Васильовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення на користь держави
У березні 2025 року керівник Шептицької окружної прокуратури Львівської області Купецький В.В. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області звернувся до суду з позовом, у якому просив припинити право власності ОСОБА_1 на частину земельної ділянки з кадастровим номером 4611800000:05:006:0077, загальною площею 0,0487 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
В обґрунтування позову зазначив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14.12.2021 приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу, Музика В.В. громадянин Республіки Білорусь прийняв у спадщину земельної ділянки, для колективного садівництва, яку не відчужив протягом одного року.
Ухвалою судді від 18.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, 23.06.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Прокурор, як представник органу державної влади, який звернувся до суду в інтересах позивачау судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справ у її відсутності, зазначила, що позов підтримує, просила його задовольнити.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань до суду не подав.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відзиву не подав.
Відповідно до реч. 2 ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як передбачено ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
З'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14.12.2021 приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Степчук І.С., ОСОБА_1 , громадин Республіки Білорусь, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , прийняв у спадщину частину земельної ділянки, для колективного садівництва, кадастровий номер 4611800000:05:006:0077, що знаходиться за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_2 , садівничий кооператив «Зоря», місто Червоноград, загальною площею 0,0487 га.
14.12.2021 за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, зареєстровано право власності на частку земельної ділянки із кадастровим номером 4611800000:05:006:0077, площею 0,0487 га, (номер інформаційної довідки 418461298, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2533522846120).
Відповідно до листа Управління СБУ у Львівській області від 13.03.2025 №62.02/62/8/1/1-129 у власності у громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка із кадастровим номером 4611800000:05:006:0077, (площа (га): 0,0,0487; землі сільськогосподарського призначення), цільове призначення: для колективного садівництва.
Відповідно до відповіді Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області від 20.03.2025 № 4601.02-01-3295/462-25 на запит Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим, знятим з реєстраційного обліку не значиться, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, посвідкою на постійне чи тимчасове проживання не документувався.
Згідно із інформацією Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 21.03.2025 № 1204-25 ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 народився у м. Соснівка, Шептицький район, Львівська область, місце його проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка із кадастровим номером 4611800000:05:006:0077, відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення: 01.06 - для колективного садівництва.
Згідно з довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 21.03.2025 кадастровий номер земельної ділянки №4611800000:05:006:0077, оціночна вартість земельної ділянки становить 6897,57 грн.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (статті 14 Конституції України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1 ЗК України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Право власності на землю гарантується.
Згідно із ч. 5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям.
Відповідно до ч. 3 статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті уразі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ч. 4 ст. 81 ЗК України).
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ч. «е» ст. 140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. в ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі її конфіскації.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 Конституції України).
Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 статті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов'язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Відповідно до ст. 354 ЦК України передбачено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України, конфіскація за рішенням суду є підставою припинення права власності на земельну ділянку.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 (справа № 6-92 цс 13), зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Суд вважає, що у даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки такий мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов'язку, однак у встановлений законом строк земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.
Вищевказане також узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач, будучи громадянином іншої держави, не відчужив протягом року після переходу до нього права власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення, починаючи з 14.12.2021, згідно з вимогами статті 81 ЗК України, тому позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на вказану частку земельної ділянки шляхом її конфіскації в порядку статті 145 ЗК України підлягають до задоволення.
Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Шептицької окружної прокуратури Львівської області підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на частину земельної ділянки з кадастровим номером 4611800000:05:006:0077, загальною площею 0,0487 га, що розташована в АДРЕСА_1 , шляхом її конфіскації на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач коштів: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02910031, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, рахунок: UA138201720343140001000000774, ( 79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.10.2025.
Суддя: В. В. Грабовський